Ухвала суду № 102126776, 15.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/21558/21

Провадження №2/523/5976/21

У Х В А Л А

"15" грудня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ: 42251700, юридична адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання майна предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання майна предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що 12.03.2008 року між ОСОБА_2 , та ТОВ «Альянс-Жилстрой» було укладено Договір № 1-78Р/1А резервування приміщення, відповідно до умов якого ОСОБА_2 засвідчив бажання набути у власність однокімнатну квартиру, що розташована за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , забудовник ТОВ «Альянс-Жилстрой». З метою фінансування купівлі вищевказаною квартири 09.04.2008 року між ОСОБА_2 , та ТОВ «Український Промисловий Банк» було укладено кредитний договір № 219-0131002/ФКВІП-08, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі: 44 053 доларів США, а Позичальник зобов`язався належним чином використати кредитні кошти та повернути банку суму отриманого кредиту зі сплатою відсотків.

В забезпечення умов виконання кредитного договору між позичальником та Банком було укладеного договір Іпотеки, згідно якого Іпотечним майном було визначено нерухоме майно, будівництво якого не завершено, право власності на яке виникне в Іпотекодавця в майбутньому, а саме майнові права у будівництві однокімнатної квартири АДРЕСА_4 .

В день укладення договору Іпотеки 09.04.2008 року до відповідних реєстрів було внесено запис про іпотеку та заборону на відчуження нерухомого майна, вищезазначеної квартири. Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Позичальником та Банком було укладеного договір застави цінних паперів. Предметом застави за даним договором стали цінні папери, а саме: облігація підприємства (сертифікат) серії А № 826; коди випуску цінних паперів UF 150487ВА02; емітент- ТОВ «Альянс-Жилстрой»; номінальна вартість одного цінного паперу – 25, 00 грн.; кількість цінних паперів – 3 906 шт.

У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за кредитним договором, Банк направив Позичальнику Вимогу про дострокове повне виконання зобов`язання від 16.01.2009 № 96, яку ОСОБА_2 отримав особисто, та яка залишилась без виконання. Між ТОВ «Український Промисловий Банк» та ПАТ «Дельта Банк» 30.06.2010 р. укладено договор про передачу активів та кредитних зобов`язань. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2013 року (справа № 1512/10199/12) позов про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 219-0131002/ФКВІП-08 у розмірі: 434 327, 58 грн., задоволено. В подальшому, після скасування заочного рішення Київським районним судом м. Одеси, 09.06.2015 року було ухвалено рішення, яким з відповідачів на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі: 1 358 770 грн. 51 коп., та задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 , про припинення договору поруки. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.09.2016 року, рішення Київського районного суду м. Одеси скасовано, позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - задоволено, стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі: 1 358 770 грн. 51 коп., зустрічний позов про визнання поруки припиненою – залишено без задоволення.

Так, 24.06.2020 року проведено електронний аукціон, за кредитним портфелем, що складається з права вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 219-0131002/ФКВІП-08. Згідно якого між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги.

Після укладення договору № 2292/К про відступлення прав вимоги, позивачем було з`ясовано, що позичальник відступив право вимоги за договором резервування ОСОБА_5 , та в подальшому між ТОВ «Альянс-Жилстрой» та ОСОБА_5 ,, було складено Акт про погашення цільових облігацій шляхом передання квартири, та було складено Акт прийому-передачі квартири. В подальшому, 23.12.2016 року ОСОБА_5 ,. здійснила відчуження квартири на підставі договору купівлі-продажу, громадянину ОСОБА_6 . В подальшому, 25.05.2017 року ОСОБА_6 , передав вищевказану квартиру ОСОБА_1 .

Представник позивача зазначає, що рішення Апеляційного суду Одеської області від 08.09.2016 року станом на цей час не виконано, запис про іпотеку та заборону відчуження наявний в Державному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомості. У зв`язку з викладеним просить: визнати квартиру АДРЕСА_5 предметом іпотеки за іпотечним договором від 09.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., зареєстрований за номером № 521; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 219-0131002/ФКВІП-08 від 09.04.2008 року, що становить: 1 358 770 грн. 51 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути з відповідача ОСОБА_1 , судові витрати.

Після надходження та реєстрації зазначеної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст. ст. 14, 33 ЦПК України.

Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Судом 14.12.2021р. отримано інформацію з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області, про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів у справі.

Разом з цим, під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки позовна заява не сплачена судовим збором у повному обсязі.

Так, на обґрунтування суми сплати судового збору у розмірі: 4 540 грн., представник позивача зазначив, що позовні вимоги є немайновими, оскільки рішенням суду вже стягнуто заборгованість за кредитним договором, а відтак вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є немайновою вимогою.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням позивача, та вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі: - 2270 гривень.

Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, суд зазначає наступне, зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, а тому носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Вищевказане підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року № 907/9/17 де вказано, що за подачу позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки слід сплачувати судовий збір, як за майнову вимогу, в незалежності від того чи є судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою в 2021 році складає: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, позивачем ціну позову не визначено, при цьому зазначено розмір заборгованості за кредитним договором яка становить: 1 358 770 грн. 51 коп., та в рахунок погашення заборгованості позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При цьому, позивачем до позовної заяви не доданого жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вартості майна, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», де, ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Разом з цим, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 (зі змінами внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015) - Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що позивачем, судовий збір, що сплачений при подачі даного позову до суду є таким, що не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» де, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім іншого, позивачем не надано доказів на визначення вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, та разом з цим, суд позбавлений можливості щодо визначення ціни позову, оскільки позивачем не надано доказів щодо такого.

Крім іншого, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким, чином, з урахування того що позивачем заявлено дві вимоги одна з яких містить майновий характер, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки та вимога не майнового характеру, а саме: визнання квартири предметом іпотеки, судовий збір має бути сплачений з урахуванням вимог ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір».

Таким чином, позивачем при подачі позову до суду, сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, що становить 2 270 грн., та частково сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку щодо позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а тому на виконання вимог ст. 177 ЦПК України позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження оцінки вартості майна, та відповідно надати суду платіжне доручення про доплату судового збору, який буде відповідати вимогам ЗУ «Про судовий збір», з урахуванням суми вже сплаченого судового збору у розмірі: 2 270 грн.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання майна предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду, а саме:

- надати суду документи на підтвердження вартості майна, який буде відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- надати платіжне доручення про доплату судового збору, відповідно до визначеної оцінки вартості майна, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі: 2 270 грн.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя: