Ухвала суду № 102111304, 18.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/10984/21

Справа №760/33843/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупи В.В., прокурора Кошового І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного Забуги А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Бабіча М.О., погодженого з прокурором Солом`янської Окружної прокуратури м. Києва Легач В.М., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косівщина, Сумського району, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2021 року за № 12021100170000165,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві старший лейтенант поліції Бабіч М.О., звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим останній раз 07.07.2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за злочин проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив новий злочин проти власності на території Солом`янського району м. Києва за наступних обставин.

16.12.2021 року приблизно о 13:10 год. ОСОБА_1 перебуваючи у торгівельній залі магазину «Еко-маркет», який розташований за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, вирішив таємно викрасти з нього чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна він, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає і не усвідомлює їх зміст, взяв з полиці магазину пляшку віскі марки «Jameson», ємністю 0,7 літра, яку сховав під власну куртку темного кольору, в яку був одягнутий.

Після цього, утримуючи при собі вказаний вище товар, ОСОБА_1 пройшов касову зону не розплатившись за нього та направився до виходу з магазину й вийшовши з нього, отримав можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

ОСОБА_1 , повторно таємно викрав чуже майно, яке належить юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на суму 374 гривні 12 копійок без урахування ПДВ або 449 гривень з ПДВ.

17.12.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на те, що в поданому клопотанні про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. В зв`язку із зазначеним підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим останній раз 07.07.2016 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.289 та ч.3 с. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленному законом порядку судимість за злочини проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив новий злочин проти власності на території Солом`янського району міста Києва.

16.12.2021 ОСОБА_1 , повторно таємно викрав чуже майно, яке належить юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на суму 374 гривні 12 копійок без урахування ПДВ або 449 гривень з ПДВ.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про скоєння кримінального правопорушення; показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2021 за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події від 16.12.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 , в порядку ст. 208 КПК України; протоколом перегляду відеозапису від 16.12.2021; показами представника потерпілого Білоуса В.В.; речовим доказом - пляшка віскі,яку ОСОБА_1 викрав з магазину; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

17.12.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний усвідомлюючи невідворотність та суворість покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинене кримінальне правопорушення може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, відповідно не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати про наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання, у тому числі у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв`язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи підозрюваного про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працюючий, не маючий постійного джерела доходу, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи підозрюваного не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 офіційно не працює, не має джерела доходу, без місця реєстрації на території України, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косівщина, Сумського району, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 16.12.2021 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 13 лютого 2022 року.

Розмір застави визначити у межах 2 (двох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UAUA18999980000031217205026001; код класифікації доходів бюджету: 22030200; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….»..

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.