Рішення № 102142282, 13.12.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.12.2021 Єдиний унікальний номер 205/2535/21

провадження № 2/205/1993/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Бондара В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання зобов`язання за кредитним договором виконаним та стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.03.2021 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати зобов`язання ОСОБА_1 за договором № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року виконаними; стягнути з відповідача на користь позивача 47325,15 грн. безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 05.10.2018 року між нею та ПАТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Z80.00404.004389969. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2021 року визнано недійсними положення п. 1.4 Договору повністю та п. 6 в частині встановлення комісії. На момент подання позову позивачем сплачено на виконання договору 55 щомісячних платежів на загальну суму 183217,73 грн., яка в розрізі платежів виглядає наступним чином: 43890,89 грн. – погашення суми кредиту; 5392,58 грн. – проценти за користування кредитом; 110221,60 грн. – плата за обслуговування; 23712,66 грн. – переплата. Таким чином, з відповідача слід стягнути 133934,26 грн. (110221,60 грн. – 23712,66 грн.) безпідставно набутих коштів. Станом на дату подання позову позивачем не сплачено залишок заборгованості перед відповідачем за тілом кредиту в розмірі 86609,11 грн., яка вираховується як різниця 130500,00 грн. (тіло кредиту) та 43890,89 грн. (погашення тіла кредиту). Таким чином, у сторін є зустрічні однорідні вимоги, а саме: 133934,26 грн. вимога позивача до відповідача; 86609,11 грн. вимога відповідача до позивача. Провівши зарахування зустрічних однорідних вимог у позивача до відповідача залишиться вимога по поверненню 47325,15 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, письмово просила розглядати справу без її участі, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв та/або відзиву від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Z80.00404.004389969, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 130500,00 грн. строком на 60 місяців (а.с. 2-8).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання положень договору недійсними, визнання зобов`язань виконаними – задоволено частково. Визнано положення п. 1.4 Договору № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , недійсними. Визнано положення п. 6 Договору № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , в частині встановлення комісії недійсними. Застосовано наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України. В іншій частині позову – відмовлено. Стягнуто з АТ «Ідея Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 2522,40 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.07.2021 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про визнання положень договору недійсними відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про застосування наслідків ст. 216 ЦК України задоволено частково. Стягнуто з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 платежі, внесені ОСОБА_1 згідно п. 1.4 кредитного договору № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , у сумі 92 0274,86 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2021 року виправлено описку, допущену у постанові Дніпровського апеляційного суду від 07.07.2021 року, зазначивши у мотивувальній та резолютивній частині постанови правильну суму грошових коштів 92274 грн. 86 коп. замість помилково зазначеної 920274,86 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року: сума платежу за графіком – 166602,97 грн.; сума фактичного платежу – 183217,73 грн.; погашення суми кредиту – 43890,89 грн.; проценти за користування кредитом – 5392,58 грн.; плата за обслуговування – 110221,58 грн.; переплата за місяць – 23712,66 грн. (а.с. 15-16).

Таким чином, зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № Z80.00404.004389969 від 05.10.2018 року не може вважатись виконаним, оскільки з урахуванням стягнутих постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.07.2021 року платежів, внесених ОСОБА_1 згідно п. 1.4 кредитного договору у сумі 92274,86 грн., залишається непогашеною заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

З урахуванням викладеного, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», її позов задоволенню не підлягає, тому судовий збір у розмірі 1816,00 грн. слід віднести за рахунок держави.

Позивачем також здійснено витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід віднести за рахунок позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 509, 599, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11) про визнання зобов`язання за кредитним договором виконаним та стягнення безпідставно набутих коштів – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2021 року.

Суддя Н.В. Басова