Ухвала суду № 102111302, 18.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/10985/21

Справа №760/33844/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупи В.В., прокурора Кошового І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного Даніліна А.Ю., перекладача Арташес О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Косиченко Т.М., погодженого з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Свербиусом О.О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, без місця реєстрації на території України та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100090003538 від 16.12.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Косиченко Т.М. звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 15.12.2021, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вступив в злочинну змову в невстановлений досудовим розслідуванням час з невставленою досудовим розслідуванням особою, спрямовану на викрадення чужого майна на території Солом`янського району міста Києва.

15.12.2021 приблизно о 22.50 години ОСОБА_1 , діючи узгоджено з невставленою досудовим розслідуванням особою, по заздалегідь розподіленим між собою ролями, підійшли до будинку АДРЕСА_2 та помітивши, що в одному з вікон квартири на першому поверсі не горить світло, вирішили з вищевказаної квартири викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи узгоджено з невставленою досудовим розслідуванням особою, по заздалегідь розподіленим між собою ролями, переконавшись, що мешканців в відсутності мешканців, та в тому, що їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою викрутки, яку вони мали при собі та взяли з цією метою, віджали раму та через вікно проникли до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 10 000 гривень та чуже майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме : 2 пояси до жіночого плаття, загальною вартістю 200 гривень, намисто, з декоративної нитки зеленого кольору, з каменями бурштину різних кольорів, з підвіскою, вартістю 80 гривень, браслет з металу білого кольору та пластику рожевого кольору, вартістю 50 гривень, браслет з перлин білого кольору, вартістю 150 гривень, каблучку, металеву, у вигляді змії, вартістю 150 гривень, підвіску, металеву, у вигляді леопарду, вартістю 50 гривень, 4 зажими для волосся у вигляді метеликів, вартістю 150 гривень, 2 заколки для волосся, загальною вартістю 50 гривень, годинник жіночий, вартістю 450 гривень.

В цей час ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене вищевказане майно та перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 був помічений сином ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , який до цього часу знаходився в іншій кімнаті вищевказаної квартири. ОСОБА_1 , розуміючи, що його злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна, викриті, не відмовляючись від продовження своїх намірів, з метою подальшого заволодіння та утримання при собі вищевказаного викраденого чужого майна, а також подальшого обернення його на свою користь, діючи умисно та відкрито почав тікати та в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 10 000 гривень та ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 1280 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на те, що в поданому клопотанні про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. В зв`язку із зазначеним підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2021, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вступив в злочинну змову в невстановлений досудовим розслідуванням час з невставленою досудовим розслідуванням особою, спрямовану на викрадення чужого майна на території Солом`янського району міста Києва.

ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.

16.12.2021 о 04.35 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України (фактичний час затримання 16.12.2021 о 00:10 годині).

Вина ОСОБА_1 , підтверджується зібраними, в ході досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_2 від 15.12.2021 про вчинення кримінального правопорушення, рапортом інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 1 з ОПБ УПП у м. Києві ДПП Ірини Ніколаєнко про затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16.12.2021 о 00.10 годи ні за адресою : АДРЕСА_2 з коробкою з прикрасами та годинниками, протоколом огляду місця події від ь16.12.2021 , згідно якого за адресою: АДРЕСА_4 вячивлено пошкоджене вікно однієї з кімнат та порушення обстановки, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 16.12.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 16.12.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 вівд 16.12.2021, протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.12.2021, згідно якого свідок ОСОБА_5 серед пред`явлених осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яка вчинила даний злочин, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КК України, згідно якого у затриманого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 піцд час здійснення обшуку було виявлено та вилучено : викрутку, ліхтарик, коробку з - прикрасами та годинниками, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

16.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний може впливати на потерпілих, свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, з місця вчинення кримінального правопорушення втік, що може свідчити про те, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може погрожувати потерпілим та свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.

Повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання, у тому числі у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

Також встановлено, що підозрюваний не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, що унеможливить прибуття останнього до органу досудового розслідування та в подальшому суду.

На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв`язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи підозрюваного про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працюючий, не маючий постійного джерела доходу, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи підозрюваного не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, не має джерела доходу, без місця реєстрації на території України, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, без місця реєстрації на території України та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 16.12.2021 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 13 лютого 2022 року.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста гривень) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UAUA18999980000031217205026001; код класифікації доходів бюджету: 22030200; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….»..

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.