Рішення № 102164413, 22.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Київ №640/24456/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 доФінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини А0307 (правонаступник військової частини А2516)провизнання дій протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_2 ) з позовом до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990368) (далі - відповідач-1), військової частини А0307 (правонаступник військової частини А2516) (вул. Дегтярівська, 28а, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 26622437) (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А2516 і фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не перерахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018;

- зобов`язати фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем-2 протиправно не забезпечено його повністю грошовим забезпеченням на день виключення зі списків особового складу військової частини, а відповідач-1 не нарахував і не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач-1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що грошове забезпечення, яке отримувалось позивачем щомісяця, як військовослужбовцем, є об`єктом індексації, яка підлягає нарахуванню та виплаті у разі якщо індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації з 01.01.2016 в розмірі 103 %, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення. При цьому, така індексація повинна нараховуватися у наступному місяці, що слідує за місяцем перевищення встановленого порогу індексації. Також, відповідачем-1 наголошено, що згідно архівної довідки №179/1/8703 від 10.07.2020 та довідки Фінансового управління від 23.07.2019 №305/553 позивачу здійснювалась виплата сум індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги є необгрунтованими.

Відповідач-2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що військова частина А2516 зарахована на фінансове забезпечення до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, а тому нарахування і виплата грошового забезпечення здійснюється саме фінансовим управлінням, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_2 до 21.08.2018 проходив військову службу в Збройних Силах України і на час звільнення обіймав посаду начальника управління забезпечення технічними засобами та ремонту - заступника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України військової частини А2516.

Згідно наказу командира військової частини А2516 від 21.08.2018 №159 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у відставку відповідно до пункту «б» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Довідкою військової частини А2516 від 12.01.2016 №341/1/18 підтверджується взяття участі ОСОБА_2 під час проходження військової служби в 2014 році в антитерористичній операції.

Рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій від 23.10.2014 №4/III/1/43 ОСОБА_2 надано статус учасника бойових дій, та 07.11.2014 Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

03.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до командира військової частини А2516 із заявою про вжиття заходів щодо нарахування і виплати фінансовим управлінням забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 21.08.2018.

Командир військової частини А2516 листом від 03.01.2020 №341/11/21 повідомив позивача про те, що військова частина А2516 не має правового статусу юридичної особи, а відповідно власного фінансового органу. Нарахування і виплата грошового забезпечення, інших соціальних виплат проводить фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, на фінансовому забезпеченні якого перебуває військова частина А2516.

09.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України із заявою нарахувати і виплатити його індексацію грошового забезпечення з 01.01.2014 по 21.08.2018.

Начальником фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України надано довідку від 23.02.2020 №305/535 про суми нарахованого грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, індексації за період з 01.01.2016 по 21.08.2018, згідно якої ОСОБА_2 не нараховували і не виплатили індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 06.03.2019 (окрім грудня 2018 року).

28.05.2020 ОСОБА_2 звернувся до директора галузевого державного архіву Міністерства оборони України із заявою про надання архівної довідки про суми нарахованого фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 31.12.2015 включно із зазначенням щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення, винагороди та індексації.

Галузевим державним архівом Міністерства оборони України надано ОСОБА_2 довідку від 10.07.2020 №179/1/8703, згідно якої в архівних документах фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відображено нарахування грошового забезпечення за період з січня 2014 року по грудень 2015 року та зазначено, що «нарахування сум індексації за період з січня 2014 року по грудень 2015 року не ввійшли в підсумкові суми нарахувань за місяць.».

На думку позивача, вище зазначене свідчить про те, що відповідачем-1 не нараховувалась і не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення з 01.01.2014 по 06.03.2018, а тому дії відповідачів щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 06.03.2018, є протиправними і необґрунтованими.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Законом України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III), Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Статтею 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За змістом частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 18 Закону №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За визначенням частини другої статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою-четвертою та шостою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Наведені норми у сукупності свідчать про те, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Пунктами 2, 6 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Грошове забезпечення, яке отримувалось позивачем щомісяця, як військовослужбовцем, є об`єктом індексації, яка підлягає нарахуванню та виплаті у разі якщо індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації з 01.01.2016 в розмірі 103 відсотка, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення. При цьому, така індексація повинна нараховуватись у наступному місяці, що слідує за місяцем перевищення встановленого порогу індексації.

Відповідно до пункту 1.13, 1.14 «Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України», яке затверджене наказом Міністра оборони України від 12 листопада 2010 року № 590 (далі - Положення №590) військова частина у фінансово-господарській діяльності керується чинним законодавством України, цим Положенням, вказівками та роз`ясненнями Де партаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів.

Самостійне фінансове господарство відповідно до цього Положення веде військова частина, яка має за штатом фінансовий орган і зарахована на фінансове забезпечення до відповідного забезпечувального фінансового органу.

Військова частина, що не має за штатом фінансового органу, відповідним забезпечувальним фінансовим органом зараховується на фінансове забезпече ння до однієї з військових частин, які ведуть самостійне фінансове господарство.

Відповідно до пункту 1.5. наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України (додаток до наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280), вказівок та роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення (в межах їх відповідальності).

Військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядни ка коштів на підставі відповідних директив (рішень).

Військова частина А2516 була зарахована на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Нарахування і виплата грошового забезпечення (в тому числі і індексації грошового забезпечення) здійснюється Фінансовим управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до відкритої інформації Держстату щодо індексу споживчих цін на 2016 рік, індекс споживчих цін у відсотках складав, зокрема, у січні - 100,9, лютий - 99,6, березень - 101,0, квітень - 103,5, травень - 100,1, червень - 99,8, липень - 99,9, серпень - 99,7, вересень Л -101,8, жовтень - 102,8, листопад -101,8, грудень -100,9.

В той же час, на 2017 рік індекс споживчих цін у відсотках складав, у січні - 101,1. лютий - 101,0, березень - 101,8, квітень - 100,9, травень - 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102,0, жовтень - 101,2, листопад - 100,9, грудень - 101,0 грн.

Щодо індексу споживчих цін у відсотках на 2018 рік, то згідно з відритими даними Держстату, то індекс інфляції склав по місячне у %: 101,5, 100,9, 101,1, 100,8, 100,0, 100,0, 99,3, 100,0, 101,9, 101,7, 101,4, 100,8.

Суд наголошує, що як вбачається з архівної довідки №179/1/8703 від 10.07.2020 (додана позивачем до позовної заяви) та довідки Фінансового управління від 23.07.2019 № 305/553 (додана позивачем до позовної заяви) позивачу здійснювалась виплата сум індексації грошового забезпечення.

Позивач посилається як на підтвердження не нарахування та не виплати сум індексації грошового забезпечення за період березень 2018 року по липень 2018 року, на довідку від 23.02.2020 №305/535.

Однак, суд не бере до уваги як доказ таку довідку, оскільки вона має нечитабельний вигляд. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 від позивача витребовувались копія зазначеної довідки від 23.02.2020 №305/535, проте вимоги ухвали позивачем не виконано, та довідки суду надано не було.

З огляду на вказані обставини та на явні в справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,77, 159, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа