Вирок № 102162150, 23.12.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

199/7676/21

1-кп/202/520/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої – судді Ігнатенко В.В.

при секретарі –Францевій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження № 12021040000000710 від 29 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, яка народилась у Донецькій області, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України;

за участі сторін кримінального провадження – прокурора Кривцуна С.О., захисника – адвоката Швидкого Є.П., обвинуваченої – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 у невстановлений час, але не пізніше травня 2020 року у невстановленому місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей, з метою їх сексуальної експлуатації, заздалегідь знаючи та розуміючи, що вказані дії є незаконними та несуть за собою кримінальну відповідальність, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вступила у попередню змову з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами, з метою вчинення особливо тяжких злочинів, які полягали у вербуванні осіб жіночої статі на території Дніпропетровської області, їх переміщенні за кордон до Республіки Туреччина та до ОСОБА_3 , з метою сексуальної експлуатації у формі надання сексуальних послуг, за що отримували грошову винагороду.

Так, ОСОБА_1 , вступила у змову з особою, відносно якої матеріали виділені у окреме провадження та іншими невстановленими особами, та розподілили ролі кожного при вчиненні злочинів, з наміром досягнення єдиної мети, тобто грошової винагороди, отриманої від їх вчинення, забезпечивши для цього все необхідне.

Так, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження контролював діяльність ОСОБА_1 , що полягала у вербуванні людини, а також взяв на себе функцію спілкування з невстановленими особами з Республіки Туреччина та ОСОБА_3 , які організували надання послуг інтимного характеру на території вищевказаних країн, отримання від них грошових коштів на придбання квитків для переміщення людей за кордон та на інші витрати, пов`язані з вербуванням та переміщенням людей, розподіл незаконного прибутку між іншими співучасниками злочину.

ОСОБА_1 , взяла на себе організацію пошуку осіб жіночої статі на території Дніпропетровської області, організацію вербування та переміщення потерпілих через кордон, отримання грошової винагороди за завербованих та переміщених людей.

У невстановлену дату та час у період з травня 2020 року по 01.07.2020 року ОСОБА_1 , діючи умисно за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, дізнались, що внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, потерпіла ОСОБА_4 перебуває в уразливому стані. Після чого, ОСОБА_1 , реалізовуючи умисел, направлений на вербування людини, вчинене з метою експлуатації, по телефону запропонувала ОСОБА_4 високооплачувану роботу за кордоном, що полягала у наданні сексуальних послуг. При цьому, ОСОБА_1 та особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження було достовірно відомо, що невстановлені співучасники злочину на території Республіки Туреччина та Кіпр не мають наміру виплачувати грошові кошти за надані сексуальні потерпілій ОСОБА_4 , проте ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження умисно не повідомили потерпілій вказану суттєву обставину, а пообіцяли високу заробітну плату, тим самим вчинили обман.

Далі, продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на вербування людини, вчинене з метою експлуатації, ОСОБА_1 , діючи відповідно до відведеної їй ролі, 01.08.2020 року о 12.00 годині прибула на Мануйлівський пляж, розташований по пр. Мануйлівському у м.Дніпро, де зустрілась з ОСОБА_4 та здійснила фотографування потерпілої у спідній білизні, з метою направлення особі, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження вказаних фотознімків невстановленим співучасникам злочину, які повинні були у подальшому здійснювати сексуальну експлуатацію потерпілої за кордоном.

При цьому, ОСОБА_1 , погоджуючи свої дії з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у період часу з травня 2020 по 15.10.2020 року, діючи умисно та достовірно знаючи про важке матеріальне та соціальне становище ОСОБА_4 , за допомогою спілкування через смс-повідомлення чи при особистих зустрічах, шляхом умовлянь переконала її в доцільності та вигідності заняття проституцією на території республіки Кіпр, гарантувала гідні умови мешкання, харчування, дотримання прав і інтересів, їх охорону та високу зарплату.

