Ухвала суду № 102175694, 03.12.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3666/21

У х в а л а

"03" грудня 2021 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ємельянової Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до Директора Здолбунівської музичної школи Моторного Олексія Олександровича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до Директора Здолбунівської музичної школи Моторного Олексія Олександровича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 3 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З наведених вище норм слідує висновок, що позовна заява має містити чітко визначені та зрозумілі позовні вимоги, які формулюються позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Всупереч викладеному, зміст позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не конкретизований, зокрема, не вказано сум, які позивач просить стягнути. Також до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню.

Всупереч положенням пункту 9 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаному, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), а також значно скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон №484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялися позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року в справі № 226/168/15-ц.

У позовній заяві позивач, як на підставу звільнення її від сплати судового збору, посилається на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється наказ відповідача про відсторонення від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, тобто фактично порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов`язків, адже позивача не було звільнено із займаної посади, а лише відсторонено.

Оскільки, предметом позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади, тому посилання позивача про наявність пільг при зверненні до суду з підстав, наведених у позові, суд вважає безпідставними.

Крім того, зазначена позивачем пільга не застосовується до позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адже за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір на загальних підставах.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (складає 908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 1816 (Одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до положень ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Проте, у позовній заяві відповідачем зазначено директора Здолбунівської музичної школи Моторного Олексія Олександровича, що з огляду на положення ст.48 ЦПК України є незрозумілим до кого пред`явлено вимогу - до фізичної чи до юридичної особи.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання, про відкриття провадження по справі.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Директора Здолбунівської музичної школи Моторного Олексія Олександровича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я