Ухвала суду № 102157824, 21.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14301/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 грудня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням усіх щомісячних додаткових, грошових винагород та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми та із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невидання нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) із зазначенням в них індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного видати грошовий атестат та довідку про розмір щомісячний додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) із зазначенням в них індексації грошового забезпечення, направити їх до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 03.12.2019.

Ухвалою суду від 03.09.2021 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив щодо строку звернення позивача до суду, а саме, що позивач звернувся в суд не в місячний строк та пропустив і шестимісячний строк. Вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України. Зазначає, що 03 грудня 2019 року Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі НАСВ) № 316 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 , звільнено з посади провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу (застосування роботизованих комплексів) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу з 03.12.2019. При звільненні ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за колений повний календарний рік служби. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 до НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного задоволено повністю. 16 листопада 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без змін Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Відтак вказує, що 30 грудня 2020 НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного сплатила на виконання рішення суду від 12.08.2020 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 01.01.2016 - 03.12.2019. Зазначає, що 30 липня 2021 року позивач звернувся із заявою до начальника НАСВ, в якій просив перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого вона обчислюється, індексацію грошового забезпечення та виплатити недоотриману суму ". Таким чином вважає, що в силу ст. 122 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки рішення на яке він посилається виконане Національною академією ще 30.12.2020, а із заявою звернувся лише 30.07.2021, тобто після спливу місячно та навіть шестимісячного строку.

Суд дослідив подане відповідачем клопотання та зазначає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Водночас ці положення не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, предметом спору у даній справі є вимога про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги позивач у позові вказує на необхідність застосування положень КЗпП України щодо відсутності строків давності при звернені до суду з позовами про стягнення заробітку.

Оцінюючи таку позицію позивача суд вказує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суд зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні не входять до складу основної та додаткової заробітної плати. А тому підстави для застосування частини другої статті 233 КЗпП відсутні.

У п.53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 711/4010/13-ц Провадження № 14-429цс19) вказано, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).

Разом з тим, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Як встановлено судом, позовну заяву направлено позивачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 20.08.2021, хоча 30 грудня 2020 НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного сплатила на виконання рішення суду від 12.08.2020 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 01.01.2016 - 03.12.2019.

Відтак позивач пропустив місячний строк звернення до суду, більше того пропустив і загальний шестимісячний строк звернення до суду.

Норми статті 122 КАС не пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням поважних підстав для поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаними інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.