Вирок № 102145818, 23.12.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2687/21

ВИРОК

Іменем України

23 грудня 2021 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.

з участю прокурора Садовніка О.В.

адвоката Головенька Є.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021020070000245 від 09.09.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Вишів, Малинського району Житомирської області, до затримання проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, раніше судимого:

22.12.2006 р. Апеляційним судом Житомирської області за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно-достроково звільнений 28.07.2015 р. з невідбутим строком в 1 рік 11 місяців 17 днів;

13.05.2017 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.05.2017 засуджено Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі. Однак ОСОБА_1 05.03.2021 звільнившись з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, пов`язаний з протиправним заволодінням чужого майна при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 08.09.2021 близько 15:30 год., прийшов до продуктового магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у приміщенні даного магазину, ОСОБА_1 побачив, що окрім нього та продавця ОСОБА_2 нікого немає, усвідомлюючи, що у касі магазину мають бути готівкові кошти, в зв`язку з чим у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Таким чином, ОСОБА_1 маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов ззаду до ОСОБА_2 та шляхом застосування насильства схопив її обома руками за шию і потягнув назад, поваливши останню на підлогу взяв руками за шию спереду та почав душити спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця по боковій та передній поверхні шиї справа, правого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 128 від 10.09.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.5, не спричинили короткочасного розладу здоров`я. При цьому ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 щоб вона дала йому грошові кошти в сумі 200 грн., і відпустив її, остання погодилась та передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 грн. після чого він покинув приміщення магазину і розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Суду показав, що 08.09.2021 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння зайшов до продуктового магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Побачивши, що у приміщенні магазину перебувала лише продавщиця ОСОБА_2 , він вирішив заволодіти грошима з каси для чого схопив потерпілу обома руками за шию, витягнув її із-за прилавку та кинув на підлогу, вимагаючи у неї 200 грн. Потерпіла віддала йому 200 грн. і він покинув магазин, після чого, сів на скутер та поїхав до сусіднього села, де купив на ці гроші цигарки та пиво. В подальшому його співмешканка віддала 200 гривень потерпілій, відшкодувавши нанесену ним шкоду.

За згодою обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 , необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Згідно ст.377 КПК України, суд діє в межах висунутого обвинувачення.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, сімейний та матеріальний стан обвинуваченого те, що він характеризується за місцем проживання посередньо, не працює.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Сукупність даних про обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 потребує ізоляції від суспільства, внаслідок чого йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, але не на максимальний термін, що на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілої.

Призначаючи ОСОБА_1 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання – з 09.09.2021 р.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - у виді тримання під вартою.

Речові докази: відеорегістратор б/у марки «Digital video recorder», пачку з під цигарок «Прилуки червоні» з 3 цигарками, матерчатий шнурок довжиною 1 м., передані у кімнату зберігання Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області – знищити, знявши арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2021 р.

Речовий доказ: 10 грн. монетами номіналом по 50 коп., 2 грн., 5 грн. передані у кімнату зберігання Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області – повернути ОСОБА_1 , знявши арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2021 р.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя І.А. Ганкіна