У результаті ОСОБА_1 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження отримали згоду від ОСОБА_4 щодо виїзду її за межі України до Республіки Кіпр, тим самим, використовуючи уразливий стан та обман, завербували останню з метою подальшої сексуальної експлуатації.

Діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вербування та переміщення людини з метою експлуатації, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження від невстановлених співучасників отримав грошові кошти на авіаквитки, проходження тесту COVID-19 та інші витрати, тим самим забезпечив можливість переміщення потерпілої ОСОБА_4 за кордон з метою сексуальної експлуатації.

Продовжуючи вчинювати злочин, ОСОБА_1 , діючи відповідно до відведеної їй ролі, діючи за погодженням з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на переміщення раніше завербованої людини з метою сексуальної експлуатації, 07.10.2020 року у невстановлений час за допомогою смс-повідомлень у мобільному додатку «Телеграм» повідомила потерпілій ОСОБА_4 про необхідність виїзду за кордон, після чого надіслала фото авіаквитків компанії «Turkish Airlines» на 15.10.2020 р. рейсом «Київ-Стамбул» та «Стамбул-Еркан», а також надала вказівки щодо необхідності проходження тесту COVID-19, придбання квитків на автобус сполученням «Дніпро-Бориспіль», надіслала грошові кошти для оплати вищевказаних витрат.

14.10.2020 року ОСОБА_1 , діючи відповідно до відведеної їй ролі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на переміщення раніше завербованої людини з метою сексуальної експлуатації, у невстановлений час на автобусі сполученням «Дніпро-Бориспіль» супроводжувала потерпілу ОСОБА_4 до аеропорту «Бориспіль» з метою подальшого переміщення потерпілої за кордон.

Продовжуючи вчинювати злочин, ОСОБА_1 , діючи умисно відповідно до відведеної їй ролі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на переміщення раніше завербованої людини з метою сексуальної експлуатації, 15.10.2020 року приблизно в 06.30 годин разом з потерпілою ОСОБА_4 прибула до аеропорту «Бориспіль» та проконтролювала виліт останньої рейсом «Київ-Стамбул» та «Стамбул-Еркан» до республіки Кіпр з метою сексуальної експлуатації вже на території Кіпру.

У свою чергу, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи відповідно до відведеної йому ролі, у невстановлений час та спосіб, повідомив невстановленим співучасникам кримінального правопорушення про дату та час прибуття потерпілої з метою її подальшої сексуальної експлуатації.

У подальшому ОСОБА_4 у період часу з 15.10.2020 року до 03.12.2020 року вимушена була безоплатно надавати інтимні послуги невстановленій кількості осіб чоловічої статі у м. Еркан Республіки Кіпр.

У результаті своїх злагоджених дій особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, шляхом обману та з використанням уразливого стану, завербували та перемістили ОСОБА_4 через державний кордон України з метою подальшої сексуальної експлуатації.

Таким чином дії обвинуваченої ОСОБА_1 виразились у вербуванні, переміщенні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

30 вересня 2021 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Зоновим А.Е. та ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у висунутому їй обвинуваченні, щиро покаялась у скоєному.

При укладенні даної угоди прокурором враховано наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового провадження з метою викриття інших співучасників кримінального правопорушення, оскільки відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурором надана суду на дослідження письмова згода потерпілої ОСОБА_4 на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_1 .

Також вказаною угодою сторони погодили покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 149 КК України у виді позбавлення волі позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна яке є власністю засудженої і на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на три роки з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд, заслухавши прокурора Кривцуна С.О., обвинувачену ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Швидкого Є.П., дослідивши письмову згоду потерпілої ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 149 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Потерпілою ОСОБА_4 надана письмова згода прокурору на укладання угоди про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_1 .

Також судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Зоновим А.Е. та ОСОБА_1 і призначення останній узгодженого сторонами покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2021 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Зоновим А.Е. та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна, що є власністю засудженої.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на неї обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча Ігнатенко В.В.