Постанова № 102128341, 26.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3/760/11030/21

Справа № 760/28690/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника Київської митниці Державної митної служби України -

Келеберденко В.В. (довіреність від 21.07.2021),

представника особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності ставиться питання - ОСОБА_1 (ордер від 11.11.2021),

розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , - агента з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (ЄДРПОУ 40551877, Україна, 65082, м. Одеса, Військовий узвіз, буд. 12, кв. (офіс) 401), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України (далі - МК України),

В С Т А Н О В И В :

Доводи митного органу

27.10.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил № 0987/10000/21 від 21.05.2021 (а.с. 1-5), в якому зазначено, зокрема, наступне:

« 17.05.2021, з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів «напівавтоматичні швейні машини, промислові автоматичні швейні машини та машини для розрізання тканин», що надійшли на адресу ТОВ «СПАРК-ШВЕЙНЕ ОБЛАДНАННЯ» (ЄДРПОУ 35860885), агентом з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (ЄДРПОУ 40551877) - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - Декларант) до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ліски» Київської митниці Держмитслужби (м. Київ, вул. Довбуша, 22) подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ № UA100080/2021/587303.

В рамках виконання митних процедур, згенерованих автоматизованою системою управління ризиками (АСУР), з 16 год. 30 хв. 20.05.2021 до 09 год. 30 хв. 21.05.2021, уповноваженою посадовою особою митниці проведено митний огляд товарів з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у вказаній вище митній декларації, про що складено відповідний акт

№ UA100080/2021/587303.

За результатами проведеного митного огляду товарів встановлено наявність товарів, відомості про які відсутні в товаросупровідних документах та в митній декларації типу ІМ/40/ДЕ від 17.05.2021 № UA100080/2021/587303 -

?голки: «DB*K5*12 RG» - 2000 шт., «DBXK5 14 RG» - 500 шт., «UY128 11 SES» - 5000 шт., «TVX5 14 RG» - 500 шт.;

?ножиці: «LDH - 101 XL» - 480 шт., «ТС - 805В» - 240 шт.;

?блоки керування: «R3 - 1632» - 10 шт., «A5 - 16616» - 5 шт., «V5 - 2901» - 1 шт.;

?кабель - 20 шт.;

?пристосування (адаптери) «S123» - 83 шт., «S124» - 56 шт.;

?рукавиці швейні - 10 шт.;

?натяжні ролики - 5 шт.;

?частини до швейного обладнання: «JC - T001» - 5 шт., «JC - T002» - 5 шт.,

«JC -S0234» - 5 шт., «JC -S0250» - 5 наб., «JC -S0255» - 10 шт.,

«1900А 40*30» - 10 наб., «DY126 30MM» - 10 наб.

Виходячи з відомостей листа компанії «JACK SEWING MACHINE CO., LTD» від 20.05.2021, заявлене до митного контролю та оформлення швейне обладнання було укомплектоване додатковими запасними частинами, які входять в індивідуальну комплектацію обладнання.

При цьому, будь-яких відомостей про вказані вище запасні частини Декларантом не були заявлені в комплектації обладнання.

Відповідно до положень п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту, в графі 31 «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», серед інших, зазначаються відомості про найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад, основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Згідно ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари.

Відповідно до Митного кодексу України (підпункти 5 а, 5 б, 5 г ст.257), декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Крім того, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Проте, Декларант не виконала вимоги ст. 257, ст. 266 Митного кодексу України та не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари «голки: «DB*K5*12 RG» - 2000 шт., «DBXK5 14 RG» - 500 шт., «UY128 11 SES» - 5000 шт., «TVX5 14 RG» - 500 шт.; ножиці: «LDH - 101 XL» - 480 шт., «ТС - 805В» - 240 шт.; блоки керування: «R3 - 1632» - 10 шт., «A5 - 16616» - 5 шт., «V5 - 2901» - 1 шт.; кабель - 20 шт.; пристосування (адаптери) «S123» - 83 шт., «S124» - 56 шт.; рукавиці швейні - 10 шт.; натяжні ролики - 5 шт.; частини до швейного обладнання: «JC - T001» - 5 шт., «JC - T002» - 5 шт., «JC -S0234» - 5 шт., «JC -S0250» - 5 наб., «JC -S0255» - 10 шт., «1900А 40*30» - 10 наб., «DY126 30MM» - 10 наб.», які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МКУ - суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Отже, в діях ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України».

При цьому, матеріали справи свідчать, що згідно висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 25.10.2021 № 1420003301-0837 (а.с. 45-53), загальна вартість предметів правопорушення, становить 213 638,40 грн.

Предмети правопорушення вилучено та перебувають на зберіганні в складі митниці за адресою м. Київ, б-р Вацлава Гавела 8-а (а.с. 33-34).

Правова позиція особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності ставиться питання

12.11.2021 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за змістом якого викладено, зокрема, наступне:

«Щодо твердження посадових осіб митниці, про те, що за результатами проведеного митного огляду товарів встановлено наявність товарів, відомості про які відсутні в товаросупровідних документах та митній декларації, повідомляємо наступне:

Напівавтоматичні швейні машини та промислові автоматичні швейні машини, транспортувалися в розібраному стані, про що було зазначено в електронній митній декларації, з метою економії місця та уникнення поломки деталей при транспортуванні, для чого крихкі, ламкі та дрібні комплектуючі частини пакуються окремо, про що надавались роз`яснення митному органу.

Зазначені деталі (голки, ножиці, блоки Керування, пристосування (адаптери), рукавиці, натяжні ролики та інші частини швейного обладнання) є комплектуючими частинами швейних машин, оскільки такі швейні машини являють собою набір товару у комплекті, відповідно кожна комплектуюча частина чи обслуговуюча деталь необхідна для використання в цілому виробу за призначенням - його належної експлуатації та не може функціонувати окремо.

У відповідності до ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, декларуванню підлягає товар, який у розумінні ст. 186 ЦК України та інших норм цивільного законодавства є головною річчю. При цьому, нормами Митного кодексу України не передбачено обов`язку декларантів декларувати приналежності, складові частини речей, запасні частини тощо.

Декларування товару здійснювалось на підставі товаросупровідних документів, всі документи підтверджують поставку саме швейних машин, а не швейних машин та окремих товарів.

Під час митного оформлення ОСОБА_2 надано пакувальний лист (Pacing list) №JK201218-UA-SV11 від 01.04.2021, у графі 5 вказаного пакувального листа, вантажовідправником зазначено «WITH ACCESSORIES», що в дослівному перекладі означає «з аксесуарами», вказані комплектуючі частини упаковані в 6 коробок, про що також зазначено в пакувальному листі, митним органом саме ці 6 коробок було описано в акті огляду та прийнято рішення про їх кваліфікацію як окремого товару.

Заявлена вага товару відповідає фактичній, що окремо підтверджує, що окремі деталі відносяться до швейних машин, а не ввозяться як окремі запчастини.

Додатково звертаємо увагу Суду, що посадовими особами не надано даних про те, чи вплинуло незаявлення в митній декларації окремих позицій складових частин товарів на зменшення або збільшення митних платежів.

Позиція митного органу щодо надання статусу комплектуючим частинам виробів як окремих товарів, які підлягали декларуванню, є недоведеною та не підтвердженою належними доказами.

Згідно з загальноприйнятим європейським стандартом доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п.43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йойкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Матеріали справи не містять вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів, що ОСОБА_2 було подано недостовірні документи та/або інформація про товар, не надана вся наявна у нього інформація, необхідна для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену МК України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (п.4 ст.266).

За змістом ч. 1 ст. 268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

З точки зору митного законодавства об`єктивною стороною правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні адміністративного правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

З протоколу про порушення митних правил не вбачається, які дії чи бездіяльність ОСОБА_2 утворюють склад порушення митних правил, передбачений ст. 472 Митного кодексу України, а лише зазначено посилання на саму норму ст. 472 МК України.

Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.

Щодо Висновку управління товарознавчої. інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 25.10.2021 №14200033301-0837.

Санкція статті 472 Митного кодексу України, порушення якої інкримінується ОСОБА_2 , передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Отже, у випадку визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України на неї підлягає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з їх конфіскацією.

Згідно вимог ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи,яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта:

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

За таких обставин, висновок експерта щодо оцінки предметів порушення митних правил є визначальним для накладення стягнення на ОСОБА_2 вигляді штрафу.

На виконання вимог ст. 495 Митного Кодексу України у матеріалах справи наявний висновок експерта №14200033301-0837 від 25.10.2021, згідно якого загальна вартість вилученого товару становить 213 638,40 грн.

Ознайомившись з вказаним висновком експерта, встановлено, що вказаний висновок експерта є неналежним доказом, виходячи з наступного:

У висновку експерта зазначено список використаних джерел, одне з яких Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі по тексту - Національний стандарт №1).

Пунктом 48 Національного стандарту № 1 встановлено, що для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям:

-умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

-продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

-умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Натомість у висновку експерта міститься лише перелік інтернет ресурсів, які ним нібито використані при складанні Висновку та які містять пропозицію продажу ідентичних/подібних товарів.

Звертаємо увагу Суду, що з даних які містяться у Висновку експерта неможливо встановити наявність пропозиції ідентичних товарів з зазначених експертом інтернет ресурсів, оскільки Висновок не містить жодного прямого інтернет-посилання.

Крім цього, у висновку експерт зазначає, що ним проаналізована інформація щодо пропозиції продажу ідентичних/подібних товарів, що була отримана з торговельної мережі м. Києва, при цьому конкретно не зазначено жодного суб`єкта господарювання.

Також з даних, що містить Висновок експерта неможливо встановити, пропозицію продажу яких товарів ним проаналізовано - ідентичних чи подібних, оскільки у Висновку прямо не зазначено.

Відповідно до вимог статті 9 ЗУ «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Висновок управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 25.10.2021 №14200033301-0837 складено експертами ОСОБА_6 , Дубіцький О.С., Спацький М.А., відомості про яких відсутні в реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України

Крім того, Висновок не містить відомостей щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України.

Також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53\5 із змінами визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях неодноразово вказувала про те, що висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідома неправдивий висновок.»

Щодо явки учасників провадження в судові засідання та наданих у засіданні пояснень

У судове засідання 26.11.2021 з`явились представник Київської митниці і захисник особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності ставиться питання.

Представник митного органу в судовому засіданні підтримав позицію Київської митниці щодо притягнення громадянки ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення ним митних правил.

Захисник Круглякової Н.О. щодо вимог та доводів представника митниці заперечував повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Мотиви суду

Заслухавши пояснення представника Київської міської митниці та представника особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності поставлено питання, дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/).

Аналіз положень ст. 458 МК України і ст. 9 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 280 КУпАП дає підстави стверджувати, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає доведенню наявність у діях особи як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення поставленого особі у вину.

Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягається до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого МК України та сплатити митні платежі.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом, або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

За змістом ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст. 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч. 2 ст. 459 та п. 7, п. 43 ст. 4 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил серед інших обставин зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону в повній мірі виконано не було.

Статтею 472 МК України встановлено відповідальність за порушення митних правил, яке полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлені за встановленою формою точних та достовірних відомостей наявність найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0987/10000/21 від 15.05.2021, який є доказом у справі, належним чином не встановлено які дії чи бездіяльність ОСОБА_2 утворюють склад порушення митних правил, передбачений ст. 472 МК України, що свідчить про не встановлення об`єктивної сторони вказаного правопорушення.

Крім того, відповідно до висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 25.10.2021 № 1420003301-0837, загальна вартість предметів правопорушення, становить 213 638,40 грн.

У висновку вказано, що для визначення вартості товарів використана інформація про вартість товарів, отримана з мережі Інтернет.

Однак, у розумінні ст. 495 МК України, на думку суду, відкриті джерела інформації, а саме інтернет сайти не можуть бути належними та допустимими доказами у справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за порушення митних правил, оскільки вони не містять фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Більше того, зі змісту висновку вбачається, що вартість товару визначена станом на дату оцінки (а не на момент вчинення правопорушення).

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин, визначена у висновку вартість наданих для дослідження предметів не є однорідним та рівнозначним поняттям вартості товару.

Враховуючи наведене, у справі допущена неповнота з`ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а крім того, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Об`єктивність суду, від якої напряму залежить вирішення справи, тісно пов`язана із безсторонністю і неупередженістю суду й забезпечується різними чинниками та шляхом регламентування судових процедур, у тому числі шляхом відсторонення суду від процесу збирання доказів вчинення чи невчинення адміністративного правопорушення, винуватості чи невинуватості особи (на користь чи проти обвинувачення), оскільки в іншому випадку суд в тій чи іншій мірі виступав би в інтересах певної сторони (учасника), що ставило би під сумнів можливість суду забезпечити об`єктивність під час вирішення справи, а отже, і статус суду як незалежного, безстороннього і справедливого органу правосуддя.

Суд першої інстанції за нормами КУпАП є судом «факту і права», а отже, має право і зобов`язаний встановлювати фактичні обставини, досліджувати і оцінювати докази для розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення на основі суворого додержання законності як у частині кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення юридичного складу правопорушення, так і в частині застосування заходів адміністративного впливу до такої особи у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню (адміністративному стягненню), доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» вказано, що суд при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

При цьому, обов`язок доказування винуватості особи, що притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення (порушення митних правил), часу, місця, мети і способу вчинення порушення митних правил, покладається на орган, що розпочав провадження в справі, в даному випадку - Київську митницю Держмитслужби.

Суд проаналізувавши матеріали справи, доводи та вимоги зазначені в клопотанні представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вбачає їх частково слушними та такими, що підлягають врахуванню.

Встановлені обставини та неточності виключають можливість розгляду даної справи по суті та притягнення вказаної у протоколі особи, а саме ОСОБА_2 до відповідальності за ознаками ст. 472 МК України, оскільки допущена митним органом неповнота оформлення матеріалів унеможливлюють об`єктивний розгляд справи та прийняття законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, має право винести, зокрема, постанову про проведення додаткової перевірки.

У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

В ході додаткової перевірки митному органу необхідно усунути значені в даній постанові недоліки і встановити обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та залишилися не з`ясованими, що є підставою для направлення матеріалів справи митному органу.

Враховуючи, що наведені неточності при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення про порушення митних правил є істотними і не можуть бути усунуті в судовому засіданні, це позбавляє суд можливості всебічно, повно та об`єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення і прийняти законне рішення по справі, на підставі чого матеріали даної справи, як неналежно оформлені, підлягають направленню до органу, який порушив адміністративне провадження для проведення додаткової перевірки із визначенням завдань та строків такої перевірки.

Також суд зазначає, що у разі необхідності митному органу слід виконати інші дії, необхідні для встановлення всіх обставин справи, які підлягають з`ясуванню під час провадження у справі про порушення митних правил, та в подальшому, за наявності підстав, направити справу на судовий розгляд.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 483, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Направити матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби з протоколом про порушення митних правил № 0987/10000/21 від 21.05.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , - агента з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (ЄДРПОУ 40551877, Україна, 65082, м. Одеса, Військовий узвіз, буд. 12, кв. (офіс) 401), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України,- для проведення додаткової перевірки.

Встановити строк для проведення додаткової перевірки - 30 (тридцять ) днів з дати отримання матеріалів даної справи, для усунення недоліків, описаних у постанові суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич