
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 грудня 2021 року м. Рівне №460/12501/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Гук О.Р., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Красовський В.Б.,
відповідача: представник Охман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємя ОСОБА_1 доПоліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління Укртрансбезпеки (далі - позивач) у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25 серпня 2021 року №299158 та №299159.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні постанови є протиправними та необгрунтованими, прийняті без дотримання принципів законності та обгрунтованості, а відтак підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 12.10.2021.
У підготовчому засіданні 12.10.2021 оголошено перерву для подання відповідачем відзиву до 11.11.2021.
23.10.2021 (у межах встановленого судом строку) відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого доводи позивача не спростовують факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону.
02.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не спростував тверджень та аргументів позивача стосовно заявлених вимог.
У підготовчому засіданні 11.11.2021 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 09.12.2021.
У судовому засіданні 09.12.2021 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та суду пояснив, що оспорювані постанови прийняті без дотримання принципів законності та обгрунтованості (врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення).
Вказав, що згідно з чинним законодаством відповідальність за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення відповідних документів несе автомобільний перевізник.
Зазначив, що спірними постановами позивача було притягнуто до відповідальності як фізичну особу-підприємця, не зважаючи на те, що згідно з товарно-транспортними накладними, замовником, вантажоотримувачем та автомобільним перевізником вантажу, піску із відсівів дроблення гранітів фракції 0-5мм, було Приватне підприємство "Красносільське мале приватне підприємство "МВА".
Тобто, відповідачем не надано належної правової оцінки суб`єктному складу правопорушення.
Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та суду пояснила, що аргументи позивача, висловлені в обґрунтування позовних вимог, не підкріплюються доказами.
Вказала, що жодних виключень, застережень чи обмежень у видачі дозволів (з огляду на те, подільний вантаж, чи неподільний) на рух автомобільними дорогами великоваговим та/або великогабаритним транспортним засобом законодавством України не передбачено (відсутня пряма норма закону чи підзаконного акта).
Дозвіл на рух – це єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, після внесення в установленому порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом, і який дає право на проїзд за таких умов.
Відсутність зазначеного дозволу, не зважаючи на перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, зафіксована уповноваженими особами у відповідних актах перевірки.
Зазначила, що власник трагнспортного засобу у разі передачі останнього в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а й документи, на підставі яких цей транспортний засіб використовується.
Просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.03.2019 (номер запису 2 591 000 0000 008469), 01.03.2019 взятий на облік у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску. Основним видом діяльності підприємця за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.7).
14-15 липня 2021 року уповноваженими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі направлень на рейдову перевірку від 09.07.2021 №009212, №009213 та щотижневого графіка перевірок (а.а.с.75-77) в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на 137 км автомобільної дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, щодо дотримання вимог транспортного законодавства.
Зокрема, 14.07.2021 о 16год. 25хв. та 15.07.2020 о 14год. 26хв. здійснено перевірку (проведено габаритно-ваговий контроль) автомобіля марки "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 .
Вказаний транспортний засіб згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (а.с.15).
Перевізником вантажу, піску із відсівів дроблення гранітів фракції 0-5мм, згідно з товарно-транспортним накладними від 14.07.2021 №РЗ1673 та від 15.07.2021 №РЗ31960, було Приватне підприємство "Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (а.а.с.16-17).
Водій ОСОБА_2 надав уповноваженим особам Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для перевірки наступні документи: посвідчення водія серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки "МАЗ", номерний знак НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (причіп) НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 ; товарно-транспортні накладні від 14.07.2021 №Р31673 та від 15.07.2021 №Р31960.
За результатами габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.07.2021 №0067509 та від 15.07.2021 №0067552 (а.а.с.8-9).
Згідно з актом від 14.07.2021 №0067509, осьове навантаження на здвоєну вісь становить 18,70т при нормативно допустимих 16,00т.
Згідно з актом від 15.07.2021 №0067552, осьове навантаження на здвоєну вісь становить 17,05т при нормативно допустимих 16,00т (а.с.9).
Зазначені обставини щодо перевищення нормативно допустимого навантаження відображені також у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.07.2021 №0051495 (а.с.60), що складена на підставі талону зважування від 14.07.2021 (транзакція 19451) (а.с.57), та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.07.2021 №0072049 (а.с.72), що складена на підставі талону зважування від 15.07.2021 (транзакція 19451) (а.с.69).
