Ухвала суду № 102147794, 23.12.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/488/2021

130/3460/21

У Х В А Л А

23.12.2021 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Верніка В.М.

із участю: секретаря Штойко О.Ю.,

прокурора Мазура Ю.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Мацюка О.І.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000381 від 07.08.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ :

10.12.2021 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021020000000381 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.115 КК України, за ознаками вчинення ним умисного вбивства своєї матері ОСОБА_3 .

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 10.12.2021 року призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Мазур Ю.А. вказав про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, який просив здійснювати у відкритому судовому засіданні, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам закону, відсутність підстав закриття провадження та повернення обвинувального акту прокурору, а також визначення іншої підсудності. В судове засідання просив викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, раніше продовжений термін якого закінчується 08.01.2022 року, посилаючись на об`єктивну неможливість закінчити судовий розгляд в цей строк. В обгрунтування цих вимог вказав, що до теперішнього часу не зникли та не зменшилися ризики, що існували на момент застосування даного виду запобіжного заходу, щодо можливості ОСОБА_2 переховуватись від суду під загрозою суворої міри покарання з метою уникнення відповідальності за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років; можливості його незаконного вливу на потерпілу і свідків за обізнаності стосовно місця їх проживання, а також ризику вчинення ним нових правопорушень, зважаючи на його систематичну протиправну поведінку.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала думку прокурора з вказаних питань.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Мацюк О.І. щодо призначення судового розгляду та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою не заперечували.

Обчинувачений ОСОБА_2 також вказав, що він не потребує розгляду даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.

Інших клопотань сторонами не заявлено.

Заслухавши думки учасників підготовчого засідання, вивчивши матеріали судового провадження, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно вимог ч.1 ст.315 КПК України підготовка до судового розгляду проводиться судом, лише якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Так, отриманий наразі на розгляд суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021020000000381 від 07.08.2021 року відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, передусім положенням ст.291 КПК України. Водночас угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження наразі не вбачається. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено; дане кримінальне провадження підсудне Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області. Існують визначені законом обставин, за яких не складається досудова доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , зумовлені обвинуваченням його у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Заявлені прокурором свідки підлягають виклику в судове засідання.

За сукупності наведеного суд доходить висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.

За приписами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно положень ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до положень ст.29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України за ухваленням Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню ним злочину або його втечі після його вчинення. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а передбачає урахування низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі обвинувачується ОСОБА_2 , належать до категорії особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачаються у вигляді позбавлення волі на строк, що вочевидь перевищує три роки, обставини чого визначають можливість застосування тримання під вартою включно до раніше несудимої особи.

У відповідності до вимог ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Проте, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, які вказані прокурором та не заперечені стороною захисту, а саме: запобігання можливості обвинуваченогог переховуватися від суду, а також протиправно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, або вчинити інше правопорушення, що досі не зменшились та є достатньо вірогідними з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватими за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні умисного вбивства за обтяжуючих обставин, надто за невстановлення наразі суттєвого рівня соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_2 та відсутності у нього стабільного джерела доходу.

Тому із врахуванням сукупності фактичних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , його зрілого віку, характеру та обсягу висунутого звинувачення, грунтовність якого наразі визначається затвердженим прокурором обвинувальним актом та не спростовується стороною захисту, тяжкості покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками, які вказано прокурором, судом не встановлено будь-яких об`єктивних відомостей про суттєве зменшення або відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для достатності застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк його тримання під вартою на 60 днів з урахуванням потреб здійснення судового розгляду, що у даному випадку виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до особистої свободи.

Водночас, суд враховує, що пред`явлене наразі ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, відтак визначає відсутність підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 291, 314-316, 325, 331, 350 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ :

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області на 15 годин 30 хвилин 28.12.2021 року.

Резервну дату судового розгляду визначити на 13 годин 00 хвилин 08.02.2022 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, а також свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити на 60 днів, тобто до 20.02.2022 року включно, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2021 року запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду, що не перешкоджає судовому розгляду.

Суддя Вернік В.М.