Ухвала суду № 10214245, 23.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-33490/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСергейчука О.А.

СуддівБрайка А.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р.

у справі №5/650-13/106А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»

доДержавної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Модуль») звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Городоцькому районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Львівської області від 30.05.2006 р. у справі №5/650-13/106А (головуючий суддя Щигельський О.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №5/650-13/106А (головуючий суддя Галушко Н.А., судді Процик Т.С., Юрченко Я.О.) постанову Господарського суду Львівської області від 30.05.2006 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 09.03.2006 року №0001662300/0.

ДПІ у Городецькому районі, не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №5/650-13/106А, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Городоцькому районі підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2006 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001662300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 37 500 грн., в тому числі: 30 000 грн. основного платежу та 7 500 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту «Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Модуль»за період з 08.06.2004 року по 31.12.2005 року»від 28.02.2006 р. №14/23-32966598 (далі по тексту Акт перевірки)

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати з придбання послуг по організації ведення бухгалтерського обліку, оскільки віднесені витрати не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання послуг по організації ведення бухгалтерського обліку (договір про надання цих послуг, акти виконаних робіт, звіти про виконану роботу) є в наявності у позивача та долучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати за оплату придбаних позивачем послуг по організації ведення бухгалтерського обліку правомірно включені до складу валових витрат ТОВ «Модуль», оскільки факт придбання таких послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції зроблених у відповідності з вищевказаними нормами права, а прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №5/650-13/106А не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №5/650-13/106А відхилити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №5/650-13/106А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Сергейчук