Рішення № 102145823, 23.12.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2574/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, так як являється сином померлого. Крім того, позивач є спадкоємцем за заповітом, оскільки батько при житті 30.07.2007 року склав заповіт, відповідно до якого належну йому 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 , заповідав позивачу.

Крім позивача інших спадкоємців першої черги за законом та спадкоємців за заповітом немає, оскільки мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщину після смерті батька позивач не прийняв в установленому законом порядку, оскільки не подав в установлений законом строк заяву нотаріусу про прийняття спадщини та не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач не взмозі вирішити питання про прийняття спадщини в порядку встановленому ч. 2 ст. 1272 ЦК України, так як відсутні спадкоємці за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину після смерті батька .

Прийняти спадщину у встановлений законом шестимісячний строк позивач не зміг з поважних на те причин, так як на момент смерті батька відбував покарання у виді позбавлення волі за вироком Клинського міського суду Московської області від 08.06.2012 року в ФКУ «Виправна колонія № 2» Управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Чеченській республіці в смт Чорнокозово Наурського району Чеченської республіки Росії з 04.06.2009 року по 29.08.2017 року.

Постановою Наурського районного суду Чеченської республіки від 17.08.2017 року позивач був звільнений від відбування призначеного судом покарання умовно-достроково на невідбутий строк 03 роки 09 місяців 07 днів.

Лише після звільнення з місць позбавлення волі позивачу стало відомо від родичів про смерть батька, однак подати заяву про прийняття спадщини він не міг, так як пропустив строк.

Крім того, позивач на той час перебував в Росії і оформити у нотаріуса заяву про прийняття спадщини було неможливо.

Лише 11.10.2018 року позивач отримав посвідчення особи на повернення в Україну.

Внаслідок збігу усіх таких негативних та важких обставин, позивач не мав змоги подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, внаслідок чого пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Позивач звернувся до нотаріуса з приводу подання заяви про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не надав належних доказів фактичного прийняття спадщини.

Позивач вважає, що строк на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки йому не було відомо про смерть батька, протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщинивін перебував в місцях позбавлення волі в Чеченській республіці Росії.

Оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, він змушений в судовому порядку просити визначити йому додатковий строк, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк в тривалістю в три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області батька, ОСОБА_2 .

На вказану позовну заяву стороною відповідача надано відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч.2 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Якщо згадувані перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, та тривали (продовжили безперервно тривати) до моменту звернення такого спадкоємця до нотаріуса або до суду з відповідним позовом.

Факт перебування з 04.06.2009 року по 29.08.2017 року у місцях позбавлення волі не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача; 29.08.2017 року позивачу стало відомо про смерть батька після звільнення з місць позбавлення волі, про це зазначає і сам позивач у позовній заяві; 11.10.2018 року позивач отримав посвідчення на повернення в Україну; до нотаріуса Чумаченко В.О звернувся лише 09.07.2021 року з моменту повернення в Україну.

Тобто, з врахуванням вищевикладеного позивачем протягом 4 років з моменту звільнення у місцях позбавлення волі не вчинялося жодних дій. Крім того, в позовній заяві причину зазначено: внаслідок збігу усіх таких негативних та важких обставин, він не мав змоги подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, внаслідок чого пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Також, та обставина, що позивач отримав тільки 11.10.2018 року посвідчення на повернення в Україну, в цілому не може свідчити про об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для спадкоємця звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки він мав можливість надіслати лист засобами поштового зв`язку до нотаріальної контори, однак цим правом не скористався, а звернувся з даним позовом 15.09.2021 року, тобто після спливу 5 років з дня смерті спадкодавця.

В свою чергу на вказаний відзив стороною позивача на дано відповідь, в якому представник позивача зазначає про наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Якщо згадувані перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, та тривали (продовжили безперервно тривати) до моменту звернення такого спадкоємця до нотаріуса або до суду з відповідним позовом.

Однак, відповідно до вимог закону об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини повинні існувати саме протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, а не протягом, як вказує відповідач, строку до моменту звернення спадкоємця до нотаріуса або до суду з відповідним позовом.

У відзиві на позов зазначено, що факт перебування з 04.06.2009 року по 29.08.2017 року у місцях позбавлення волі не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку.

Як вказано у відзиві важливими у цьому аспекті є: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача; 29.08.2017 року позивачу стало відомо про смерть батька після звільнення з місць позбавлення волі, про це зазначає і сам позивач у позовній заяві; 11.10.2018 року позивач отримав посвідчення на повернення в Україну; до нотаріуса Чумаченко В.О звернувся лише 09.07.2021 року з моменту повернення в Україну.

Тобто, з врахуванням вищевикладеного позивачем протягом 4 років з моменту звільнення у місцях позбавлення волі не вчинялося жодних дій.

Позивач звернувся з даним позовом 15.09.2021 року, тобто після спливу 5 років з дня смерті спадкодавця.

З даного приводу слід зазначити, що постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 357/13630/16-ц Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та вказав, що відбування спадкоємцем покарання в місцях позбавлення волі є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Зокрема в постанові зазначено наступне: «Встановивши, що позивач на момент смерті своєї рідної баби, а саме з 21 березня 2008 року до 20 січня 2012 року, відбував покарання у місцях позбавлення волі, а тому не мав можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними.

Апеляційний суд вірно скасував рішення районного суду, яким відмовлено в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності, так як аналіз статей 1270, 1272 ЦК України свідчить про те, що строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. При цьому законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який прийшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, і це не є строком позовної давності, так як при наявності поважних причин спадкоємцю може бути визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

Тобто строки прийняття спадщини і строки позовної давності є різними за своєю природою, вони істотно різняться і за наслідками спливу. Закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини тягне за собою втрату права на неї, однак з цього часу починає текти не строк позовної давності, а у спадкоємця виникає право на визначення у судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини».

Позивач відбував покарання у виді позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі йому стало відомо від родичів про смерть батька, однак подати заяву про прийняття спадщини він не міг, так як пропустив строк. Крім того, він на той час перебував в Росії і оформити у нотаріуса заяву про прийняття спадщини було неможливо.

Лише 11.10.2018 року позивач отримав посвідчення особи на повернення в Україну.

Після повернення в Україну позивач у 2018 році звернувся до Вінницької районної державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини, однак був поставлений в чергу, що підтверджується відповідним талоном з вказівкою номеру черги – 3439, дати постановку до черги – 12.11.18 р., номеру телефону – НОМЕР_1 нотконтора.

Оскільки позивача тривалий час не викликали до нотаріуса, він самостійно звернувся до нотаріуса в 2020 році і йому знову був наданий талон про постановку до черги з вказівкою номеру черги – 4342 та року – 2020 рік. В липні 2021 року позивач знову звернувся до нотаріуса і після вивчення нотаріусом всіх документів отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, після чого звернувся до суду з відповідним позовом.

Таким чином, позивач звернувся до нотаріуса по питанню оформлення спадщини одразу ж після повернення на Україну.

З урахуванням обґрунтувань, заявлених позовних вимог, викладених в позовній заяві, доказів на підтвердження позовних вимог та доводів, зазначених у відповіді на відзив, сторона позивача вважає, що є всі законні підстави для задоволення позову у повному обсязі..

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Байдак В.Г. не з`явилася, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги свого довірителя підтримує, змін та доповнень не має, просить їх задоволити.

Представник відповідача Вінницької міської ради – Сінеквич Л.О. в судове засідання не з`явилася, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність за наявними в матеріалами справи, позов не визнає, заперечує щодо його задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, врахувавши відзив на позовну заяву та відповідь на нього, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кіровське Донецької області, його батьками, згідно свідоцтва про народження (а.с. 14), являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Мати позивача, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 12).

Батько позивача, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).

За життя ОСОБА_2 30.07.2007 року склав заповіт, відповідно до якого належну йому 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 заповів своєму синові – позивачу ОСОБА_1 (а.с. 15).

Позивач також є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, так як являється сином померлого; крім нього інших спадкоємців першої черги за законом та спадкоємців за заповітом немає, оскільки мати позивача, ОСОБА_3 , померла.

Спадщину після смерті батька позивач не прийняв в установленому законом порядку, оскільки не подав в установлений законом строк заяву нотаріусу про прийняття спадщини та не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач не взмозі вирішити питання про прийняття спадщини в порядку встановленому ч. 2 ст. 1272 ЦК України, так як відсутні спадкоємці за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину після смерті батька.

Прийняти спадщину у встановлений законом шестимісячний строк позивач не зміг з поважних на те причин, так як на момент смерті батька відбував покарання у виді позбавлення волі за вироком Клинського міського суду Московської області від 08.06.2012 року в ФКУ «Виправна колонія № 2» Управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Чеченській республіці в смт Чорнокозово Наурського району Чеченської республіки Росії з 04.06.2009 року по 29.08.2017 року. Постановою Наурського районного суду Чеченської республіки від 17.08.2017 року позивач був звільнений від відбування призначеного судом покарання умовно-достроково на невідбутий строк 03 роки 09 місяців 07 днів (а.с. 19).

11.10.2018 року позивач отримав посвідчення особи на повернення в Україну (а.с. 20).

Позивач звернувся до нотаріуса з приводу подання заяви про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не надав належних доказів фактичного прийняття спадщини (а.с. 22).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Таким чином, враховуючи той факт, що на час відкриття спадщини позивач перебував в місцях позбавлення волі на території Російської Федерації та лише11.10.2018 року отримав посвідчення особи на повернення в Україну, суд вважає дану обставину поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 р. у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі № 761/42165/17, від 6 червня 2018 р. у справі № 315/765/14-ц.

Враховуючи, що причина пропуску строку для прийняття спадщини визнана судом поважною, а право позивача на спадщину є доведеним, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити.

Керуючись ст.ст. 1222, 1262, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Вінницькі Хутори, Вінницького району Вінницької області батька - ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко