Вирок № 102142473, 21.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3072/16-к

Провадження № 1-кп/185/138/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Колегія Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Самоткан Н.Г.,

суддів – Косюка А.П., Мельника Ю.А.,

секретаря судових засідань – Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370000279 від 04 лютого 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тернівки Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-технічною освітою, одруженого, працюючого прохідником на шахті «Героїв Космосу» ШУ «Благодатне», має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора – Онуфрієнко Л.Г.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених – адвокатів Голіцина О.М., Михайлюка Б.Л.,

потерпілого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

На початку 2016 року ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 з проханням відремонтувати автомобіль . Виконуючи ремонтні роботи вказаного автомобіля, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про необхідність заміни запчастин , у зв`язку з чим 03 лютого 2016 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

З метою реалізації свого вищезазначеного спільного злочинного умислу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 03 лютого 2016 року ввечері з м. Тернівка поїхали до м. Павлограда, де замовили послуги автомобіля таксі марки «Shevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 та якому вказаний автомобіль належав на праві приватної власності.

03 лютого 2016 року о 23 год. 05 хв. на вказаному автомобілі ОСОБА_5 , привіз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до будинку АДРЕСА_5 , де зупинив автомобіль, однак ключі із замка запалення не витягав та двигун автомобіля не глушив.

В цей час, з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Shevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 з метою пересвідчитись у відсутності поблизу їх місця знаходження сторонніх осіб, покинув салон автомобіля, а ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись на задньому пасажирському сидінні за водієм ОСОБА_5 , тримаючи в руках невстановлений металевий предмет, який належить до предмета колючо-ріжучої дії, застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, наніс два удари по тім`яній частині голови ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді забійної рани в тім`яній області праворуч, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_5 правою рукою прикрив голову і в цей час ОСОБА_1 наніс йому ще один удар, яким спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої кисті, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Після чого, потерпілий ОСОБА_5 відкривши двері автомобіля, вибіг на вулицю.

В свою чергу ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел, пересів за кермо вищевказаного автомобіля та протиправно всупереч волі власника автомобіля заволодів транспортним засобом «Shevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 , вартість якого станом на 03 лютого 2016 року становила 133244 грн. 69 коп., з місця вчинення злочину зник.

04 лютого 2016 року о 19.00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були затримані співробітниками Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в гаражі № НОМЕР_2 гаражного товариства «Шахтар-3» по вул. Лермонтова м. Тернівка під час розбирання вищезазначеного автомобіля «Shevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 .

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожного, кваліфікуються за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в судовому засіданні визнав повністю, заявив про щире каяття і пояснив, що 03 лютого 2016 року вони з ОСОБА_3 з метою заволодіння автомобілем, на автомобілі ОСОБА_3 , приїхали в м. Павлоград. На на сел. Хімзавод вони побачили таксі автомобіль «Шевроле Авео». ОСОБА_3 підійшов до водія, попросив у нього номер телефону, після чого, ОСОБА_3 подзвонив водію та викликав його. Вони їздили містом, потім повернулися на вул. Грибоєдова. Там ОСОБА_3 вийшов з автомобіля щоб дивитися за обстановкою біля автомобіля , а він знаходився на задньому пасажирському сидінні , вдарив водія два раза в область голови рукою , в якій були ключі і гребінець. Потерпілий вибіг з автомобіля і більше він його не бачив. ОСОБА_3 сів у свій автомобіль, а він сів за кермо автомобіля потерпілого і вони уїхали. Вони приїхали в м. Тернівку, заїхали у гараж, який належить матері ОСОБА_3 та залишили автомобіль для розбирання. Домовленість про скоєння злочину у них з ОСОБА_3 була задовго до скоєного, вони з ОСОБА_3 заздалегідь обговорили свої ролі.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину в судовому засіданні визнав частково, та пояснив, що займється ремонтом автомобілей . 03 лютого 2021 року о 18.00 годині прийшов ОСОБА_1 та сказав, що знайшов запчастини на свій автомобіль, попросив його поїхати подивитись. О 19 год. 30 хв. вони на його автомобілі поїхали у м. Павлоград. В Павлограді ОСОБА_1 сказав йому спросити номер телефона у таксиста. Він, ОСОБА_3 , відмовився їздити на своєму автомобілі і вони викликали таксі Приїхав автомобіль «Шевроле Авео» і ОСОБА_1 сказав поїхати з ним, щоб зняти кошти на банкоматі, каталися містом, їздили у парк 1 Травня, поїхали на якусь вулицю. Він, ОСОБА_3 , вийшов з автомобіля, після чого вибіг потерпілий. Він не бачив, що відбувалося а автомобілі таксі, сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_1 керував автомобілем «Шевроле Авео» і вони поїхали у м. Тернівку. В Тернівці ОСОБА_1 став йому погрожувати, вдарив його та наказав розібрати автомобіль, закрив його у гаражі, а сам кудись пішов. У нього не було умислу на заволодіння автомобілем потерпілого. Вину визнає лише в тому, що розібрав автомобіль потерпілого, оскільки боявся за своє життя.

Винність обвинувачених в скоєнні інкримінованого злочину повністю підтверджується показами потерпілого, свідків, сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 03 лютого 2016 року він працював на власному автомобілі Шевроле Авео, д/н 4582 таксистом. О 23.00 годині надійшов виклик на адресу по вул. Грибоєдова, 24 м. Павлограда. В автомобіль сіли раніше не знайомі йому чоловіки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , і замовили їхати у парк 1 Травня. По дорозі вони попросили зупинитися біля банкомату. ОСОБА_1 вийшов, а ОСОБА_3 чекав у автомобілі. Потім ОСОБА_1 повернувся і вони поїхали у парк. ОСОБА_1 зайшов у кафе, а через 3 хв. вийшов та сказав їхати знову на вул. Грибоєдова м. Павлограда. Коли вони приїхали на місце, то ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, а ОСОБА_1 , який знаходився на задньому пасажирському сидінні, залишився розрахуватися. Раптово ОСОБА_1 , наніс йому два удари по голові якимось колюче-ріжучим предметом, він прикрив це місце рукою, після чого був ще один удар. Він злякався за своє життя, вискочив з автомобіля, а ОСОБА_1 пересів за кермо автомобіля і поїхав. Автомобіль йому повернули працівники поліції у розібраному стані. З автомобіля пропали два телефони, магнітола, деякі інструменти, запчастини та документи.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що у 2016 році він був у своєму гаражі по АДРЕСА_6 . Приїхали працівники поліції і мати ОСОБА_7 . В гаражі, яким користується ОСОБА_7 , він побачив розібраний автомобіль.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 її син. Про те, що сталося 03 лютого 2016 року вона дізналася від матері ОСОБА_9 , яка зателефонувала їй о 18.00 год. та сказала, що їх сини викрали автомобіль. Вони під`їхали до гаража матері ОСОБА_7 , де стояв розібраний автомобіль. Їм повідомили, що вони викрали автомобіль та нанесли тілесні ушкодження чоловіку.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що точну дату він не пам`ятає, до нього прийшла матір ОСОБА_7 та попросила сходити з нею в гараж та відкрити його. Він відкрив гараж та побачив там автомобіль «Шевроле Авео» і ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які знаходилися всередині гаража. Цей гараж належить матері ОСОБА_7 . Автомобіль «Шевроле» був розібраний двері зняті.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що 03 лютого 2016 року о 01.00 годині ночі ОСОБА_1 прийшов додому та сказав, що ремонтував автомобіль, а вранці пішов на роботу. Про вчинений ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочин відносно потерпілого ОСОБА_14 їй стало відомо від матері ОСОБА_12 , в гаражі якої був виявлений автомобіль потерпілого.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що приблизно 5 років тому у лютому місяці, коли він в гаражі ремонтував мотоцикл, до ОСОБА_3 прийшов ОСОБА_1 та запропонував поїхати подивитися двигун, який він знайшов. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали приблизно о 20.00 год. на автомобілі ОСОБА_3 Наступного дня йому повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 викрали автомобіль та їх затримала поліція.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 його знайомий. 03 лютого 2016 року він приїхав до ОСОБА_3 ремонтувати автомобіль. Потім прийшов ОСОБА_1 та вони домовилися поїхати подивитись якийсь автомобіль. Обвинувачені уїхали на автомобілі ОСОБА_3 . Він приїхав до ОСОБА_3 в гараж приблизно о 17.00 год. В гаражі був автомобіль «Чері Амулет», який належав ОСОБА_1 . Він не чув ніяких розмов з приводу угону автомобіля. Через 3 дні він дізнався, що ОСОБА_3 затримали, начебто обвинувачені побили таксиста та забрали у нього автомобіль..

