Рішення № 102135918, 20.12.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/783/21 Справа №447/3615/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

20.12.2021 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судових засідань Данилів О.І.

представника позивача Стефанович Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві, Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ», третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни, приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. В позові зазначив, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни вчинений виконавчий напис №99962, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №00-497548 в розмірі 24001 грн. укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ « КАЧАЙ ГРОШІ». Приватним виконавцем Ільчишин Л.В. 28.10.2021 було відкрито виконавче провадження №67294606, постанову про відкриття позивач отримав в жовтні 2021р.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, нотаріус не перевірив наявність заборгованості, спірний виконавчий напис вчинено за відсутності безспірності вимоги. Крім цього кредитний договір на підставі якого було вчинено виконавчий напис не був нотаріально посвідченим, розмір заборгованості не відповідає дійсності, тому позивач просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса №99962 від 15.07.2021р. таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Крім цього просив визначити пятиденний строк з моменту отримання рішення для подачі заяви про компенсацію судових витрат.

Відповідач, будучи повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав, ухвалу про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні отримав, повідомлення міститься в матеріалах справи.

Третя особа Приватний виконавець Ільчишин Л.В. подала заяву в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, щодо результатів розгляду справи покладається на думку суду.

Третя особа приватний нотаріус Грисюк О.В. будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибула, причини неявки суд не повідомляла.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 31.10.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» укладено кредитний договір №00-497548

15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни вчинений виконавчий напис №99962, яким було звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « КАЧАЙ ГРОШІ» за кредитним договором №00-497548 від 31.10.2019. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.11.2019року по 05.07.2021р. Загальна сума заборгованості що підлягає стягненню складає 24001,00 грн.

28.10.2021 Постановою ВП №67294606 приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 99962 виданого 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « КАЧАЙ ГРОШІ» за кредитним договором №00-497548 від 31.10.2019.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (п.19 ст.34 закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розділу ІІ порядку вчинення нотаріальних дій.

Для правильного застосування положень ст. ст.87, 88 закону «Про нотаріат», суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

При цьому жодним чином нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не вказано, що останній перевіряв законність переходу права вимоги від первісного кредитору до відповідача по справі, який і звернувся за вчиненням виконавчого напису.

Письмової вимоги відповідача про погашення заборгованості позивач не отримував, що є порушенням вимог закону, яке істотно вплинуло на його права та обов`язки. Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документі, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

З 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис від 15.07.2021 року, яким з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « КАЧАЙ ГРОШІ» за кредитним договором №00-497548 від 31.10.2019.

Враховуючи той факт, що 31.10.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» укладено кредитний договір №00-497548 у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, тому у приватного нотаріуса Грисюк О.В. були відсутні правові підстави для вчинення нотаріального напису №99962.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 закону «Про нотаріат»).

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд перевірив додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Також перевірено доводи сторін у повному обсязі й установлено, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису заборгованість боржника не була безспірну перед стягувачем. Крім цього, ні стягувач, ані нотаріус не надсилали ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості.

Відповідачем також не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1362грн. сплаченого судового збору.

Крім цього, суд вважає за необхідне визначити представнику позивачу адвокату Стефановичу Ю.М. п`ятиденний строк з дня отримання копії рішення для заявлення вимог про компенсацію витрат.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №99962, вчинений 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « КАЧАЙ ГРОШІ» грошових коштів в розмірі 24001,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « КАЧАЙ ГРОШІ» (ЄДРПОУ 41697872) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1362грн.

Заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Миколаївського районного суду № 447/3615/21 від 09.11.2021 у виді зупинення виконавчого провадження №67294606 про стягнення на підставі виконавчого напису №99962, виданого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованість в розмірі 20001,00 грн., продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Визначити представнику позивачу адвокату Стефановичу Ю.М. п`ятиденний строк з дня отримання копії рішення для заявлення вимог про компенсацію витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2021

Суддя Бачун О. І.