Рішення № 102108902, 14.12.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1534/21

Провадження № 2/697/548/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря судового засідання – Титар Ю.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

представника третьої особи – Леонової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Канівська міська рада Черкаської області про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Канівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Канівська міська рада Черкаської області, про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, вимоги якого в підготовчому судовому засіданні зменшила, від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовилась.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . На суміжній земельній ділянці знаходиться будинковолодіння АДРЕСА_2 , яке належить відповідачеві та іншим особам, спільно з якими він створив ОСББ «Варшавка». Відповідач самовільно, без дозвільних документів з порушенням будівельних норм у 2008 році побудував на межі із її земельною ділянкою гараж, розмірами 4х7 м., зайнявши частину земельної ділянки Позивача розміром близько 3 кв. м. Відповідач відмовляється усунути порушення прав Позивача, органи місцевого самоврядування та державні органи не можуть захистити позивача, що змусило її звернутися до суду. Позивач просить усунути порушення прав Позивача ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Відповідача ОСОБА_3 за власний рахунок прибрати (знести, перемістити) із земельної ділянки Позивачки ОСОБА_1 спірний самовільно побудований гараж на відстань не менше 1 метра від найбільш виступаючої частини гаража до межі із земельною ділянкою Позивачки із забезпеченням виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівлі на територію суміжної земельної ділянки Позивачки ОСОБА_1

15.09.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнає, просить у їх задоволенні відмовити. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що підставами знесення самочинного будівництва є істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила будівництво, від її проведення. З матеріалів справи не вбачається, які саме перешкоди позивач чинить в користуванні майном відповідача. В матеріалах справи містяться посилання на висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо спірної споруди та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення. У необхідних випадках для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу. Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред`явила позов про знесення самочинного будівництва. Позивач не надала жодного доказу, що відповідач порушив її права чи права інших співвласників будинку, не довела тих обставин, на які посилається у позовній заяві.

07.10.2021 до суду надійшла заява та пояснення третьої особи, в яких представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача. В поясненнях третьої особи зазначається, що між сторонами спірні відносини виникли з 2008 року й зв`язку з тим, що відповідач знищив межові знаки на земельній ділянці позивача та самовільно збудував гараж на межі між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , зайнявши частину земельної ділянки позивача. Після створення ОСББ «Варшавка» в будинку АДРЕСА_2 , відповідач подаючи позови від імені ОСББ «Варшавка» намагався узаконити самочинно збудований гараж без погодження меж земельної ділянки із суміжним користувачем – ОСОБА_1 та отримати земельну ділянку під гаражем в оренду чи у приватну власність. За результатами звернень ОСОБА_1 прокуратурою та працівниками Інспекції ДАБК у Черкаській області встановлені порушення в діях ОСОБА_3 . Усунення порушень відтерміновувалося після чергового звернення ОСОБА_3 до суду. ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, не оформлюючи права на неї та не сплачуючи податку чи орендної плати. Третя особа вважає звернення ОСОБА_1 правомірним та обгрунтованим.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2021 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося за заявами сторін.

Ухвалою суду від 08.11.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснила, що вона приватизувала свою земельну ділянку. Деякий період у 2008 році, близько місяця, вона перебувала за межами України. Коли ж приїхала, побачила вже побудований ОСОБА_3 гараж, який виступав на її земельну ділянку, межові знаки та межа були зруйновані. Вона зверталася до прокуратури та ДАБІ для проведення перевірки законності побудови гаража. Було встановлено порушення та зобов`язано ОСОБА_3 знести гараж. Спеціаліст Канівського міськрайонного відділу ЧРФ ДП «ЦДЗК» здійснював виїзд на суміжну земельну ділянку для встановлення меж земельних ділянок та розміщення гаража. Так, як вона, ОСОБА_1 , була не згідна з результатами обстеження земельних ділянок цим спеціалістом, вона у 2014 році звернулася до ДП «Черкаський інститут землеустрою». Спеціалістами було встановлено, що гараж виступає на її земельну ділянку на 3 кв. м. Просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, пояснив, що позивачка зверталася в різні установи щодо порушення її прав. Відповідач побудував гараж, захопивши кілька метрів суміжної земельної ділянки позивача, не маючи дозволів та без передачі земельної ділянки. Позивач є власником цієї ділянки на підставі державного акту. Вона залучила спеціалістів для проведення геодезичних робіт, за результатами яких було встановлено накладення приміщення гаражу на земельну ділянку позивача. Також контролюючими органами виносилися безліч приписів про усунення порушень відповідачем, які ним не виконуються. Рішенням суду від 17.08.2017 було встановлено незаконність будівництва гаражу. Порушення прав позивача доведено поза розумним сумнівом. Відповідач також не заперечує про те, що в нього відсутні дозволи на забудову земельної ділянки. Вважає, що до позовних вимог позивача не може застосовуватися позовна давність.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав, суду пояснив, що збудував гараж у 2008 році, коли з позивачем були дружні стосунки. Земельна ділянка позивача розміщена вище від суміжної земельної ділянки. Він за згодою позивача побудував підпірну стіну по межі цих земельних ділянок, а потім прибудував до цієї стіни гараж, намагався його узаконити, проте ОСОБА_1 не погодила межі земельних ділянок. Документів на гараж він не має. Спір з позивачем почався з 2013 року, коли позивач сказала йому заплатити гроші, він не погодився. Потім приїхала комісія та провела заміри, виявилось, що гараж стоїть на межі земельних ділянок. Позивач не погодилася з цим та звернулася в Черкаський інститут землеустрою. Проте спеціалістів з Черкас він не бачив, заміри на місці вони не робили. Вважає правильним кадастровий план з експлікацією земельної ділянки, який робив інженер–землевпорядник Канівського міськрайонного відділу ЧРФ ДП «ЦДЗК».

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду заяву про застосування позовної давності, яку обгрунтував тим, що позивач звернулася до суду з пропуском строку позовної давності, оскільки про порушення свого права дізналася у 2014 році. Представник відповідача пояснив, що між сторонами у 2013-2014 роках виник спір щодо збудованого ОСОБА_3 гаража на межі суміжних земельних ділянок. До цього між ними існувала усна домовленість щодо будівництва гаража. ОСОБА_3 не має документів на гараж та на земельну ділянку. Отримати земельну ділянку як фізична особа він не може, оскільки земельна ділянка під гаражем є прибудинковою територією багатоквартирного будинку. Для отримання земельної ділянки під гаражем в користування, він разом з іншими родинами багатоквартирного будинку, де вони проживають, створив ОСББ «Варшавка». Проте позивач не погодила межі земельної ділянки ОСББ, суд також відмовив у погодженні меж земельної ділянки, оскільки встановлено порушення. Проте гараж збудований на межі земельних ділянок, що встановлено спеціалістом Канівського міськрайонного відділу ЧРФ ДП «ЦДЗК». Після введення земельного кадастру дані у реєстрі змінилися. У 2014 році відбулося накладення земельної ділянки у бік ОСОБА_1 . Гараж стоїть на земельній ділянці як позивача так і міської ради, яка позовів до ОСОБА_3 не пред`являє. Наразі самочинне будівництво узаконити неможливо, дозвільних документів на нього немає, земельна ділянка під гаражем не оформлена. ОСОБА_3 вже притягувався до адміністративної відповідальності, а тому не може бути повторно притягнутий до відповідальності за одне і те порушення. Просить суд відмовити у задоволенні позову як по суті так і за строками позовної давності.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, пояснила, що спір між сторонами триває давно, з 2012 року. Спочатку з позовними вимогами звертався ОСОБА_3 , йому давали термін для вирішення спору з ОСОБА_1 , але спір триває і до цього часу. ОСОБА_1 зверталася в ДАБІ, було встановлено порушення з боку ОСОБА_3 . Гараж, побудований ОСОБА_3 , знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 , порушує її права.

Вислухавши учасників провадження, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, що грунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_3 , що також підтверджується довідкою Управління містобудування та архітектури від 10.12.2018 № 471 (а.с.12).

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 868198 від 21.12.2005 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 768 кв. м. по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.16).

Відповідно до витягу з протоколу № 69 виїзного засідання комісії по вирішенню земельних спорів від 21.01. 2014 за участю голови ОСББ «Варшавка» Гавриша В.Л., ОСОБА_1 щодо непогодження ОСОБА_1 меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 вирішила: виконавчий комітет Канівської міської ради не може погодити межі земельної ділянки ОСББ «Варшавка» за суміжного користувача гр. ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що межа земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ) та АДРЕСА_2 (ОСББ «Варшавка») є предметом спору щодо самочинного будівництва гаража ОСОБА_3 (а.с.17).

Як вбачається із Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ОСББ «Варшавка»: АДРЕСА_2 , засновники – жителі багатоквартирного будинку (а.с.28-31).

У відповідності до кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь АДРЕСА_2 від 02.07.2013 (а.с.25) гараж, позначений цифрою 7, розміщений на межі земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_1 .

Згідно з кадастровим планом земельної ділянки з експлікацією угідь ОСББ «Варшавка» тимчасова будівля під № 7 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 розміщена на межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 (а.с 24).

Як вбачається із зведеного кадастрового плану ДП «Черкаського інституту землеустрою» земельних ділянок гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , будівля, позначена на плані літерами «КН» розміщена на земельних ділянках обох землекористувачів з накладенням частини будівлі розміром 0,0028 м.кв. на земельну ділянку ОСОБА_1 (а.с.23).

У відповідності до довідки виконавчого комітету Канівської міської ради від 21.10.2020 № 01-01-12/1802 (а.с.46) гараж по АДРЕСА_2 , побудований гр. ОСОБА_3 , знаходиться на земельній ділянці загальною площею 31 кв.м., з них 3 кв. м. – землі приватної власності ОСОБА_1 та 28 кв. м. – землі комунальної власності.

Суд також встановив, та визнається сторонами, що контролюючими органами встановлені порушення ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, щодо яких складені відповідні акти реагування (а.с.33-35).

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2017 у справі № 697/703/17, залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22.11.2017, у задоволенні позовних вимог голови правління ОСББ «Варшавка» Гавриша В.Л. до ОСОБА_1 , Канівської міської ради, ЧРФ ДП «Центр ДЗК» про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним користувачем відмовлено (а.с.40-45).

Відповідно до ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.01.2015 у справі № 697/2620/14-ц, яка набрала законної сили 03.02.2015, позовну заяву Інспекції ДАБК у Черкаські області до ОСОБА_3 , 3-я особа: ОСОБА_1 , про знесення самочинного будівництва залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання (а.с.145).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до п.б) ч.1 , ч.2 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1, п.д) ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Як встановлено п. г), е) ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою, пунктом б) частини третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Звернувшись до суду зі вказаним позовом, позивач зазначав, що на межі належної їй земельної ділянки та суміжної земельної ділянки, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку, відповідач розмістив самочинно збудований гараж без будь-яких дозволів, захопивши частину її земельної ділянки. Вказане порушує права позивача як власника суміжної земельної ділянки, які необхідно усунути.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною сьомою статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Як вбачається з абзацу 3 пункту 3.25* Державно-будівельних норм України (ДБН) 360-92* "Містобудування. Планування міських та сільських поселень", які діяли на час будівництва самочинно збудованого гаражу так і у відповідності до п. 6.1.41. Державних будівельних норм України (ДБН Б.2.2.-12:2019) планування та забудова територій при розміщенні будинків, які діють на час розгляду спору по суті, відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будівлі повинна становити не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.1, 2 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено судом і визнається сторонами, гараж, який позивач просить перемістити на відстань не менше ніж 1 метр від її земельної ділянки, був збудований відповідачем ОСОБА_5 без будь-яких дозвільних документів, на земельній ділянці комунальної власності, яка не відведена для цієї мети та є самочинним будівництвом.

Між сторонами існує спір щодо місця розміщення самочинно збудованого гаража відносно межі земельної ділянки.

У відповідності до стаття 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Для визначення межі земельних ділянок сторонами залучалися спеціалісти Канівського міськрайонного виробничого відділу ЧРФ ЦДЗК та ДП «Черкаський інститут землеустрою та проектний інститут землеустрою», якими виготовлено кадастрові плани земельної ділянки.

Відповідач вважає правильним кадастровий план, виготовлений Канівським міськрайонним виробничим відділом ЧРФ ЦДЗК, згідно з яким гараж розміщений на межі. Позивач вважає правильним зведений кадастровий план ДП «Черкаський інститут землеустрою та проектний інститут землеустрою», згідно з яким частина гаража розміром 0,0028 кв.м. розміщена на земельній ділянці позивача.

Жодна зі сторін не заявила клопотання про призначення судової експертизи для визначення місця розміщення гаража відносно суміжних ділянок.

Сторони визнають, що частина гаража розташована на межі суміжних земельних ділянок. Для суду не має значення встановлення того, яка саме частина самочинно збудованого гаража знаходиться на межі суміжних земельних ділянок, оскільки в будь-якому випадку його найбільш виступаючі частини розміщені менше ніж за 1 метр до земельної ділянки позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обгрутнованим та підлягає до задоволення.

Надаючи оцінку заяві представника відповідача щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №686/16196/15-ц.

Оскільки позивач не позбавлена володіння як власник земельної ділянки, просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні її земельною ділянкою, а порушення її прав є триваючим, суд дійшов висновку, що має місце саме негаторний позов, до якого позовна давність не застосовується.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2021 становить 908,00 грн.

Ухвалою від 02.08.2021 суд відстрочив позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до винесення рішення по справі.

На час винесення рішення суду судовий збір не сплачений, а тому у відповідності до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідним стягнути судовий збір за розгляд справи із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Канівська міська рада Черкаської області про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – задовольнити.

Усунути порушення прав ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за власний рахунок перемістити самовільно побудований гараж на відстань не менше 1 метра від найбільш виступаючої частини гаража до межі з земельною ділянкою ОСОБА_1 із забезпеченням виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівлі на територію суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 (згідно з вимогами державних будівельних норм (п.6.1.41 «ДБН Б.2.2-12:2019»).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.12.2021.

Головуючий Л . О . Колісник