Крім наведених показань потерпілого та свідків, судом досліджені письмові докази, які є доказами вини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 лютого 2016 року, ОСОБА_5 звернувся із заявою про заволодіння належним йому транспортним засобом «Шевролет Авео», світло-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , невідомими особами, із спричиненням тілесних ушкоджень по АДРЕСА_5 /а.с. 8, т.3 /.

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями від 03 лютого 2016 року, у присутності понятих зафіксовано місце вчинення злочину - АДРЕСА_5 . Під час огляду виявлені та вилучені пачка цигарок, окурок, кепка та на марлевий тампон, перенесені сліди речовини бурого кольору, виявлені на кризі /а.с. 9-16, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 60 від 23 лютого 2016 року, згідно наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім`яній області праворуч та проникаючого колото-різаного поранення правої кисті. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої кисті за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно п. 2.3.1 а), п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії твердого предмету (предметів), який (які) володіє колючо-ріжучими властивостями та має обмежене поверхню. Тілесне ушкодження у вигляді забійної рани у тім`яній області праворуч за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2 б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Дане тілесне ушкодження утворилося до ударно-дотиковому механізму від дії тупого твердого предмету з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область. /а.с. 34-35, т.3 /.

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями від 04 лютого 2016 року, у присутності понятих, в гаражі № НОМЕР_2 , ГТ «Шахтар» по вул. Лєрмонтова в м. Тернівка, належного матері ОСОБА_3 - ОСОБА_17 , зафіксовано наявність у розукомплектованому стані транспортного засобу «Шевролет Авео», світло-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та запчастини від нього /а.с. 41-45, т.3 /.

Згідно протоколу огляду місця події від 04 лютого 2016 року, об`єктом огляду являє собою гараж № 131 по вул. Івана Франка в м. Павлограді, в якому знаходиться автомобіль марки «Чері Амулет», д/н НОМЕР_3 . По правій стороні знаходиться піч, в якій виявлено попіл та фрагменти квадратної форми, які за своїм зовнішнім виглядом нагадують права /а.с. 52-55, т.3/.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 11 лютого 2016 року, з метою уточнення показань ОСОБА_18 останній у присутності понятих та свого захисника повідомив про обставини події, яка мала місце 03 лютого 2016 року /а.с. 131-133, т.3 /.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 11 лютого 2016 року, з метою уточнення показань ОСОБА_3 останній у присутності понятих та свого захисника повідомив про обставини події, яка мала місце 03 лютого 2016 року /а.с. 135-136, т.3 /.

Фактично, протоколи слідчих експериментів не містять свідчень ОСОБА_18 та ОСОБА_3 , а в них зазначено посилання на відеозапис які суд не переглядав, тому колегія суддів не приймає зазначені докази як такі, що встановлюють наявність чи відсутність фактів, що підлягають доказуванню.

Згідно висновку експерта № 4/37-61 від 26 лютого 2016 року, середня ринкова вартість транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo TC58U ЗНГ» світло-синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 1598 см3, без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов у яких він експлуатувався станом на 03.02.2016 становить 133244, 69 грн. /а.с. 158-161, т.3 /.

Згідно заяви, власноруч викладеної обвинуваченим ОСОБА_3 , останній добровільно повідомив працівникам поліції про наявність в гаражі АДРЕСА_6 , належного його матері - ОСОБА_17 , приборної панелі, ключа від автомобіля, панелі кнопок зі скло підйомника, коректору світла фар тощо, які були зняті з транспортного засобу марки «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 162, т.3 /.

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями від 23 лютого 2016 року, у присутності понятих, в гаражі АДРЕСА_6 , який належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_17 , виявлено та вилучено приборну панель, ключ від автомобіля, панель кнопок зі склопідйомника, коректор світла фар тощо., які були зняті з транспортного засобу марки «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 163-165, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 7/4.2-195 від 15 березня 2016 року, на бейсболці, вилученій 03 лютого 2016 року при огляді ділянки місцевості по вул. Грибоєдова м. Павлограда Дніпропетровської області, у верхній її частині є пошкодження у вигляді лінійного отвору довжиною 9 мм., який утворився в результаті дії на тканину предметом колючо-ріжучої дії (ніж тощо), тобто таким предметом, який завдяки своїй конструкції спричиняє не тільки колючу, але й ріжучу дію /а.с. 185-189, т.3 /, що підтверджує застосування обвинуваченим ОСОБА_18 насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_5 .

Згідно висновку № 006/3/16 від 26 лютого 2016 року, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 складає 23419 грн. 97 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 складає 48914 грн. 79 коп. /а.с. 222-240, т.3 /.

Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні, яка зводиться до категоричного невизнання своєї вини та оспорювання очевидних та неспростовних доказів, співставляючи її з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого і свідків, досліджених судом протоколами слідчих дій, документами, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів робить висновок про те, що наведені судом докази винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення мають характер логічних, змістовних, послідовних, беззаперечних та об`єктивних.

Натомість, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про його непричетність до незаконного заволодіння транспортним засобом, зокрема відсутність попередньої змови між ним та обвинуваченими ОСОБА_19 на скоєння інкримінованого злочину – незаконного заволодіння транспортним засобом, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки будь-якими іншими доказами, крім показань обвинуваченого, не підтверджені та спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 саме про наявність попередньої домовленості з ОСОБА_3 про незаконне заволодіння транспортним засобом, про те, що саме ОСОБА_3 перебуваючи в гаражі своєї матері розбирав автомобіль ОСОБА_5 , який, як було встановлено протоколом огляду місця події від 04 лютого 2017 року, показаннями потерпілого ОСОБА_5 , був повністю розібраний, при тому, що ОСОБА_1 необхідний був лише двигун, а не двері, кришка капоту чи то приборна панель автомобіля потерпілого. Колегія суддів зазначає, що з м. Тернівки у м. Павлоград ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приїхали на автомобілі ОСОБА_3 , тобто вони мали транспортний засіб і користуватися послугами таксі необхідності у них не було. Як пояснив потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачені каталися містом і якихось цілеспрямованих поїздок не замовляли, що свідчить про їх спільний умисел на заволодіння автомобілем потрепілого. Крім того, у ОСОБА_3 , в момент нанесення ударів потерпілому ОСОБА_1 і заволодіння автомобілем , був при собі мобільний телефон , але працівників поліції він не викликав. Можливість повідомити поліцію про скоєний злочин була у ОСОБА_3 в той час, коли він повертався в м. Тернівку з м. Павлограда , коли ОСОБА_3 керував своїм автомобілем і знаходився в салоні сам, в той час, коли ОСОБА_1 керував автомобілем потерпілого, що в сукупності з вищевикладеними фактичними обставинами в черговий раз свідчить про наявність в діях обвинувачених спільного єдиного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння автомобілем ОСОБА_5 , тобто дій, які мали взаємодоповнюючий характер та були спрямовані на досягнення єдиного злочинного результату.

Натомість, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про непричетність ОСОБА_3 до незаконного заволодіння транспортним засобом колегією суддів не беруться до уваги, оскільки будь-якими іншими доказами, крім показань обвинуваченого, не підтверджені. Не знайшло свого підтвердження і не доведено будь-якими доказами фізичне та психічне насильство з боку ОСОБА_1 , про яке повідомив ОСОБА_3 .

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожного, сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину. Ці докази колегія суддів визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Колегія суддів вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожного, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження були встановлені та підтверджені доказами обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 інкримінованого їм злочину.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні "Коробов проти України" від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожного у вчиненні інкримінованого їм злочину, кожного, колегія суддів приходить до висновку, що винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доведена "поза розумним сумнівом", оскільки наведені судом у вироку докази винуватості обвинувачених є очевидними і безсумнівними. Оскільки в судовому засіданні доведено незаконне заволодіння транспортирним засобом обвинуваченими за їх попередньою змовою, поєднані з насильством небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, тобто заволодіння транспортним засобом всупереч волі потерпілого ОСОБА_5 .

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, частково відшкодував матеріальну шкоду.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України, є щире каяття

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, не встановлено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, не встановлено.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожному, необхідно призначити в межах санкцій статті, за якою вони обвинувачуються, у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду України, викладеному у постанові від 29 серпня 2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи положення ч.ч. 1, 5 КК України, а також те, що по даному кримінальному провадженню обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили злочини до 20 червня 2017 року, та їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування останнім попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день за два дня позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII).

Ухвалою колегії Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід на домашній арешт. Тому, ОСОБА_3 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 04 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року.

ОСОБА_1 період знаходження під вартою – з 04 лютого 2016 року по 16 березня 2018 року.

Приймаючи рішення за позовними вимогами потерпілого ОСОБА_5 колегія суддів виходить з наступного.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинувачених в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 62329грн. та моральної шкоди в розмірі 150000грн. на підставі ст.ст. 1166, 23,1167 ЦК України, ст.79 ЦПК України підлягають задоволенню, оскільки судом встановлена винність обвинувачених у вчиненні злочинів, та причинний зв`язок між учиненими обвинуваченими злочинами та наслідками злочинних дій.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 62329грн., належним чином підтверджені фінансовими документами з цього приводу, та мають бути задоволені частково, за принципом солідарної відповідальності, на суму 16229грн., тобто з урахуванням вже сплачених на користь потерпілого обвинуваченим ОСОБА_1 10100грн., та обвинуваченим ОСОБА_3 36000грн., відповідно.

Що стосується моральної шкоди, то і у цій частині позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 , з урахуванням принципів розумності, справедливості, майнового стану обвинувачених, реальності виконання судового рішення, та разом з тим, ступеню тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів, наслідків їх учинення, настанням небажаних для потерпілого наслідків у вигляді, фактичного позбавлення власного авто, яке було засобом його заробітку, спричинення тілесних ушкоджень, порушення життєвого укладу, а відтак і наявності емоційних стресів з цього приводу, підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи рівну участь обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з них вартість проведених судової автотоварознавчої експертизи № 4/37-61 від 26 лютого 2016 року в сумі 768 грн. судової трасологічної експертизи № 7/4.2-195 від 15 березня 2016 року в сумі 703 грн. 68 коп. в рівних частках по 735 грн. 84 коп. з кожного на користь держави.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності не обирати.

Строк обчислення покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту виконання вироку.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 04 лютого 2016 року по 16 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності не обирати.

Строк обчислення покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту виконання вироку.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 04 лютого 2016 року до 04 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 16 229 (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять).

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно, на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (тридцять тисяч) грн.

В задоволенні іншої частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертиз на користь держави по 735 (сімсот тридцять п`ять) грн. 84 коп. з кожного.

Речові докази:

- пачку цигарок, окурок, марлевий тампон, вилучені 04 лютого 2016 року в ході огляду ділянки вулиці біля будинку № 24 по вул. Грибоєдова м. Павлограда (квитанція № 000329 від 24 березня 2016 року) – знищити;

- кепку, вилучену 04 лютого 2016 року в ході огляду ділянки вулиці біля будинку № 24 по вул. Грибоєдова м. Павлограда, передану на зберігання ОСОБА_5 – залишити останньому за належністю;

- автомобіль марки «Chevrolet Aveo», та запчастини до нього, переданий на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 – залишити останньому за належністю;

- мультимедійний диск «DVD-R» з записом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мультимедійний диск «DVD-R» з записом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_3 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- запчастини до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», панель приборів, імболілайзер, коректор фар, блок управляння дзеркалами, блок управління електропідйомниками, під рульові перемикачі, годинник, плафон підспідки, ключ замка запалювання, пластикові картки в кількості 9 шт., передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 – залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Головуючий суддя: Н.Г. Самоткан

Суддя: А.П. Косюк

Суддя: Ю.А. Мельник