Рішення № 102138535, 06.12.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1362/20

Провадження № 2/536/214/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

За участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новознам`янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько - ОСОБА_3 помер. До смерті батько залишив заповіт, яким все майно заповідав йому.

24.11.1998 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Сапко О.Б. видано йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом ААН №729984.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку л. А глинобитного, розмір жилої площі - 25,7 кв.м., житлового будинку л. Е цегляною обкладеного плиткою, розмір жилої площі - 27,9 кв.м., сараю л. Б., сараю л. В, вбиральні л. М. погрібу л. З, погрібу л. Ж, сараю л. А, колодязя л. К., огорожі № 1 -3. бруківки І, що знаходяться в АДРЕСА_1 ., розташовані на земельній ділянці державного фонду, 14/25 частин цього домоволодіння належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Кременчуцьким УЖКГ 16.11.1992 року за №55, зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ 21.12.1992 року в реєстровій книзі №53 за реєстром №6963, а 11/25 частин цього домоволодіння належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , після смерті якої ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформивши, помер, згідно свідоцтва про право власності, виданого Кременчуцьким УЖКГ 25.11.1992 року за №58, зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ 21.12.1992 року в реєстровій книзі №53 за реєстром №6963.

ОСОБА_4 - матір його батька - ОСОБА_3 .

Згідно архівної довідки від 05.08.2015 №06-15/111-168, виданої Державним архівом Полтавської області, у протоколі засідання правління колгоспу ім. Комінтерну с. Червона Знам`янка. Червонознам`янської сільради Кременчуцького району Полтавської області від 17 березня 1945 року № 1 є відомості, що в користуванні гр. ОСОБА_4 (по батькові повністю не вказано) станом 1994 рік була земельна ділянка загальною площею 0, 88 га, з них по шнуровій книзі 0,61 га, лишок 0,27 га. Підстава: ф.р - 4389, оп. 1, спр. 5, арк. 5.

На адвокатський запит від 31.01.2020 року Новознам`янська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області надала копії сторінок по господарської книги на гр.. ОСОБА_4 щодо користування земельною ділянкою. Надані відомості з по господарських книг 1944-1945-1946, 1947-1948-1949 років, щодо ОСОБА_4 .

Відтак він успадкував не тільки житловий будинок, а і земельну ділянку 0,88 га, яка знаходилась під та біля житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 20 ЗК УРСР 1970 року право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Підпунктом другим пункту 5 Постанови Верховної Ради Української PCP від 18.12.90. № 562 „Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP" визначалось, що громадяни, підприємства, установи і організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Відповідно до ст.30 ЗК України 1990 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Зважаючи на викладені обставини, вважає, що з отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом 24.11.1998 року на житловий будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1 , маю право і на земельну ділянку площею 0,88 га, яка знаходить під будинком та біля будинку.

На підставі вищевикладеного просив суд ухвалити рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 88 га, з них по шнуровій книзі 0,61 га, лишок 0,27 га, що перебувала в користуванні гр. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. На адресу суду надіслали заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа в судове засідання не з`явилась. На адресу суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Так, судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько - ОСОБА_3 помер. До смерті батько залишив заповіт, яким все майно заповідав позивач.

24.11.1998 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Сапко О.Б. позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ААН №729984.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку л. А глинобитного, розмір жилої площі - 25,7 кв.м., житлового будинку л. Е цегляною обкладеного плиткою, розмір жилої площі - 27,9 кв.м., сараю л. Б., сараю л. В, вбиральні л. М. погрібу л. З, погрібу л. Ж, сараю л. А, колодязя л. К., огорожі № 1 -3. бруківки І, що знаходяться в АДРЕСА_1 ., розташовані на земельній ділянці державного фонду, 14/25 частин цього домоволодіння належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Кременчуцьким УЖКГ 16.11.1992 року за №55, зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ 21.12.1992 року в реєстровій книзі №53 за реєстром №6963, а 11/25 частин цього домоволодіння належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , після смерті якої ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформивши, помер, згідно свідоцтва про право власності, виданого Кременчуцьким УЖКГ 25.11.1992 року за №58, зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ 21.12.1992 року в реєстровій книзі №53 за реєстром №6963.

ОСОБА_4 - матір батька позивача - ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 .

Згідно архівної довідки від 05.08.2015 №06-15/111-168, виданої Державним архівом Полтавської області, у протоколі засідання правління колгоспу ім. Комінтерну с. Червона Знам`янка. Червонознам`янської сільради Кременчуцького району Полтавської області від 17 березня 1945 року № 1 є відомості, що в користуванні гр. ОСОБА_4 (по батькові повністю не вказано) станом 1994 рік була земельна ділянка загальною площею 0, 88 га, з них по шнуровій книзі 0,61 га, лишок 0,27 га. Підстава: ф.р - 4389, оп. 1, спр. 5, арк. 5.

На адвокатський запит від 31.01.2020 року Новознам`янська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області надала копії сторінок по господарської книги на гр.. ОСОБА_4 щодо користування земельною ділянкою. Надані відомості з по господарських книг 1944-1945-1946, 1947-1948-1949 років, щодо ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад депутатів трудящих.

Відповідно до ст. 77 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) Радгоспи та інші державні сільськогосподарські підприємства, організації і установи надають присадибні ділянки або городи із земель, призначених для цієї мети, постійним робітникам і службовцям, а також вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Надання присадибних ділянок або городів провадиться на основі рішення адміністрації радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ. Колгосп за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) надає присадибні земельні ділянки вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільській місцевості, при наявності вільних присадибних земель у колгоспах, радгоспах, інших державних сільськогосподарських підприємствах, організаціях і установах, присадибні ділянки можуть надаватися відповідно за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації чи установи, затверджуваним виконавчим комітетом сільської Ради депутатів трудящих. Робітники, службовці та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, використовують надані їм присадибні земельні ділянки для будівництва жилих будинків та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства.

Також статтею 63 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) було врегульовано право колгоспного двору на присадибну земельну ділянку. Кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися з застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнуровій книзі колгоспу.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Стаття 1233 ЦК України передбачає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відтак позивач успадкував не тільки житловий будинок, а і земельну ділянку 0,88 га.

В той час, позивач зазначав, що вказана земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , але з архівної довідки вбачається, що вказана ділянка розташована на території Новознам`янської сільської ради (попередня назва с. Червона Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області), таким чином позов підлягає задоволенню саме в такій частині.

П. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до осуду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, в той час останній не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства право власності на земельну ділянку, оскільки після смерті спадкодавця будь-яке оформлення правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця є неможливим, що є перешкодою для набуття права власності в порядку спадкування, суд вважає, що є законні підстави для визнання за позивачем права власності.

Керуючись ст.ст.3, 15, 16, 392, 1216, 1222 ЦК України, ст.ст. 16, 20, 63, 77 Земельного Кодексу Української РСР, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд ,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Новознам`янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку, що розташована на території Новознам`янської сільської ради, загальною площею 0, 88 га, з них по шнуровій книзі 0,61 га, лишок 0,27 га, що перебувала в користуванні гр. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський