
23.12.2021
Справа №489/3181/21
Провадження №2/489/1843/21
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань – Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним право власності на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що 20 липня 1966 року між його батьком ОСОБА_3 та Відділом комунального господарства виконкому Ленінського району ради депутатів працівників укладено Договір б/н про надання у безстрокове використання земельної ділянки для будівництва та індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 18 жовтня 1996 року рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 175, житловий будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію. ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті його батька відкрилася спадщина, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме: Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 . 24 січня 2020 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме: Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 . Він, у встановлений законодавством строк, звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_2 . Проте, приватним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки неможливо встановити склад спадкового майна та спадкоємцем не надано правовстановлюючого документа на зазначене нерухоме майно на ім`я спадкодавці. Вважає, що спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю його батьків, оскільки збудоване в період перебування їх в зареєстрованому шлюбі.
Ухвалою суду від 27.05.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.
Ухвалою суду від 09.09.2021, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
14 липня 1966 року між Відділом комунального майна виконкому Ленінської районної ради депутатів працюючих та ОСОБА_3 укладено Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно, по АДРЕСА_2 .
Згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 175 від 18.10.1996, затверджено акт приймання в експлуатацію індивідуального житлового будинку літ. І розміром 9.0х5.95 м., побудованого ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.06.2021 за вих. № 1322, з матеріалів інвентаризаційної справи БТІ станом на 28.12.2012, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 в цілому на підставі договору забудовника від 18.10.1966, зареєстрованого в ММБТІ 04.12.1996.
За змістом ст.86, 128 ЦК УРСР 1963 право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі – КпШС України), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку (аналогічні положення містить стаття 60 Сімейного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
З огляду на зміст вищевказаних норм матеріального права, оскільки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 була придбана в період подружнього життя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , а отже, з цього слідує, що даний об`єкт нерухомого майна є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому кожному з них належить по 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позивач в своєму позові зазначає, що 24 січня 2020 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно Договору дарування від 04.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В., зареєстрованого в реєстрі за № 253, ОСОБА_1 подарував Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 24.01.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 56, ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Остапенко В.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Остапенко В.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.04.2021 за вих. № 148/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки, спадкоємцем не надані право встановлювальні документи на зазначене нерухоме майно на ім`я спадкодавця.
Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 43/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплюються і у національному законодавстві України. Так, відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину
Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Окрім цього, згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Суддя Н.О. Рум`янцева
Повний текст судового рішення складено «23» грудня 2021 року.
Судове рішення № 102148578, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 23.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/3181/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: