Рішення № 102146963, 21.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3873/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект”, 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Е до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності”, 61022, м. Харків, пров. Набережний, буд. 8, кв. 3 простягнення 34 629,59 грн.за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект” звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності” про стягнення суми заборгованості у розмірі 30 000, 00 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 300,00 грн., 3 % річних у розмірі 1 329,59 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт № 01/01/2020 від 02.01.2020 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 року у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект” суму заборгованості у розмірі у розмірі 30 000, 00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 233,68 грн., 3% річних у розмірі 1 329,59 грн., та судовий збір у розмірі 2 265,65 грн. В частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 66,32 грн. - у позові відмовлено.

09.12.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 29124) про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, просить суд, прийняти заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду; визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат та поновити позивачу строк на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат; ухвалити додаткове рішення у справі № 922/3873/21, яким здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункту прохальної частини заяви (вх. № 29124 від 09.12.2021 року). Поновлено позивачу строк на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат. Прийнято заяву (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "21" грудня 2021 р. о(б) 11:00 год. Запропоновано сторонам у строк до 20.12.2021 року до 12:00 год. надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення.

20.12.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 29867).

Уповноважені представники сторін, у призначене судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) про ухвалення додаткового судового рішення повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на адресу останніх, копії ухвали суду від 10.12.2021 року.

Розглянувши заяву (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення , суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, заявник зазначає, що під час подання позовної заяви, позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи.

Також позивач зазначає, що останній фактично поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № б/н від 03.09.2021 року; додатковою угодою № 1 від 03.09.2021 року до договору про надання правової допомоги № б/н від 03.09.2021 року; актом прийому - передачі наданих послуг від 07.12.2021 року. Також позивач зазначає, що від відповідача не надходило жодних заперечень щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу. У зв`язку із чим, просить суд задовольнити надану до суду заяву (а.с. 55-57).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, та зокрема зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу складають суму у розмірі 5 000,00 грн. У випадку наявності додаткових судових витрат, документи що підтверджують їх понесення, будуть надані до суту у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 6).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вищевказаних вимог, позивачем через канцелярію суду 09.12.2021 року було надано заяву (вх. № 29124) про ухвалення додаткового судового рішення, до якої додано копії:

- договору про надання правової допомоги № б/н від 03.09.2021 року4

- додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2021 року;

- акту прийому - передачі наданих послуг від 07.12.2021 року (а.с. 60-24).

Судом, здійснено перевірку розрахунків зазначених у акті прийому - передачі наданих послуг від 07.12.2021 року на загальну суму 5 000, 00 грн. та встановлено, що як вбачається із наданого акту Адвокатським бюро "Керімов та партнери" у період з 03.09.2021 року по 29.11.2021 року було надано позивачу наступні види правничої допомоги у рамках господарського судочинства за позовом позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності" (код ЄДРПОУ 33477858) справа № 922/3873/21:

- надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики (5 годин) - 2 500,00 грн.;

- складання позовної заяви (5 годин) - 2 500,00 грн. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 5 000,00 грн. (а.с. 64).

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що загальна сума наданих послуг за виказаним актом складає суму у розмірі 5 000, 00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідач у наданих до суду запереченнях від. 20.12.2021 року вх. № 29867 зазначив, що подана позивачем заява про ухвалення додаткового судового рішення не відповідає вимогам статті 126 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що позивачем в обґрунтування наданої до суду заяви надано договір із адвокатським бюро Керімов та партнери від 03.09.2021 року. Проте вказаний договір не може бути належним та допустимим доказом у справі та суду під час прийняття рішення. Також зазначає, що повноваження за договором визначені у розділі 2 договору із змісту якого вбачається, що ці повноваження стосуються виключно повноважень представника адвокатського бюро у судах та вчинення лише ним, а не іншими особами такого представництва. Також відповідач звертає увагу суду, що позов та інші процесуальні документи, які містяться у матеріалах справи підписані не від імені Адвокатського бюро, а директором позивача, інших доказів на підтвердження складання позовної заяви саме Карімовим А.З., адвокатським бюро, матеріали справи не містять.

Також відповідач заперечує проти акту приймання - передачі наданих послуг від 07.12.2021 року, що обсягів робіт, та зазначає, що позивачем належних доказів надання правничої професійної допомоги матеріали заяви не містять, також зазначає, що позивачем не були сплачені такі послуги, позивачем не надано банківських виписок про рух коштів від позивача до адвокатського бюро на підтвердження саме сплати таких послуг позивачем, що суперечить пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженнями відповідача, позивачем не надано детального опису усних та письмових юридичних консультацій, фактів надання таких консультацій, яким чином надавались такі усні консультації, їх кількість, за якими номерами телефонів, час таких консультацій, у які дні надавались такі консультації, з яких питань надавались консультації. Також заявником не надано до суду матеріальні об`єкти у вигляді письмових консультацій Адвокатського бюро і саме Карімова А.З. Не надана кількість справ, які вивчались Адвокатським бюро, які саме справи вивчались, яким чином вивчалась судова практика. Наданий позивачем акт не містить детального опису виконаних робіт (наданих послуг), у зв`язку із чим, договір, додаткова угода, акт не є належними та допустимими доказами у цій справі, та не підтверджують вимог викладених у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, та просить суд, відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

Суд не приймає твердження відповідача стосовно того, що процесуальні документи були підписані директором Вороним, а не від імені адвокатського бюро, чи Карімовим А.З., оскільки, підготовка проектів процесуальних документів Адвокатським бюро/адвокатом є частиною правової допомоги позивачу, і чинне законодавство не зобов`язує Адвокатське бюро/адвоката безпосередньо надавати такі документи до суду чи підписувати їх власноруч. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, складені Адвокатським бюро/адвокатом процесуальні документи були засвідчені підписом керівника позивача, про вищевказане також свідчить акт прийому - передачі наданих послуг від 07.12.2021 року, з якого вбачається, що Адвокатським бюро було надано позивачу види правничої допомоги, зокрема складання позовної заяви.

При цьому, послуги надані, відповідно до вищевказаного акту, відповідають предмету договору про надання правової допомоги від 03.09.2021 року, а саме пункту 1.1. договору, який був укладений між Адвокатським бюро та Товариством з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект” 03.09.2021 року (а.с. 60-62). Крім того, розмір гонорару відповідно до умов пункту 3.1. договору, було погоджено сторонами у додатковій угоді № 1 (а.с. 63).

Також не приймаються судом твердження відповідача щодо того, що акт прийому - передачі наданих послуг не містить детального опису виконаних робіт (наданих послуг), та не надано детального опису усних та письмових юридичних консультацій, фактів надання таких консультацій, яким чином надавались такі усні консультації, їх кількість, за якими номерами телефонів, час таких консультацій, у які дні надавались такі консультації, з яких питань надавались консультації. Також заявником не надано до суду матеріальні об`єкти у вигляді письмових консультацій Адвокатського бюро і саме Карімова А.З. Не надана кількість справ, які вивчались Адвокатським бюро, які саме справи вивчались, яким чином вивчалась судова практика, оскільки вищевказаний акт містить всю інформацію, яка необхідна для ідентифікації виду послуг та їх тривалості в часі, крім того, у наданому до суду акті, також було визначено кількість годин та визначено найменування послуг які були надані адвокатом.

Щодо заперечень відповідача в частині, що позивачем не були сплачені такі послуги, позивачем не надано банківських виписок про рух коштів від позивача до адвокатського бюро на підтвердження саме сплати таких послуг позивачем, що суперечить пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 13.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду викладеного від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20, а саме, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково.

З аналізу вищевикладеного слідує, що помилковим є твердження відповідача, щодо надання доказів сплати понесених витрат на правничу допомогу, у зв`язку із чим, заперечення не приймаються судом.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги відповідачеві у даній справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення та додані до неї документи, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. відповідають критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг.

Відповідно до вимог частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 29.11.2021 року у задоволенні позову відмовлено частково.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі № 922/3873/21, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, заява вх. № 29124 від 09.12.2021 року позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 4 992,42грн. (34563,27 * 5000 / 34 629,59).

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 29124 від 09.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-консалтинговий центр "Інтелект" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності” (61022, м. Харків, пров. Набережний, буд. 8, кв.3, ЄДРПОУ 33477858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект” (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Е, ЄДРПОУ 43365826) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 990,42 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9,58 грн. - відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Навчально – консалтинговий центр “Інтелект” (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Е, ЄДРПОУ 43365826) ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності” (61022, м. Харків, пров. Набережний, буд. 8, кв.3, ЄДРПОУ 33477858).

Повне (додаткове) рішення складено "22" грудня 2021 року.

Суддя О.О. Ємельянова