На підставі документів габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено розрахунок від 14.07.2021 №509 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ОСОБА_1 нараховано плату за проїзд в сумі 110,97 євро (а.с.61), та розрахунок від 15.07.2021 №286963 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ОСОБА_1 нараховано плату за проїзд в сумі 27,60 євро (а.с.73).
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2021 №286861, у якому зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів - осьове навантаження на здвоєну вісь 18,70т при допустимих 16,00т, що є перевищенням вагових норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без оформлення відповідного дозволу (а.а.с.8, 58), та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.07.2021 №286963, у якому зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів - осьове навантаження на здвоєну вісь 17,05т при допустимих 16,00т, що є перевищенням вагових норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху від 5% до 10% при перевезенні вантажу без оформлення відповідного дозволу (а.а.с.9, 70).
Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було надіслано повідомлення про розгляд справи щодо порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 25.08.2021 об 10год. 00хв. (а.с.68).
За результатами розгляду справ про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі актів перевірок від 14.07.2021 №286861 та від 15.07.2021 №286963 в.о. заступником начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Прокопчуком Я.М. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25 серпня 2021 року №299158 та постанову від 25 серпня 2021 року №299159, якими до ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу), застосовано штраф у сумі 17000,00грн та за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу), застосовано штраф у сумі 8500,00грн (а.а.с.10-11, 55, 65).
Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) та Порядком здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
У силу вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та пунктом 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Положення №103, до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 та пунктом 3 Порядку №1567, Укртрансбезпеки реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).
Відповідно до частини одинадцятої статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Пунктом 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст.48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно пп.4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з абз.1 п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.
Згідно зі ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ч. 1 ст. 33 Закону №2344-III).
Відповідно до абз.3, 16 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі №806/1450/16, який в силу положень ч.5 ст.242 КАС України, є обов`язковим для врахування.
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем укладено договір №1 про оренду транспортного засобу, згідно з яким автомобіль МАЗ-551605 ( НОМЕР_2 ) передано в оренду Красносільському малому приватному підприємству "МВА" (а.а.с.12-13).
Вказаний транспортний засіб переданий позивачем Красносільському малому приватному підприємству "МВА" на підставі акта приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу №1 від 04.01.2021 (а.с.14).
Таким чином, на час складання актів перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2021 №286861 та від 15.07.2021 №286963 автомобіль марки "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий позивачем в оренду Красносільському малому приватному підприємству "МВА", а тому фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності.
Судом також встановлено, що відповідно до наказу Красносільського малого приватного підприємства "МВА" від 28.12.2020 №44 ОСОБА_2 прийнято на посаду водія транспортних засобів з 29.12.2020 (а.с.20).
Відповідно до табелів обліку робочого часу працівників Красносільського малого приватного підприємства "МВА" за січень-липень 2021 року, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з приватним підприємством Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (а.а.с.23-32).
Суд зазначає, що саме ОСОБА_2 був водієм транспортного засобу, щодо якого 14.07.2021 та 15.07.2021 року була проведена рейдова перевірка.
Факт використання автомобіля марки "МАЗ", моделі 551605, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Приватним підприємством Красносільське мале приватне підприємство "МВА" та оплати за користування ним підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за січень-липень 2021 року (а.с.33).
Доказів того, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу в інтересах позивача відповідач не надав.
Відтак, у ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження висновки актів перевірки від 14.07.2021 №286861 та від 15.07.2021 №286963 про порушення саме позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абз.абз.14, 15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про те, що спірні постанови від 25.08.2021 №299158 та від 25.08.2021 №299159 прийняті відповідачем протиправно.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58) (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).
Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності аналізували кожен аргумент позивача та відповідача окремо.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 згідно квитанцією від 03.09.2021 №6 сплачено судовий збір у сумі 908,00грн (а.с.1, зворот).
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у зазначеній сумі належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25 серпня 2021 року №299158 та від 25 серпня 2021 року №299159 .
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судові витрати у виді судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул.Небесної Сотні, буд.34, м.Рівне, 3313; ідентифікаційний код 39816845).
Повне рішення складено 20 грудня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар
Судове рішення № 102116160, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 09.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/12501/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: