Вирок № 102162528, 21.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 172/1150/21

Провадження № 1-кп/185/681/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Самоткан Н.Г.

секретаря – Перепелиці О.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні в судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046420000112 від 29 листопада 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2021 року близько 13.00 год. ОСОБА_1 , перебував у зальній кімнаті домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 . В ході конфлікту, виниклого на ґрунті особистих неприязних відносин у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення фізичної болі ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , перебуваючи за вищевказаною адресою, в той самій час, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення фізичного болю, з мотивів особистої неприязні, знаходячись у положенні стоячи, повернутий обличчям до обличчя потерпілої, яка знаходилась в положенні стоячи, наніс останній долонею своєї правої руки один удар в область обличчя зліва в результаті чого ОСОБА_2 втратила рівновагу та похитнулася, при цьому вдарилася передпліччям лівої руки об дерев`яні одвірки, чим спричинив останній фізичну біль, не спричинивши тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд даного обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченим ОСОБА_1 подано заяву, яка складена у присутності адвоката Лащенко В.А., згідно з якою ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпіла також подала заяву щодо згоди з установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Судом установлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також те, що обвинувачений надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового засідання.

При цьому обвинувачений подав заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості, яка складена у присутності захисника - адвоката Лащенка В.А.

Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні, без виклику учасників кримінального провадження.

Суд, дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, приходить до висновку, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України кримінальний проступок, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України є вчинення правопорушення щодо особи, з якою ОСОБА_1 перебуває у сімейних відносинах.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті за якою він обвинувачується у вигляді громадських робіт.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Судові витрати на проведення судово-медичної експертизи № 116-2021р.Е від 29 листопада 2021 року відсутні.

Цивільний позов заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт, строком 100 (сто) годин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: Н.Г. Самоткан