Ухвала суду № 102163584, 22.12.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №755/11737/21

провадження №2/619/1621/21

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Булах С.М.,

представника відповідача Мариничева Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «Універсал Банк», з вимогою про захист прав споживачів. Крім того просив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з поданням зустрічного позову.

Представник позивач в судове засідання не з?явився, просив розгляд справи проводити без його участі. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Що стосується зустрічного позову, то суд не знаходить підстав його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом, виходячи з наступного.

Так, статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно ч.ч.1, 2, 3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову . Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. При винесенні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд зазначає, що вимоги за первісним позовом та зустрічним мають різні предмети доказування та суб`єктний склад, тому їх сумісний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування та ускладнення розгляду справи.

Так, суд відмовляє у прийнятті зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» до спільного розгляду з первісним, оскільки спільний розгляд зустрічного позову з основним позовом не є доцільним, крім того об`єднання вказаних вимог не сприятиме процесуальній економії та дотримання строків розгляду цивільної справи.

Що стосується клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Категорії справ, що розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження та порядок розгляду цих справ визначені главою 10 ЦПК України.

Зокрема, статтею 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин;3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Згідно зі статтею 277 ЦПК України:

1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний спір є спором про стягнення заборгованості за наданим кредитом, у зв`язку з чим дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, згідно з п.1 ч.1ст. 274ЦПК України, у даному випадку відповідно до приписів ч.7ст.277 ЦПК України застосування ч.ч.2-6 цієї статті виключається.

Крім того, суд виходить з того, що при спрощеному провадженні сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів, заявлення клопотань про допит свідків, призначення експертиз тощо. Також в судовому засіданні буде забезпечено можливість сторін брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, наводити доводи та міркування при дачі пояснень.

Розгляд справи в спрощеному провадженні буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Роз`яснити відповідачу його право на пред`явлення позову в загальному порядку.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з поданням зустрічного позову залишити без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud2010/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2021.

Суддя Л. В. Калиновська