Рішення № 102160408, 08.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року справа № 580/723/21

17 годин 04 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Фесенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/723/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування – АДРЕСА_2 ) [представник позивача – адвокат Трощинський В.М. за ордером]

до Міністерства оборони України в особі фінансово - економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 031688, код ЄДРПОУ 00034022) [представник відповідача не прибув]

про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив рішення.

15.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі фінансово - економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України, просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо помилкового визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення їй пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ;

- зобов`язати Міністерство оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , що становить 24 роки 4 місяці 13 днів у календарному обчисленні, з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати призначення пенсії.

Ухвалою від 24.09.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено судове засідання на 12.10.2021. Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2021 позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити. 11.11.2021 закрито підготовче провадження у справі за позовом – призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.12.2021, 08.12.2021, де проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наданих Черкаським ОВК документів ГУ ПФУ в Черкаській області призначено позивачеві пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262, проте фінансово-економічне управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України помилково обчислено вислугу років – неповністю враховано період навчання та служби позивачки в ОВС, тому вважає дії протиправними. До позову не надано звернення позивачки до відповідача про поновлення порушеного права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду Міністерством оборони України зазначено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 КАС України.

У відзиві на адміністративний позов відповідач заперечив проти адміністративного позову і просив відмовити у його задоволенні повністю, позаяк розрахунок вислуги років від 13.03.2020 №393 складено правильно. Згідно з довідкою УМВС України в Черкаській області від 14.08.2019 №14/7-Ж-242 позивачка проходила службу в ОВС з 27.08.1996 до 06.11.2015 (вислуга 19 років 02 місяці 09 днів, календарна – 21 рік 06 місяців 22 дні) – таку вислугу визначено з урахуванням навчання в університеті з 01.09.19991 до 28.05.1996 із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (02 роки 04 місяці 13 днів) відповідно до п.2 Постанови №393. Наказом Канівського міського відділу УМВС від 06.11.2015 №312 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС у спеціальному званні «майор міліції» та зараховано відповідний період навчання до календарної вислуги років. Ураховуючи те, що п.2 Постанови №393 визначено, що до вислуги років особам офіцерського складу додатково зараховується час навчання у межах до п`яти років із розрахунку – один рік навчання за шість місяців служби, а ОСОБА_1 у військовій частині А0536 проходила службу на посадах осіб рядового складу та за наказом від 01.08.2019 №225 звільнена з військової служби у військовому званні «старший солдат», то до вислуги років додатково час навчання позивачці не зараховується. До відзиву надано копію архівної довідки про навчання, що не засвідчена в установленому порядку і не надано докази на підтвердження доводів відзиву.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами. Відповідно до ст.ст. 1, 1-1, 1-2, 4, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Згідно із ст.ст. 1, 1-1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Законом визначені випадки, коли пенсія військовослужбовцям може призначатись відповідно до інших законів у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 5 Закону № 2262 встановлено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх з військової служби. Умови призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, визначені ст. 12 Закону № 2262.

Відповідно до пункту «б» ст. 12 Закону № 2262 визначено, що пенсія за вислугу років призначається також особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявного страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Виходячи зі змісту правової норми, умовами призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям за пунктом «б» ст. 12 Закону № 2262 є одночасна наявність: досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку; страхового стажу 25 років і більше; у складі страхового стажу військова служба повинна становити не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців.

Статтею 17-1 цього ж Закону встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393). Пунктом 2 Постанови № 393 установлено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання у межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Обґрунтування позову та наявні докази не містять підтвердження у тому, що Міністерство оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України є уповноваженим призначати пенсію позивачці та/або має обов`язок під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону додатково зарахувати час навчання ОСОБА_1 як особі офіцерського складу/особі середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ. Фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, яке зазначено позивачем в якості /в особі відповідача, на виконання делегованих повноважень здійснює попереднє обчислення вислуги років військової служби та загального трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років (управління (відділ) особового складу поряд з військовою службою уточнює і підтверджує загальний страховий стаж (уключаючи час навчання).

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будьяких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з 2.9 Положення № 530 обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця. Документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, що належать зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, є: дипломи, посвідчення, довідки і повідомлення цивільних вищих та інших навчальних закладів про час навчання в цих навчальних закладах для зарахування часу навчання до вислуги років та загального страхового стажу.

Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» наказом Міноборони України 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (далі – Положення №530).

Положення №530 визначає порядок: обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (зі змінами); оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника відповідно до Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (зі змінами) та постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402.

Відповідно до п.2.15 Положення №530 попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Відповідно до п.3.8 Положення №530 обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій; передає перший примірник подання та документи, зазначені в пунктах 3.3 - 3.6 цього розділу, до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; копію подання долучає до особової справи колишнього військовослужбовця, яка зберігається в обласному військовому комісаріаті (ТЦКСП); організовує ознайомлення з поданням особи, якій оформлюється пенсія.

Відповідно до п.3.11 Положення №530 орган Пенсійного фонду України, що призначає пенсію, видає розписку-повідомлення за формою, встановленою додатком 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних та відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний строк з дня прийняття заяви. Після одержання документів розписка-повідомлення у 5-денний строк надсилається (передається через довірену особу) обласним військовим комісаріатом (ТЦКСП) заявнику. Дата відправлення (передання) зазначається на копії розписки-повідомлення, що долучається до особової справи.

Якщо військовослужбовець, який підлягає звільненню з військової служби, має право на пенсію, що призначається відповідно до підпункту «б» статті 12 Закону, то в розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років (додаток 4 до Положення) зазначаються всі календарні періоди військової служби та окремо календарні періоди роботи як працівника, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи вимогу у контексті обраного позивачем способу захисту права без його окреслення у контексті перевірки протиправних дій Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо помилкового визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення їй пенсії згідно із Законом № 2262 за наявних фактів, у результаті розгляду адвокатського запиту стосовно ОСОБА_1 (не надано до матеріалів позову) з листа від 12.01.2021 №1169кц4333 адвоката повідомлено про складання розрахунку від 13.03.2020 №393 страхового стажу старшого солдата на підставі наявних в особовій справі документів, у тому числі урахування служби в ОВС відповідно до листа УМВС України в Черкаській області (від 11.08.2019 №14/7-Ж-242), де на думку начальника кадрового центру Сухопутних військ ЗСУ неправильно обчислено вислугу років, що «стало причиною невірного визначення вислуги років у подальшому під час проходження військової служби у військовій частині А 0536», суд зазначає про таке.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження протиправних дій фінансово-економічного управління КСВ ЗСУ щодо складання розрахунку загального страхового стажу в календарному обчисленні старшого солдата ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років, позаяк Черкаський обласний військовий комісаріат 22.10.2020 №6/8/4/ФР – 52606/1643 повідомив адвоката – представника позивачки, що інформація щодо вислуги років ОСОБА_1 у листі УМВС України в Черкаській області від 11.08.2019 №14/7-Ж-242, витязі з наказу УМВС в Черкаській області за 2015 рік по особовому складу від 06.11.2015 №312-о/с та витязі з наказу в/ч А0536 від 01.08.2019 №225 не належить до компетенції Черкаського обласного військового комісаріату.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР визначено: заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів (ст.3). Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (ст.7).

Верховний Суд зазначив: пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають у пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Водночас таке зарахування не є самостійним видом вислуги й не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 (постанова Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18): передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга – це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік – 365 календарних днів, календарний місяць – 30 календарних днів). З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262.

У справі №805/3923/18-а Верховний Суд 03.03.2021 дійшов висновку: «…основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…». Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

Верховний Суд 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а ЄДРСР 95277911 висновує: погоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, та не вбачає підстав для відступу від нього в цій справі. З метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 12 Закону № 2262 визначено умови призначення пенсій за вислугу років: п.«а» визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

У задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій з помилкового визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та зобов`язання Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , що становить 24 роки 4 місяці 13 днів у календарному обчисленні, з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ відмовити, позаяк щодо протиправних дій (що судом не встановлено) не йдеться про спосіб захисту – утриматися від вчинення певних дій. Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У позові обґрунтовано, що ОСОБА_1 звернулась через Черкаський обласний військовий комісаріат до ГУПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії. На підставі поданих Черкаським ОВК документів ГУПФУ в Черкаській області призначено пенсію за вислугу років, проте неправильно визначено підставу – замість п. «а» призначено за п. «б» статті 12 Закону № 2262, проте позивач, обираючи спосіб захисту переконана, що порушення прав позивача було допущено саме командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України в частині допущеної бездіяльності – не здійснення належного розгляду адвокатського запиту в інтересах ОСОБА_1 щодо підготовки особової справи позивача та документів, розрахунків з метою призначення пенсії, тому ефективним способом захисту порушених інтересів, майнових прав, права бути почутим є зобов`язання відповідача повторно розглянути матеріали звернень із урахуванням механізму взаємодії з УМВС в Черкаській області, Черкаським обласним військовим комісаріатом, ГУ ПФУ в Черкаській області з метою сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів позивача у визначенні вислуги років із зарахуванням та/або підготовки мотивованої відповіді щодо обчислення вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 09.03.2021 №0.0.20438688748.1, а позовні вимоги належать до задоволення, суд вирішує стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України у визначенні вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути документи (розрахунок №393 і наказ командира частини А0536 від 01.08.2019 №225) з метою усунення розбіжностей, що пов`язані з обчисленням вислуги років та скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи.

Судове рішення складено 20.12.2021.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА