Рішення № 102157861, 22.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10655/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3211 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) звернувся з вказаним позовом до Військової частини А3211 (81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, код ЄДРПОУ – 26615153) в якому просить:

стягнути з Військової частини А 3211 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015 -2017 роки) у розмірі 4808, 76 грн., за період з 09 листопада 2017 року по 04 червня 2021 року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на момент звільнення відповідач не провів з ним повного розрахунку. Вказує, що періоди з 09.11.2017 року по 04.06.2021 року є періодами затримки розрахунку з ним при звільненні, оскільки вказаний розрахунок відповідач провів саме 04.06.2021 року. Стверджує, що відповідач повинен був провести розрахунок з ним у день звільнення.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін за наявними у справі доказами та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 59597 від 17.08.2021), у якому позов не визнав. В обґрунтування зазначив, що грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку як УБД не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців у відповідності до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей», відтак не підпадає під дію ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та ст. 116, 117 КЗпП України.

Ухвалою суду від 05 листопада 2021 року витребувано у Військової частини А3211 належним чином засвідчені копії документів, а саме довідку про розмір грошового забезпечення позивача за два останні місяці перед звільненням та про середньоденний розмір грошового забезпечення позивача на дату його звільнення з військової служби.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з витягом із наказу Командира Військової частини А3211 від 08.11.2017 №251 (по стройовій частині) майора ОСОБА_1 , старшого викладача циклової комісії підготовки фахівців причіпної артилерії відділення підготовки фахівці ракетних військ і артилерії звільненого наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.10.2017 №381 за підпунктом “в” (досягнення граничного віку перебування на військовій службі) ч. 6 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визнано таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до Личаківсько-Залізничного ОРВК м. Львів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року у справі №380/1451/21 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А3211 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки. Зобов`язано Військову частину А3211 (81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі; ЄДРПОУ 26615153) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2021 року у справі № 380/1451/21 пров. № А/857/11382/21, апеляційну скаргу Військової частини А3211 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 380/1451/21 повернуто скаржнику.

Відповідно до банківської виписки з рахунку позивача на банківський рахунок позивача 04.06.2021 року надійшли кошти в розмірі 9878 грн. 33 коп.

Як слідує з матеріалів справи, позивача виключено зі списків особового складу Військової частини А 3211 та всіх видів забезпечення 08 листопада 2017 року, а компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки, виплачено 04 червня 2021 року, тобто проведено фактичний розрахунок при звільненні.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивача виключено зі списків особового складу з військової служби 08.11.2017 року, а виплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2017 роки, відповідачем здійснена 04.06.2021 року, строк затримки розрахунку при виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2017 роки складає 1290 календарних днів.

Згідно довідки – розрахунку Військової частини А 2615 від 26.11.2021 року за № 1474/1 про середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , становить 382, 06 грн., (11461, 60/30).

Суд вказує, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Щодо доводів відповідача, що грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку як УБД не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців у відповідності до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей», відтак не підпадає під дію ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та ст. 116, 117 КЗпП України, суд зазначає наступне.

З аналізу статей 47, 116, 117 КЗпП України убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору ті відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, від 13 травня 2020 року.

Частиною першою статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми дає підстави суду зробити висновки про те, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Такий правовий висновок прямо випливає із цієї норми.

Враховуючи наведене та вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, згідно яких суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у зазначеному судовому рішенні вказала, що відступає від висновку Верховного Суду України, сформульованому у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням №6-113цс16, і вважає, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати такі критерії:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідно до пункту 94.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц для приблизної оцінки розміру майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, які розумно можна було би передбачити, на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009 - 2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, міг би сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження рівня свого життя.

Згідно даних, розміщених на офіційному сайті НБУ за зесами https://bank.gov.ua/ua/markets/interest-rates та ps://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish середньозважена облікова ставка за кредитами: з 09 листопада 2017 року по 14 грудня 2017 року (35 днів) становила 13,5% річних; з 15 грудня 2017 року по 25 січня 2018 року (41 день) становила 14,5% річних; з 26 січня 2018 року по 01 березня 2018 року (34 дні) становила 16% річних;з 02 березня 2018 року по 12 квітня 2018 року (41 день) становила 17 % річних; з 13 квітня 2018 року по 24 травня 2018 року (41 день) становила 17 % річних; з 25 травня 2018 року по 12 липня 2018 року (48 днів) становила 17 % річних; з 13 липня 2018 року по 06 вересня 2018 року (55 днів) становила 17,5 % річних; з 07 вересня 2018 року по 25 жовтня 2018 року (48 днів) становила 18 % річних; з 26 жовтня 2018 року по 13 грудня 2018 року (48 днів) становила 18% річних; з 14 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року (49 днів) становила 18% річних; з 01 лютого 2019 року по 14 березня 2019 року (42 дні) становила 18% річних; з 15 березня 2019 року по 25 квітня 2019 року (42 дні) становила 18% річних;з 26 квітня 2019 року по 06 червня 2019 року (42 дні) становила 17,5% річних; з 07 червня 2019 року по 18 липня 2019 року (42 дні) становила 17,5% річних; з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року (49 днів) становила 17% річних; з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року (49 днів) становила 16,5% річних; з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року (49 днів) становила 15,5% річних; з 13 грудня 2019 року по 30 січня 2020 року (49 днів) становила 13,5% річних; з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року (42 дні) становила 11% річних; з 13 березня 2020 року по 23 квітня 2020 року (42 дні) становила 10% річних; з 24 квітня 2020 року по 11 червня 2020 року (49 днів) становила 8% річних; з 12 червня 2020 року по 23 липня 2020 року (42 дні) становила 6% річних; з 24 липня 2020 року по 03 вересня 2$20 року (42 дні) становила 6% річних; з 04 вересня 2020 року по 22 жовтня 2020 року (49 днів) становила 6% річних; з 23 жовтня 2020 року по 10 грудня 2020 року (48 днів) становила 6% річних; з 11 грудня 2020 року по 21 січня 2021 року (41 день) становила 6% річних; з 22 січня 2021 року по 04 березня 2021 року (41 день) становила 6% річних; з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року (41 день) становила 6,5% річних; з 16 квітня 2021 року по 04 червня 2021 року (49 днів) становила 7,5% річних.

Відтак період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку становить 1290 днів прострочення.

Виходячи з обсягу несвоєчасно виплаченої грошової компенсації 9878, 33 грн, приблизна оцінка розміру майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні у спірних правовідносинах, які розумно можна було би передбачити на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами, можна розрахувати як розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, міг би сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження рівня свого життя, що становить 4808,76 грн, тобто:

1) 13,5% річних/365 днів року=0,04% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,04 %) х 35 = 138,30 грн.;

2) 14,5% річних/366 днів року=0,04% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,04%) х 41 = 162,00 грн.;

3) 16% річних/366 днів року=0,04% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,04 %) х 34 = 134,35 грн.;

4) 17% річних/366 днів року=0,05% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 41 = 202,50 грн.;

5) 17 % річних/366 днів року=0,05% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,048%) х 41 = 202,50 грн.;

6) 17 % річних/366 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 48 = 237,08 грн.;

7) 17,5 % річних/366 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 55 = 271,65 грн.;

8) 18 % річних/366 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 48 = 237,08 грн.;

9) 18 % річних/366 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 48 = 237,08 грн.;

10) 18 % річних/365 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 49 = 242,02 грн.;

11) 18% річних/365 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 42 = 207,44 грн.;

12) 18% річних/365 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 42 = 207,44 грн.;

13) 17,5% річних/365 днів року=0,05 % став^а.за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 42 = 207,44 грн.;

14) 17,5 % річних/365 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 42 = 207,44 грн.;

15) 17 % річних/365 днів року=0,05% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05%) х 49 = 242,02 грн.;

16) 16,5 % річних/365 днів року=0,05 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,05 %) х 49 = 242,02 грн.;

17) 15,5 % річних/365 днів року = 0,04% ставка за кредитом один календарний день.(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,04%) х 49 = 193,62 грн.;

18) 13,5 % річних/365 днів року = 0,04% ставка за кредитом один календарний день.(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,04%) х 49 = 193,62 грн.;

19) 11 % річних/365 днів року=0,03 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,03%) х 42 = 124,47 грн.;

20) 10 % річних/365 днів року=0,03% ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,03%) х 42 = 124,47 грн.;

21) 8% річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 49 = 96,81 грн.;

22) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 42 = 82,98 грн.;

23) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 42 = 82,98 грн.;

24) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 49 = 96,81 грн.;

25) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 48 = 94,83 грн.;

26) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 41 = 81,00 грн.;

27) 6 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 41 = 81,00 грн.;

28) 6,5 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 41 = 81,00 грн.;

29) 7,5 % річних/365 днів року=0,02 % ставка за кредитом один календарний день.

(сума боргу в розмірі 9878,33 грн х 0,02%) х 49 = 96,81 грн.

Таким чином, враховуючи заявлену до стягнення суму середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, дії позивача та відповідача, наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, розмір компенсації у сумі 4808,76 грн.

Крім цього, слід вказати, що зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю шляхом стягнення з Військової частини А 3211 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2017 роки) за період з 09.11.2017 по день фактичної виплати 04.06.2021 в розмірі 4808,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Військової частини А3211 (81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, код ЄДРПОУ – 26615153) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2017 роки) за період з 09.11.2017 по день фактичної виплати 04.06.2021 в розмірі 4808,76 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна