Ухвала суду № 102138105, 22.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5375/20

1-кп/357/297/21

У Х В А Л А

"22" грудня 2021 р. м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Буцмак Ю. Є., за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.Г., прокурора Шевченка В.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Несвітайла О.М., в ході розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.3 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду перебуває об`єднаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.3 КК України. Відносно обвинуваченого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 січня 2022 р.

Завершити судовий розгляд вказаного обвинувального акта до вказаної дати не надається можливим з поважної причини.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом на обговорення учасників судового засідання винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор вважає доцільним продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів. При цьому зазначив, що він обвинувачується у вчинені умисного тяжкого кримінального правопорушення, відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий, не має постійного місця роботи, не має місця реєстрації, постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам, забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Обвинувачений, захисник заперечують проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначили, що він/обвинувачений тривалий час утримується під вартою. Прокурором не доведено продовження існування ризиків, на які він посилається, як підставу продовження тримання обвинуваченого під вартою. Просять не продовжувати запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників судового засідання суд дійшов до наступного.

Суд вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів. Він не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, а ті, що є не є стримуючим фактором його поведінки. Він раніше судимий. Наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, встановлені та врахований слідчим суддею на стадії досудового розслідування, судом при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Недостатність застосування відносно нього більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризиків: переховування від суду - втечі особи від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (справи: Панченко проти Росії, Бекчієв проти Молдови, Ілійков проти Болгарії) враховує: особу обвинуваченого – його моральність, відсутність міцних соціальних зв`язків та роду занять в Україні, його сімейний стан, наявність зв`язків з іншими особами, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, суворість покарання за ці кримінальні правопорушення, у яких він згідно обвинувального акта обвинувачується (від 5 до 8 років позбавлення волі), як елемент оцінки зазначених ризиків, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим ОСОБА_1 та можливості його уникнути.

Суд вважає доведеним прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а тому вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м`який, оскільки вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Судом при прийнятті рішення також враховується вагомість доказів наданих стороною обвинувачення та покарання яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованих злочинів.

Суду стороною захисту не надані докази на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_1 під вартою за станом здоров`я чи з інших поважних причин, які раніше не були предметом дослідження та оцінки судом при вирішенні питання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Суду стороною захисту не надані нові чи інші докази/документи, які не були враховані судом при продовженні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 та які б могли істотно вплинути на рішення суду з цього приводу стосовно ОСОБА_1 .

Суд визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_1 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,331,371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 лютого 2022 р.

У задоволенні клопотання обвинуваченого, захисника про відмову у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , відмовити.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України.

СуддяЮ. Є. Буцмак

Білоцерківського міськрайонного суду