Рішення № 102158952, 23.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року Справа № 480/4891/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4891/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати неправомірним рішення відповідача від 26.01.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлене листом від 02.02.2021 року №1800-0302-8/4781;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення яким призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 жовтня 2020 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи", зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Враховуючи, що умови для отримання права на пенсію у позивача наявні, вважає, що відповідачем неправомірно було відмовлено у задоволенні заяви та відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що позивач досягла пенсійного віку. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року по справі №480/8106/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 27.10.2020 №4867. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та за результатами розгляду заяви прийняти відповідне рішення з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та висновків суду по даній справі. На виконання вказаного рішення суду відповідачем рішенням від 26.01.2021 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) (далі Закон №1058) у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років. Позивач вважає повторну відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що пільгова пенсія по списку №1 може бути призначена лише особі, яка досягла пенсійного віку - 50 років, у зв`язку із цим позивачу було відмовлено в задоволенні заяви. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

20.10.2020 позивач звернулась із відповідною заявою до ГУПФУ в Сумській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, додавши при цьому перелік необхідних документів.

27.10.2020 відповідачем прийнято рішення №4867 про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку із недосягненням позивачем необхідного віку, передбаченого п. 2 п. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року по справі №480/8106/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 27.10.2020 №4867. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та за результатами розгляду заяви прийняти відповідне рішення з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та висновків суду по даній справі.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем рішенням від 26.01.2021 року, що оформлене листом від 02.02.2021 року №1800-0302-8/4781 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) (далі Закон №1058) у зв`язку з недотриманням вимог п.1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, яким передбачено звернення за призначенням пенсії в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/201(746/15) визнані неконституційними зміни, внесені до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Статтею 5 Закону №1058 передбачено, що відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулює цей Закон. Для інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Пуктом 16 Розділу XV “прикінцеві положення” Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років. Отже, з огляду на положення частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, які вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду неконституційними на визнані підстави для призначення пенсії у віці 45 років відсутні. Право на призначення пенсії позивач набуде після досягнення віку 50 років та звернення до управління (а.с.11).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні приписи містив також п. «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.

В той же час, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до положень ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам…».

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Вказана позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду, зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на день звернення до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пільгової пенсії досягла віку 45 років.

Станом до 01 квітня 2015 року ОСОБА_1 працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, мала страховий стаж більше 23-х років, адже станом на 20.10.2020 року мала 28 років 2 місяці та 6 днів загального страхового стажу роботи, в тому числі з них на пільгових умовах (за списком №1) - більше 25 років (з 13.09.1993 року по 18.01.2019 року безперервно), що вбачається із копії виписки з системи «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (а.с.12).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 на момент звернення, мала право на пільгову пенсію.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці на пільгових умовах у зв`язку недосягненням пенсійного віку 50 років.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 45 років 01.04.2020.

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії 20.10.2020, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Тому позивачці необхідно призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 20 жовтня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 26.01.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлене листом від 02.02.2021 року №1800-0302-8/4781 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 жовтня 2020 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 908,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.01.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлене листом від 02.02.2021 року №1800-0302-8/4781.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) прийняти рішення яким призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 жовтня 2020 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова