Ухвала суду № 102161900, 22.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/12570/18

провадження 2/201/208/2021

УХВАЛА

22 грудня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем – Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» і приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича, треті особи адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради і ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 19 листопада 2018 року звернулася до суду з позовом до відповідачів АТ «Банк Кредит Дніпро» і приватного нотаріуса ДМНО Бондаренка Р.О. про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті раніше слухалася, розглядаються клопотання, виносилися рішення та ухвали, спір по суті не вирішено.

В судове засідання від позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Суд вважає клопотання обґрунтованим, вимоги позову підлягаючими залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Представника позивача підтримав вказане клопотання і наполягав на його задоволенні. Сторона відповідачів і третіх осіб фактично не заперечувала проти заявленого клопотання, вважаючи це правом сторони.

З`ясувавши думку учасників судового спору, перевіривши матеріали цивільної справи, суд, роз`яснивши наслідки залишення позовних вимог без розгляду у вказаній частині, вважає можливим задоволення вказаного клопотання, оскільки воно грунтуються на законі: позивач відповідно до ст. 49 ЦПК України на протязі всього часу слухання справи має право збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, має право на залишення вимог без розгляду, цим не порушуються права та охоронювані законом інтереси інших осіб, повноваження на заявлення такого клопотання є, а тому позов по даній справі у вказаній позивачем частині слід залишити без розгляду.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що позов по даній цивільній справі згідно клопотання представника позивача слід залишити без розгляду.

Крім того, у зв`язку з наявністю реальної загрози відчуження АТ «Банк Кредит Дніпро» спірного нерухомого майна безперешкодно на користь третіх осіб позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборони Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» здійснювати дії щодо відчуження на користь третіх осіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання\перебування будь-яких осіб в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року заяву позивача про забезпечення позову у даній справі задоволено в повному обсязі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року було залишено без змін.

На теперішній час сторонами досягнуто домовленостей щодо мирного врегулювання спірних правовідносин. Позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду. Отже, станом на сьогодні відпали підстави щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

У відповідності до вимог ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`ята днів з дня надходження його до суду. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Зважаючи на вказане, позивачка просила вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року у справі №201/12570/18.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Оскільки справу було розглянуто судом, будь-який виконавчий документ на примусовому виконанні у виконавчій службі не перебуває, заходи на даний час можуть порушувати законні права самого позивача і її неповнолітніх дітей, як власника обтяженого нерухомого майна, також як вбачається з матеріалів справи у позивача відсутні майнові претензії до відповідача, що підтверджується матеріалами справи, в зв`язку зазначеним вказаним не порушуються інтереси сторін, а тому з урахуванням вище викладеного у подальшій наявності заходів забезпечення позову на даний час немає потреби.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 49, 158, 182, 222, 257, 258-261, 274, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» і приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича, треті особи адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради і ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року за заявою позивача про забезпечення позову у даній справі.

Ухвала набрала законної сили 22 грудня 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя –