YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Краматорський міський суд Донецької області

Вирок № 102164014, 17.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Дата ухвалення

17.12.2021

Номер справи

234/17126/21

Номер документу

102164014

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Справа № 234/17126/21

Провадження № 1-кп/234/1618/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря Коваленко Н.Є.,

прокурора Коваленка П.Г.,

захисника Доброхотовой А.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м . Краматорськ в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22021050000000211 від 10.11.2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Волновахи Донецької області, громадянки України, заміжньої, має на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, та угоду про визнання винуватості укладену 10.12.2021 року між Прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду Донецької обласної прокуратури Ходус Денисом Володимировичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22021050000000211 від 10.11.2021 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Морських десантників, буд. № 20, каб. 10, за участю захисника - адвоката Доброхотовой Анастасії Анатоліївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5591 від 28.08.2019), -

ВСТАНОВИВ:

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі за текстом - ВР УРСР) схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі за текстом - РФ).

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії й Сполучені Штати Америки (далі за текстом - США) підтвердили Україні їх зобов`язання, згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй (далі за текстом - ООН).

31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного договору РФ зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, встановлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Положеннями ст.ст. 1-3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Наприкінці 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, в окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території Донецької області України.

Так, 07.04.2014 в м. Донецьку створено «Донецьку народну республіку» та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» (далі за текстом - «ДНР»), яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку, встановленого Конституцією України так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання державної самостійності «ДНР», та вчинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, проведено вказаний так званий «референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР».

Окрім того, утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних людських ресурсів, проведення їх навчання та забезпечення озброєнням та військовою технікою для можливості здійснення опору Збройним Силам України (далі за текстом - ЗС України), вчинення інших терористичних актів з метою залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо.

При цьому, намагання досягти однієї з цілей, а саме створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, що має власні органи державної влади, місцевого самоврядування та військові, в тому числі, збройні формування, призвело до прийняття ватажками терористичної організації «ДНР» рішення щодо створення та функціонування окремих організованих груп, об`єднаних єдиним планом здійснення ними злочинної діяльності по закріпленим напрямкам, тобто окремих злочинів терористичної організації в цілому. В межах вказаних організованих груп розділені функції між її учасниками з ієрархічним закріпленням їх обов`язків.

Такі організовані групи умовно поділені на так звані «політичний» і «силовий» блоки, та подекуди, окремі організовані групи виконують функції обох блоків.

Так, на учасників політичного блоку покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих «органів державної влади «ДНР»» та організація їх діяльності;

- видача документів, що мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нікчемних, у відповідності до законодавства України, «органів державної влади «ДНР»»;

- організація та проведення незаконних референдуму та виборів на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії між лідерами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції й Операції Об`єднаних сил (далі за текстом - АТО й ООС);

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку терористичної організації «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності терористичної організації «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України й осіб, задіяних у ході проведення АТО та ООС, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- забезпечення учасників терористичної організації «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами тощо.

Водночас, на учасників силового блоку покладаються наступні обов`язки:

- ведення терористичної діяльності проти органів державної влади України, військових підрозділів України та мирного населення, а саме здійснення з використанням невстановленої органами досудового розслідування військової техніки, в тому числі артилерійського озброєння (самохідні артилерійські установки, реактивні системи залпового вогню тощо), вогнепальної зброї (кулемети, автомати, гвинтівки тощо) та боєприпасів (артилерійські снаряди, міни, гранати тощо) терористичних актів (обстріли з артилерійського озброєння та вогнепальної зброї) щодо військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької області, працівників органів влади України й інших осіб, в тому числі і мирного населення, з метою дестабілізації обстановки на території Донецької області та України в цілому, сприяння втрати авторитету органів державної влади України та сприяння подальшому захопленню території Донецької області не передбаченими законом збройними формуваннями (далі за текстом - НЗФ) терористичної організації «ДНР»;

- створення НЗФ та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями ЗС України, задіяними у проведенні АТО й ООС;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- з метою опору представникам державної влади України та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами України та ЗС України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників терористичної організації «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- силова підтримка учасників політичного блоку та інших незаконних утворень терористичної організації «ДНР», а також укріплення й охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб бойовими припасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО й ООС і забезпечення власної злочинної діяльності;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення так званого військово-промислового комплексу терористичної організації «ДНР»;

- незаконне переслідування фізичних та юридичних осіб, які перебувають як на тимчасово окупованій території, так і за її межами, за невиконання ними вимог учасників терористичної організації «ДНР», в тому числі і незаконне позбавлення волі таких осіб, заволодіння їх майном на користь терористичної організації «ДНР» тощо.

На керівників блоків терористичної організації «ДНР» також покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочинів за допомогою керівників груп, що входять до складу вищевказаних блоків.

Відповідно до розподілу функцій, встановленого організаторами та керівниками терористичної організації «ДНР», загальнополітичне керівництво терористичною діяльністю вказаної терористичної організації здійснювали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші особи, а безпосереднє керівництво силовим блоком, до складу якого входили НЗФ: батальйони «ВОСТОК», «ОПЛОТ», «Руська православна армія» («РПА»), «СВД «БЕРКУТ»», «Козачий союз «Область війська Донського»» («КСОВД»), «МДБ» і т.д., здійснювали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші особи.

Одним із основних завдань учасників терористичної організації «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької області під своїм контролем, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, що створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, та відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони (далі за текстом - РНБО) України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької та Луганської областей розпочато проведення АТО, яка тривала до 30.04.2018, надалі отримавши формат ООС.

07.10.2014 наказом керівника АТЦ при СБУ за № 33/6/9 районами проведення АТО визначені території Донецької та Луганської областей.

З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «ДНР», що реалізують злочинний умисел щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема, щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти військовослужбовців ЗС України, правоохоронних органів України й інших представників сил АТО й ООС у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші кримінальні правопорушення.

Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР», підконтрольних РФ та відповідно до Постанови ВР України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», Постанови ВР України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», та Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі визнані у зверненнях ВР України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВР України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі за текстом - ПАРЄ), Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі за текстом - ОБСЄ), Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затвердженому Постановою ВР України від 27.01.2017 за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, ПАРЄ, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВР України від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем РФ визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності до українського або міжнародного права.

З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд НЗФ, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема, НЗФ «5 БТрО 1 АК НМ; військова частина № 08825»», а також «Министерство государственной безопасности» (далі за текстом - МГБ) терористичної організації «ДНР».

Метою та завданнями вищевказаних НЗФ у складі т.зв. «силового блоку» терористичної організації «ДНР» є підбір та вербування осіб серед мешканців Донецької області, зокрема осіб, які проживають на частині тимчасово окупованої території Донецької області та мають можливість перетину лінії розмежування в зоні проведення АТО й ООС, для участі та сприяння останніми діяльності терористичної організації «ДНР». А також здійснення активних дій по дестабілізації суспільно-політичної ситуації на тимчасово окупованій та підконтрольній території України, збір розвідувальних даних військового характеру, вчинення терористичних актів, диверсій, проведення безпосередніх бойових дій проти військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.

Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, у жовтні 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Донецьку (точні місце, дата й час в ході досудового розслідування не встановлені), діючи умисно, з особистих та ідеологічних мотивів, з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, погодилася на надання допомоги представнику НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із яким перебувала у стосунках (досудове розслідування відносно якого за ч. 1 ст. 258-3 КК України проводиться в іншому кримінальному провадженні) шляхом виїзду на підконтрольну українській владі територію, відшукання заздалегідь облаштованого останнім й іншими невстановленими представниками терористичної організації «ДНР» і спецслужб РФ, схрону з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями та речовинами, й подальшим перенесенням вищевказаних виявлених у схроні предметів до іншого місця.

При цьому, ОСОБА_1 , діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлювала, що терористична організація «ДНР», діяльності якої вона сприяє, функціонує на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.

Окрім того, ОСОБА_1 була достовірно обізнаною, що вказані вище підрозділи терористичної організації «ДНР», діяльності яких вона сприяє, відносяться до збройних формувань, а саме - мають організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам ЗС України й інших військових формувань України, задіяних в проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей) і ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів в осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області «блок-постів» для здійснення збройного опору військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби, а саме: військову техніку, вогнепальну зброю, бойові припаси, зенітні ракетні комплекси тощо.

Також ОСОБА_1 усвідомлювала, що зазначені підрозділи терористичної організації «ДНР», діяльності яких вона сприяла, не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» й іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.

Так, ОСОБА_1 , діючи з особистих та ідеологічних мотивів, умисно, та будучи достовірно обізнаною про те, що ОСОБА_17 являється представником НЗФ терористичної організації «ДНР», бере участь у бойових діях проти ЗС України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької області, а також здійснює збір інформації військового характеру з метою її подальшого використання проти українських військовослужбовців, на виконання раніше поставленого ОСОБА_17 завдання, 18.10.2021 виїхала з м. Донецька (транзитом через територію РФ), та 19.10.2021 прибула до м. Краматорська Донецької області, де на 4 дні орендувала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Далі, ОСОБА_1 , діючи умисно, на виконання завдань ОСОБА_17 увечері 19.10.2021 та повторно зранку 20.10.2021 вирушила до адміністративних будівель Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, та 11-го прикордонного загону (м. Краматорськ) ДПС України, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, буд. 16, де здійснила фото- та відеозйомку вказаних приміщень, службового транспорту та прилеглих територій, після чого, з використанням свого мобільного телефону із номером: НОМЕР_1 , за допомогою Інтернет-месенджера «Viber» відправила вказані матеріали ОСОБА_17 , на його номер мобільного телефону: НОМЕР_2 .

У той же час, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні співробітниками 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях виявлено вказаний вище схрон, із якого вилучено: 9 тротилових шашок (загальною вагою 1,8 кг); 2 запали ручних гранат типу «УЗРГМ»; 2 корпуси гранат типу «РГД-5»; 5 паперових згортків із пластичною вибуховою речовиною типу «ПВР-5А» та пластичною вибуховою речовиною типу «ПВР-7» (загальною вагою 1,2 кг); 1 автомат «Калашникова» (АКС74), із 3 магазинами до нього та 89 патронами, калібру 5,45х39 мм; металевий короб із 1080 патронами, калібру 5,45х39 мм.

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин вищевиявлені тротилові шашки та пластичні речовини типу «ПВР-5А» та типу «ПВР-7» є вибуховими й придатні до здійснення вибуху.

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення балістичної та вибухотехнічної експертиз вищевиявлені запали, гранати й патрони є бойовими припасами та придатні до здійснення пострілу та/або вибуху, а автомат системи «Калашникова» є вогнепальною зброєю, та придатний до здійснення стрільби.

Після чого, в рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітниками 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях виготовлено несправжні (імітаційні) засоби, тобто макети вилучених вибухових речовин та вибухового пристрою, у вигляді: 9 предметів, зовні схожих на тротилові шашки, 2 предмети, зовні схожих на пластичні вибухові речовини типу «ПВР-5А» та «ПВР-7» (із мобільним телефоном всередині), та здійснено їх закладення на місце вищевказаного облаштованого схрону замість вилучених звідти вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин.

20.10.2021 ОСОБА_1 , діючи умисно, з особистих та ідеологічних мотивів, на виконання завдань ОСОБА_17 відправилась на громадському транспорті до вказаного їй місця розташування зазначеного вище схрону, за адресою: АДРЕСА_4 , де віднайшла сховані там вибуховий пристрій та вибухові речовини, тобто здійснила їх придбання. Усвідомлюючи та будучи достовірно обізнаною, що вилучені нею предмети можуть бути вибуховими, ОСОБА_1 сфотографувала їх та з використанням свого мобільного телефону із номером: НОМЕР_1 , за допомогою Інтернет-месенджера «Viber» відправила вказані фотографії ОСОБА_17 , на його номер мобільного телефону: НОМЕР_2 , й після чого отримала завдання щодо перевезення вказаних речей до вищевказаної орендованої квартири, на що остання погодилася.

Далі, ОСОБА_1 , діючи умисно, на виконання завдань ОСОБА_17 , та будучи достовірно обізнаною про те, що вона у власному розпорядженні має вибуховий пристрій та вибухові речовини, сховала виявлені у схроні предмети до власного рюкзака та перевезла їх на громадському транспорті з м. Добропілля Донецької області до раніше орендованої квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , чим здійснила їх незаконне носіння.

Увечері цього ж дня, ОСОБА_1 , діючи умисно, на виконання завдань ОСОБА_17 , знаходячись у м. Краматорську Донецької області, придбала в супермаркеті «АТБ» пакети з борошном, в які переховала та запакувала виявлені у вказаному вище схроні вибуховий пристрій та вибухові речовини, після чого сховала їх у вказаній квартирі, чим здійснила незаконне зберігання вибухового пристрою та вибухових речовин.

Зранку 21.10.2021 ОСОБА_1 , діючи умисно, на виконання завдань ОСОБА_17 , покинула вищевказану орендовану квартиру та сховала від неї ключі на вулиці біля під`їзду будинку АДРЕСА_5 , для подальшої можливості потрапляння до квартири інших невстановлених осіб, залучених представниками терористичної організації «ДНР» і спецслужб РФ, й використання вказаних предметів у своїй злочинній діяльності.

Про виконання всіх зазначених вище завдань ОСОБА_1 з власного мобільного телефону із номером: НОМЕР_1 за допомогою Інтернет-месенджера «Viber» одразу повідомляла ОСОБА_17 на номер мобільного телефону, яким користується останній: НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаною про необхідність отримання відповідного дозволу від компетентного органу Міністерства внутрішніх справ України на поводження з вибуховими пристроями та речовинами, діючи умисно, на виконання завдання представника НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_17 придбала, перенесла та зберігала вищезазначені вибухові речовини та вибуховий пристрій, без дозволу компетентного органу Міністерства внутрішніх справ України, тобто на порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 та Постанови ВР України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна».

21.10.2021 приблизно о 08:00 злочинну діяльність ОСОБА_1 було припинено, у зв`язку з її затриманням співробітниками 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. ОСОБА_1 , обвинувачується в іншому сприянні діяльності терористичної організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України; незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а саме придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за наступних обставин: 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії й США підтвердили Україні їх зобов`язання, згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного договору РФ зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, встановлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Положеннями ст.ст. 1-3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Наприкінці 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, в окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території Донецької області України.

Так, 07.04.2014 в м. Донецьку створено «Донецьку народну республіку» та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку, встановленого Конституцією України так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання державної самостійності «ДНР», та вчинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, проведено вказаний так званий «референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР».

Окрім того, утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних людських ресурсів, проведення їх навчання та забезпечення озброєнням та військовою технікою для можливості здійснення опору ЗС України, вчинення інших терористичних актів з метою залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо.