Рішення № 102120389, 23.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7566/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської міської ради Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Чопської міської ради Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Вказує, що 26.04.1980 року її батько ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5 , яка замінила їй матір, проте не всиновила у встановленому порядку, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 26.04.1980 та архівною довідкою про відсутність документів на всиновлення.

Зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Чопської міської ради народних депутатів № 15 від 09.02.1990 її батьку ОСОБА_3 видано ордер № 137 на вселення до квартири за адресою АДРЕСА_1 , зі складом сім`ї: дружина ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , 1975 року народження.

В подальшому, позивач вказує, що 07.12.2000 вона змінила місце реєстрації проживання, однак продовжувала фактично проживати однією сім`єю та вести спільне господарство з батьками, доглядати за ними, оскільки вони були визнані інвалідами II групи.

Також вказує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки вона є єдиною спадкоємицею померлих, 06.12.2016 за її заявою заведено спадкову справу, як спадкоємцю четвертої черги. Однак у видачі свідоцтва їй було відмолено, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.03.2017.

На підставі наведеного, заявник просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_1 , з 04.09.1990 р. і на день їх смерті.

Не погоджуючись з позовними вимогами, представником відповідача був поданий відзив на позов, суть якого зводиться до наступного.

Вказує, що згідно позовної заяви позивач вказує, що з 07.12.2000 вона змінила місце реєстрації, однак продовжила проживати із спадкодавцем однією сім`єю, однак належних та допустимих доказів на підтвердження її слів не надає. Більше того, згідно довідки КП «Чистий Чоп», позивач сплачує комунальні послуги за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того зазначає, що будинок по АДРЕСА_3 перебуває у комунальній власності, а квартира АДРЕСА_4 не приватизована. Також, згідно довідки КП «Чистий Чоп» №85 від 29.07.2019 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не проживає та комунальні платежі не сплачуються.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві. Просили позовну заяву задоволити.

Представник відповідача не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно поданого відзиву просив відмовити у задоволенні позову.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає у квартирі АДРЕСА_5 , та є сусідкою позивача. Показала, що знає сім`ю позивача з 1990 року, від коли переселилась у вказаний будинок. Підтвердила, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом з померлим батьком та мачухою, доглядала з ними до їх смерті та приймала участь в організації поховання останніх.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що проживає у АДРЕСА_6 , та є сусідом позивача ОСОБА_9 . Вказав, що знає позивача з 1991 року та підтвердив, що вона проживала разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 протягом усього періоду, доглядала за ними, а після їх смерті утримує приміщення за власні кошти.

Заслухавши доводи позивача та її представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, в тому числі: встановлення факту проживання однією сім`єю.

Одночасно, суд розглядає дану заяву в загальному порядку, оскільки ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2018 заяву ОСОБА_9 , за участю заінтересованої особи Чопської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду у зв`язку із наявністю спору про право.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 (позивач) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 29 років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 уклали шлюб 26.04.1980 року, про що зроблено відповідний актовий запис №6 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.04.1980. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_11 .

Судом також встановлено та неоспорено сторонами, що на підставі рішення виконавчого комітету Чопської міської ради народних депутатів №15 від 09.02.1990, ОСОБА_3 видано ордер №137 на вселення до квартири за адресою АДРЕСА_1 , зі складом сім`ї: дружина ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , 1975 року народження.

Тобто, факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено належними доказами та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Чопської міської ради, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 58 років.

Також, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого виконавчим комітетом Чопської міської ради Закарпатської області від 26.08.2016 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З оглянутої у судовому засіданні постанови приватного нотаріуса Гецянин І.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.03.2017 судом встановлено, що такою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки не підтверджено факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем.

Таким чином, встановлення вказаного факту необхідне позивачу для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України до спадкоємців за законом четвертої черги належать особи, які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та покази свідків, суд вважає доведеним в ході розгляду справи факт постійного проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 1990 року по день їх смерті, у зв`язку з чим позовна заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1264 ЦК України, ст.ст. 13, 77, 81, 89, 293, 259, 263-268, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.09.1990 року по день їх смерті.

Повний текст рішення складено 03.12.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе