Ухвала суду № 102147277, 22.12.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"22" грудня 2021 р. Справа № 924/790/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., розглянувши заяву Адвокатського об`єднання "Адвокат-Партнер" про відвід судді у справі № 924/790/21 у справі

за позовом Адвокатського об`єднання "Адвокат-Партнер" м. Кам`янець-Подільський Хмельницька область,

до Маківської сільської ради с. Маків, Дунаєвецький район, Хмельницька область,

про стягнення 120 000,00 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ: Адвокатське об`єднання "Адвокат-Партнер" звернулося до Господарського суду області з позовною заявою до Маківської сільської ради с. Маків, Дунаєвецький район, Хмельницька область, про стягнення 120 000,00 грн.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 03.08.2021р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її недоліками. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі недоліки. До суду надіслано відповідну заяву про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою суду від 25.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання .

У підготовчому засіданні 19.10.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.11.2021 року.

Ухвалою суду від 15.11.2021р. підготовче засідання у справі відкладено на 17.11.2021 р.

Згідно довідки від 17.11.2021р. судове засідання по справі призначене на 17.11.2021р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 16.11.2021р. по 22.11.2021р. перебував на лікарняному у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою суду від 30.11.2021р. підготовче судове засідання призначено на 09.12.2021 р.

09.12.2021р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14.12.2021р.

Ухвалою суду від 14.12.2021р. підготовче засідання у справі відкладено на 22.12.2021 р.

22.12.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 21.11.2021 про відвід судді, в якій останній просить відвести суддю Господарського суду Хмельницької області Заярнюка І.В. від розгляду справи № 924/790/21.

Заяву мотивовано з порушенням термінів проведення підготовчого засідання. Зокрема, наголошено на тому, що відповідно до ухвали від 25.08.2021р. - відкрито провадження у даній справі. В зв`язку з тим, що усі питання судом ще не були вирішені, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, тобто до 25.11.2021р. Ухвалою від 15.11.2021р. судом перенесено розгляд справи на 17.11.2021р., однак розгляд вказаного числа не відбувся. Ухвалою від 30.11.2021р. розгляд справи перенесено на 09.12.2021р. Окрім того, з даної ухвали Позивач дізнався, що судове засідання по справі призначене на 17.11.2021р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. перебував на лікарняному у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та у відпустці.

Наголошує на тому, що оскільки суддя перебував на лікарняному та відпустці з 16.11.2021 р. по 29.11.2021р., а підготовче провадження закінчувалось 25.11.2021 p., то після виходу судді з лікарняного та відпустки, останній мав право на продовження строку підготовчого засідання, але в межах кількості днів, що були використані під час підготовчого провадження, тобто 9 днів (25.11.2021р. - 16.11.2021р. = 9 календарних днів), відповідно підготовче провадження могло б тривати не довше 04.12.2021 р.

Наголошує на тому, що 14.12.2021р. суд не закриває підготовче провадження, а відкладає до 22.12.2021р. за відсутності підстав. Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що суд цілеспрямовано надавав можливість Відповідачу, як подати позов, з метою зупинення даної справи, так і відкладав підготовче провадження для усунення недоліків поданої позовної заяви (справа №924/1183/21), що безумовно викликає сумнів у неупередженості та подальшої об`єктивності під час розгляду даної справи.

Також заявником заяву мотивовано не прийняттям рішення про доручення/не доручення доказів по справі відповідно до клопотань від 19.10.2021р. та 10.11.2021р.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.

Так, за змістом ч. 1 - 3, ч. ч. 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву розглянувши заяву Адвокатського об`єднання "Адвокат-Партнер" про відвід судді у справі № 924/790/21 у справі, суд не вбачає підстав для відводу судді Заярнюк І.В., передбачених статтею 35 ГПК України, у тому числі - і обставин, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості, а тому вважає заяву позивача про відвід судді Заярнюк І.В. у справі № 924/790/21 безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою суду від 25.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14:40 год. 24.09.2021 р. Разом з тим, 24.09.2021р. на адресу суду саме від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 19.10.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.11.2021 року.

Ухвалою суду від 15.11.2021р. підготовче засідання у справі відкладено на 17.11.2021 р. Разом з тим, 16.11.2021р. на адресу суду саме від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно довідки від 17.11.2021р. судове засідання по справі призначене на 17.11.2021р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 16.11.2021р. по 22.11.2021р. перебував на лікарняному у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою суду від 30.11.2021р. підготовче судове засідання призначено на 09.12.2021 р.

09.12.2021р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14.12.2021р.

Ухвалою суду від 14.12.2021р. підготовче засідання у справі відкладено на 22.12.2021 р.

Також судом враховано, що частиною першою статті 116 ГПК України регламентовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» в тому числі «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов`язком держави.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).

Враховуючи, що розгляд Господарським судом справи здійснювався в умовах карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, з якого вбачається, що даним пунктом передбачено умову, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав автоматично продовжується на строк дії такого карантину, а оскільки карантин введено в Україні через спалах у світі корона вірусу, то з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважав за необхідне відкласти підготовче судове засідання у справі на іншу дату.

Тому твердження позивача про грубе порушення суддею норм Господарського процесуального кодексу України при відкладенні підготовчого засідання або оголошенні перерви у підготовчому засіданні є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними.

Щодо не прийняття рішення про доручення/не доручення доказів по справі відповідно до клопотань від 19.10.2021р. та 10.11.2021р. суд наголошує, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;4) вирішення відводів;5) визначення порядку розгляду справи;6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Тому, суд не позбавлений права протягом розгляду справи у підготовчому провадженні розглянути та вирішити клопотання позивача про доручення/не доручення доказів по справі відповідно до клопотань від 19.10.2021р. та 10.11.2021р.

Таким чином, заява про відвід судді подана позивачем є процесуально необґрунтованою та безпідставною.

Разом з тим, згідно приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

Визнати відвід судді Заярнюк І.В від розгляду справи № 924/790/21, заявлений Адвокатським об`єднанням "Адвокат-Партнер" необґрунтованим.

Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.12.2021р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- Адвокатське об`єднання «Адвокат-Партнер»

Електронна пошта: opidlisniy@outlook.com

3- Маківська сільська рада

Електронна пошта: 40134461@mail.gov.ua