Ухвала суду № 10210364, 17.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 17/115 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" червня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмову у зміні напрямку відшкодування ПДВ, зобовязання змінити напрямок відшкодування ПДВ та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

ДПЗД «Укрінтеренерго»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України суми відшкодування податку на додану вартість в розмірі 345 160, 00 грн. шляхом її перерахування з рахунку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

18.06.09 р. позивач подав заяву про уточнення і доповнення позовних вимог та просив суд визнати неправомірною відмову СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у зміні напрямку відшкодування ПДВ в розмірі 345 160, 00 грн. за серпень - жовтень 2004 року, зобовязати відповідача-1 змінити напрямок відшкодування ПДВ та стягнути з Державного бюджету України суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 345 160, 00 грн. шляхом її перерахування з рахунку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на поточний рахунок позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПЗД «Укрінтеренерго»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено позапланові тематичні документальні перевірки ДПЗД «Укрінтеренерго»з питань дотримання податкового законодавства України щодо обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2004 року.

За наслідкам вказаних перевірок, податковим органом складено довідки №699/16-4/19480600 від 07.10.04р., № 572/16-4/19480600 від 16.11.04р., № 813/16-4/19480600 від 15.12.04р., якими фактично підтверджені суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, заявлені платником у податкових деклараціях за серпень 2004, вересень 2004 р., жовтень 2004р.; порушень чинного законодавства з питань оподаткування ПДВ за серпень-жовтень 2004 року податковим органом виявлено не було.

29.09.05р. позивач надіслав до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП лист №44/01-1117, в якому просив внести зміни до декларацій з ПДВ за липень-грудень 2004 року та січень-травень 2005 року, а саме: суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету із рядка 23.2 та 25.2 - «перерахування на рахунок в установі банку»перенести в рядок 23.1.1 та 25.1.1 - «зарахування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість».

На підставі вказаної заяви позивача, податковим органом було проведено зміну напрямку відшкодування ПДВ, що відображено в обліковій картці платника на його особовому рахунку (копія облікової картки наявна в матеріалах справи).

18.07.08р. позивач надіслав до відповідача лист №44/05-3022 (а.с.65), в якому просив повернути на розрахунковий рахунок суму простроченого податкового боргу, яка підтверджена зустрічними перевірками та невідшкодована підприємству за серпень жовтень 2004 року на загальну суму 345 160, 00 грн., на що отримав відповідь про неможливість зміни напрямку відшкодування, у звязку з пропущенням строків на відшкодування, визначених у пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач оспорює дії податкового органу по відмові у зміні напрямку відшкодування ПДВ на підставі листа позивача від 18.07.08р. №44/05-3022, просить зобовязати відповідача-1 змінити напрямок відшкодування на підставі вказаного листа позивача та стягнути з Державного бюджету суму відшкодування в розмірі 345 160,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність відмови СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у зміні напрямку відшкодування ПДВ в розмірі 345 160, 00 грн. за серпень - жовтень 2004 року , з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на відшкодування), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації . (абз.1 п.п.7.7.3 п.7.7.ст.7 Закону).

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. (абз.2 пп.7.7.3 п.7.7.ст.7 Закону).

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. (абз.3 пп. 7.7.3 того ж пункту).

Відповідно до п. 8.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680, якщо в платника на момент настання терміну відшкодування суми ПДВ (яка за його бажанням, зазначеним у декларації, має спрямовуватися на його рахунок) обліковується податковий борг за іншими платежами, які зараховуються до Державного бюджету України, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про зміну напряму відшкодування - не на рахунок платника, а на погашення існуючого податкового боргу. Згідно із заявою податковим органом уносяться зміни до зазначеного платником напряму відшкодування, формується висновок у режимі «зміна напрямку відшкодування при настанні терміну відшкодування»і в загальному порядку подається до органів Державного казначейства України.

Якщо у платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобовязань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України. Податковим органом на підставі заяви платника висновок формується в режимі «зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобовязань»із зазначенням реквізитів декларації, за якою проведено відшкодування і в загальному порядку подається до органів державного казначейства. Зазначений режим формування висновку передбачає блокування в особовому рахунку платника нарахування відсотків за бюджетною заборгованістю (п.8.2. Порядку).

Позивач скористався своїм правом на зміну напряму відшкодування ПДВ, надіславши до відповідача заяву від 29.09.05р. №44/01-1117, чого не заперечує позивач і така зміна напряму відшкодування, як зазначалось вище, податковим органом проведена із відображенням на особовому рахунку платника.

Статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. № 2181-III визначені строки давності та правила їх застосування.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 цього Закону, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування .

Отже, враховуючи, що право позивача на бюджетне відшкодування, виходячи з положень підпункту 7.7.1 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виникло на підставі даних декларацій за серпень, вересень, жовтень 2004р., відповідно у наступному після подання декларацій місяці, позивачем пропущено 1095- денний строк звернення з заявою про зміну напрямку відшкодування (18.07.08р.).

Пропущення строку на подання заяви про зміну напрямку відшкодування ПДВ є достатньою правовою підставою для відмови податковим органом у зміні напрямку бюджетного відшкодування. Продовження граничних строків для подання заяв на повернення невідшкодованих податків керівником податкового органу можливе за письмовим запитом платника податків та за наявності виключних обставин, перелік яких встановлений п.п.15.4.1 п.15.5 ст.15 Закону № 2181-III.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміна напряму відшкодування ПДВ (в рахунок майбутніх платежів) була ініційована позивачем у вересні 2005 року, тому відсутні правові підстави вважати неправомірними дії податкового органу про відмову у зміні напряму відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у липні 2008 року.

Пропущення вказаного строку з моменту отримання права на таке відшкодування є достатньому правовою підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення вказаної суми з бюджету на рахунок платника.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем пропущено строк звернення до суду, який встановлений ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача-1 про відмову у задоволенні позовних вимог у звязку з пропущенням позивачем законодавчо встановлених строків на подання позову.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДПЗД «Укрінтеренерго».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 18.06.2010 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді: <Текст >