Рішення № 102112692, 22.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. Справа№200/11918/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.03.2021 №73 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 на підставі заяви від 22.03.2021;

- зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи у Колгоспі імені Леніна Тельманівського району з 05.07.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1983 по 10.04.1983 та 04.04.1986 по 01.07.1989, зарахувати до спеціального трудового стажу, що дає право на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах роботу на посаді слюсаря-ремонтника АТЦ ПАТ «Тельманівський кар`єр» у період з 29.04.2003 по 21.07.2003 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 22.03.2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії УПФУ діяло правомірно та в межах повноважень.

Ухвалою суду від 20.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2021.

18.10.2021 розгляд справи відкладено на 15.11.2021.

Ухвалою суду від 15.11.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 13.12.2021.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до управління з завою від 22.03.2021 № 1300 про призначення пенсії з за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Волноваського об`єднаного управління ПФУ в Донецькій області від 29.03.2021 №73 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 оскільки на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду України його страховий стаж складає 27 років 04 місяці 6 днів, пільговий стаж – 10 років 08 місяців 05 днів.

Період роботи з 29.04.2003 по 21.07.2003 не враховується для підтвердження пільгового характеру роботи у зв`язку з невідповідністю посад. До страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі ім..Леніна Тельманівського району з 01.01.1983 по 10.04.1983 з 04.04.1986 по 01.07.1989у зв`язку з відсутністю довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні. Відомості про реорганізацію підприємства відустні.

Відповідно до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 :

- 05.07.1982 по 30.04.1985 позивач був в членом колгоспу ім.Леніна Тельманівського району (запис 1-2 розділу «Членство у Колгоспі»);

- 05.07.1982 позивач працював в колгоспі ім.Леніна Тельманівського району на посаді тракториста (запис1);

- з 10.04.1983 по 25.04.1985 позивач проходив службу в Лавах Радянської Армії (запис 2);

- 30.04.1985 позивач вийшов з членства колгоспу(запис 3);

- з 20.05.1985 по 09.12.1985 позивач працював у СП ТУ №149 на посаді водія (запис 4-5);

- з 11.12.1985 по 31.03.1986 позивач працював водієм на Тельманівському райгосподврстві (запис 6/7);

- з 04.04.1986 по 01.07.1989 позивач був членом колгоспу ім.Леніна Тельманівського району (запис 8-9).

В розділі «Трудова участь в суспільному господарстві» трудової книжки колгоспника зазначене наступне:

- у 1982 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 140, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 150;

- у 1983 році - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 90, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 116;

- 1984-1985 – з квітня 1983 року служба в Лавах Радянської Армії; 30.04.1985 відрахований; 04.04.1986 прийнятий;

- у 1986 році - – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 208, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 213;

- у 1987 році - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 280, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 280;

- у 1988 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 280, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 284;

- у 1989 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 140, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 140.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 29.04.2003 позивач обіймав посаду слюсаря ремонтника 4 розряду ТОВ «Тельманівський кар`єр» (запис 7); з 22.07.2003 позивача переведено на посаду водія автівки БЕЛАЗ на ПУ №3 (запис 8).

Відповідно до довідки ПАТ «Тельманівський кар`єр» від 04.08.2020 №04.08/7/1 підтверджено, що у період з 29.04.2003 по 21.07.2003 позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника та виконував роботи з ремонту обладнання, зазначена посада передбачена постановою КМУ від 16.01.2003 №36 (Список №2 розділ 1 позиція 1.1а./а.с.16/

Наказом ВАТ «Тельманівський кар`єр» від 08.06.2005 №629 та від 14.06.2010 №457 проведено атестацію робочих місць за умовами праці./а.с.17-28/

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно статті 56 Закону України № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З трудової книжки колгоспника серія серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач був членом колгоспу ім. Леніна Тельманівського району у періоди з 05.07.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1983 по 10.04.1983 та з 04.04.1986 по 01.07.1989, при цьому вказана трудова книжка містить записи про виконання річного мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Зокрема в розділі «Трудова участь в суспільному господарстві» трудової книжки колгоспника зазначене наступне: у 1982 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 140, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 150; у 1983 році - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 90, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 116; 1984-1985 – з квітня 1983 року служба в Лавах Радянської Армії; 30.04.1985 відрахований; 04.04.1986 прийнятий; у 1986 році - – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 208, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 213; у 1987 році - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 280, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 280; у 1988 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 280, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 284; у 1989 році – прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі і суспільному господарстві склав – 140, виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві – 140.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Таким чином, надання довідки про підтвердження наявного трудового стажу передбачено лише за відсутності трудової книжки або відсутності відповідних записів у ній.

Отже, належними та допустимими доказами, а саме трудовою книжкою колгоспника.

Виходячи з наведеного періоди роботи позивача у колгоспі ім. Леніна Тельманівського району з 05.07.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1983 по 10.04.1983 та з 04.04.1986 по 01.07.1989 підлягають зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.

Щодо не зарахування періоду роботи з 29.04.2003 по 21.07.2003 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, з 29.04.2003 по 21.07.2003 працював на посаді слюсаря –ремонтника з ремонту обладнання на ПАТ «Тельманівській кар`єр»

Вказана посада відносяться до шкідливих відповідно до постанови КМУ від 16.01.2003 №36 (Список №2 розділ 1 позиція 1.1а.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, за змістом вказаної норми, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день слюсаря –ремонтника з ремонту обладнання.

Тобто Трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової.

Це означає, що уточнююча довідка підприємств за відповідні періоду стажу не є обов`язковою для призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 25 вересня 2019 року № 227/516/17.

Крім того, відповідно до безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ

04628681 значиться Публічне акціонерне товариство «Тельманівській кар`єр» основним видом діяльності якого є, зокрема, 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний).

Робота на таких ділянках, згідно з нормами, які містяться у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є роботою з речовинами, 1, 2 і 3 класу небезпеки. До осіб, які задіяні у відкритих гірничих роботах та роботах на поверхні, відносяться робітники кар`єрів, розрізів, копалень, гідравлік, драг, промивальних приладів, що працюють на поверхні шахт, рудників і дренажних шахт, на промислових майданчиках будівництва шахт, рудників, розрізів, кар`єрів, копалень, драг, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд. Тобто, за характером місця виконання посадових обов`язків Позивача у період його роботи слюсарем-ремонтником авто-транспортного цеху (АТЦ) з 29.04.2003 по 21.07.2003, його робоче місце, яке знаходилось безпосередньо на території кар`єру з видобутку граніту відкритим способом, повністю відповідає вимогам Списку №2.

Крім того, гідно з ч. 3 п.1.7. Професійного стандарту «Слюсар-ремонтник», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) від 02.09.2020р. за №1691 «Про затвердження професійного стандарту «Слюсар-ремонтник»» (далі - Стандарт), робота за цією професією є такою, що пов`язана зі шкідливими та важкими умовами праці. Пільги та компенсації встановлюються відповідно до чинного законодавства.

п. 1.1. Стандарту затверджено основну мету професійної діяльності, як забезпечення безперебійної роботи обладнання і підтримка його в справному робочому стані шляхом виконання ремонту, монтажу, демонтажу та обслуговування механічної частини обладнання підприємства.

У п. І.І.а Списку №2 зазначено професію електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посада позивача - слюсар- ремонтник, яку він обіймав у період з 29.04.2003 по 21.07.2003 сама по собі є саме роботою з ремонту устаткування, як передбачено п.І.І.а Списку №2.

Крім того, Довідкою ПАТ «Тельманівський кар`єр» від 04.08.2020 №04.08/7/1 підтверджено, що у період з 29.04.2003 по 21.07.2003 позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника та виконував роботи з ремонту обладнання.

Виходячи з наведеного, не враховуючи до розрахунку спеціального стажу зазначений вище період роботи Позивача на зазначеній посаді, відповідач керувався суто формальними ознаками неспівпадіння назв, не беручи до уваги повну ідентичність по суті професійної діяльності.

Виходячи з наведеного період роботи позивача з 29.04.2003 по 21.07.2003 на ПАТ «Тельманівський кар`єр» на посаді слюсаря ремонтника підлягає зарахуванню до Списку N 2

виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу, суд зазначає, що, з урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії.

Тому суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачу.

Належним способом захисту в цій частині буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. відповідно до квитанції від 03.09.2021.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваського ОУПФУ на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, в.Обручева, 17, м.Волноваха, Донецька область, 85700) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.03.2021 №73 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 на підставі заяви від 22.03.2021.

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, в.Обручева, 17, м.Волноваха, Донецька область, 85700) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи у Колгоспі імені Леніна Тельманівського району з 05.07.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1983 по 10.04.1983 та 04.04.1986 по 01.07.1989, зарахувати період роботи з 29.04.2003 по 21.07.2003 на ПАТ «Тельманівський кар`єр» на посаді слюсаря ремонтника підлягає зарахуванню до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, в.Обручева, 17, м.Волноваха, Донецька область, 85700) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пр. призначення пенсії від 2.03.2021 №1300.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, в.Обручева, 17, м.Волноваха, Донецька область, 85700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 грудня 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв