Ухвала суду № 102121529, 21.12.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 21.12.2021

Справа № 501/4338/21

2-з/501/171/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Акціонерного товариства «Ідея Банк»

треті особи:

1 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

2 Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

предмет та підстави позову: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

І. Обгрунтування заяви.

Представник ОСОБА_1 15.11.2021 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

21.12.2021 року представником позивача надано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №17503, вчиненого приватним нотаріусом Остапенко Є.М. 28.09.2020 року.

Заява мотивована тим, що позивачем заявлено позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з доходів відповідача. Цей захід дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів позивача та усуне перешкоди в користуванні її майном.

ІІ. Процедура.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про необхідність викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, або проведення судового засідання.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із тим, що розгляд заяви здійснювався судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову,так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №17503 від 28.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» грошової суми в розмірі 76 169,63 грн.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненного приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, в данному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом №17503 від 28.09.2020 року, вчиненим приватним нотаріусом вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, приймаючи до уваги предмет позову, а також ту обставину, що на сьогодні в ході виконання оспорюваного виконавчого напису на підставі постанови Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №63461097 стягнення звернуто на доходи боржника, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів, на які буде звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене або взагалі неможливе, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Калашнікової М.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №17503, вчиненого приватним нотаріусом Остапенко Є.М. 28.09.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів за період з 03.07.2020 року по 10.08.2021 року, що становить загальну суму 76 169,63 грн., за виконавчим провадженням №63461097, яке відкрито державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Іллічівського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко