Рішення № 102137919, 20.12.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2508/20

Провадження № 2/293/409/2021

20 грудня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини з якою проживає дитина з інвалідністю,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісяця, протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікування ним. В обґрунтування позову вказала, що між нею та відповідачем 09.04.2014 укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області за актовим записом №1. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач залишив сім`ю та переїхав проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Спільно як сім`я вони не проживають два роки, ніяких відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету. Дитина знаходиться на її повному утриманні та вихованні. Відповідач з дитиною не спілкується, участі у вихованні сина не приймає, не піклується про нього, належної моральної та матеріальної допомоги не надає. З відповідача на утримання сина стягуються аліменти, однак їх розмір не є достатнім для його належного утримання та не забезпечує дитині належний рівень життя. Син є дитиною з інвалідністю та не може обходитися без постійного стороннього догляду та потребує постійної опіки. Значні витрати вона несе на обстеження, лікування дитини, в тому числі на оздоровлення та реабілітацію. Також дитина потребує постійних витрат на супутні хвороби. Добровільно відповідач участі в утриманні дитини не приймає. Відповідач є людиною працездатного віку, працює будівельником в м. Києві, інших дітей на його утриманні не має, стягнення за виконавчими документами не проводяться.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. Заява про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходила. Відзив на позов відповідачем не подано.

За таких обставин, суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що сторонами 09.04.2014 укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області за актовим записом №1. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та перебуває на її вихованні та утриманні. Відповідач разом з сім`єю не проживає два роки, з дитиною не спілкується, участі у вихованні сина не приймає, не піклується про нього, належної моральної та матеріальної допомоги не надає. З відповідача на утримання сина стягуються аліменти, однак їх розмір не забезпечує дитині належний рівень життя. Дитина сторін є дитиною з інвалідністю – синдром П`єра Робена, та не може обходитися без постійного стороннього догляду та потребує постійної опіки. Значні витрати позивач несе на обстеження, лікування дитини, в тому числі на оздоровлення, реабілітацію, та на лікування супутніх хвороб. Добровільно відповідач участі в утриманні позивача та дитини не приймає, хоча працездатний, працює, має дохід, інших дітей на його утриманні не має.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

За загальним правилом, передбаченим статтею 75 СК України, встановлено, що дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

В той же час, Сімейним кодексом визначені особливості надання утримання тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю.

Відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. N 2961-IV (з подальшими змінами): дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначення інвалідності дитини доповнено посиланням на те, що стійкий розлад функцій організму зумовлює обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

Статтею 19 цього ж Закону визначено безпосередній причинний зв`язок інвалідності з потребою у сторонньому догляді, як форми додаткової соціальної допомоги та захисту.

Згідно з вимогами ст. ст.77,79,80 СК України, утримання одному з подружжя за рішенням суду присуджується від дня подання позовної заяви, в грошовій формі та сплачуються щомісячно у частці від доходу другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

В абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 надано роз`яснення про те, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства, суд враховує те, що відповідач є здоровою працездатною особою, має заробіток, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дружини з якою проживає дитина з інвалідністю, приймає до уваги статус дитини з якою проживає позивач, її потреби та той факт, що дитина потребує постійного стороннього догляду, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належними доказами необхідність стягнення аліментів на її утримання в розмірі 2000 гривень, а тому дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів згідно вимог чинного законодавства, а її позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,77,79,80,88,180-184,191 СК України, ст.ст. 12, 13, 83, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини з якою проживає дитина з інвалідністю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі до суду позовної заяви, тобто з 24.11.2020 року та протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікування нею.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 840,80 гривень на користь держави (адреса: вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

Розмір аліментів, визначений судом щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в межах платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

До суду відповідачем може бути подана заява про переглядзаочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя Євген БРУХОВСЬКИЙ