Рішення № 102103132, 30.11.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"30" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/673/21

За позовом Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави в особі Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької області, Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області, Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", м. Селидове Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 940 354 грн. 66 коп. сплачених коштів,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники:

Прокуратури -

Позивачів - не з`явилися

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області, м. Покровськ Донецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької області, Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області, Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", м. Селидове Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 940 354 грн. 66 коп. сплачених коштів.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані прокурором, зокрема, тим, що між Комунальною лікувально-профілактичною установою "Селидівська центральна міська лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено Договір на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року, за умовами якого плановий річний обсяг постачання газу у 2018 році становить 355 000 куб.м.; ціна 1 000 куб.м. природного газу на момент укладення договору становить 8 598 грн. із урахуванням ПДВ.

Разом з тим, у позові зазначає, що Додатковими угодами № 1 від 30.01.2018 року, № 2 від 30.01.2018 року, № 3 від 30.01.2018 року, № 5 від 17.09.2018 року, № 6 від 20.09.2018 року, № 8 від 16.10.2018 року, № 9 від 17.10.2018 року зменшено обсяг постачання природного газу та підвищено ціну природного газу за 1 000 куб.м.

За твердженням прокурора, вищезазначені додаткові угоди є нікчемними, оскільки такі укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що коливання цін на ринку товару у бік збільшення чи то у бік зменшення надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Вказує також на те, що на підставі Додаткових угод № 1 від 30.01.2018 року, № 2 від 30.01.2018 року, № 3 від 30.01.2018 року, № 5 від 17.09.2018 року, № 6 від 20.09.2018 року, № 8 від 16.10.2018 року, № 9 від 17.10.2018 року до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року відповідачем зайво отримано кошти в розмірі 940 354 грн. 66 коп., що, у свою чергу, є передумовою для застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з останнього вищенаведеної грошової суми.

Зазначає, що документальним обґрунтуванням для укладення Додаткових угод були надані відповідачем довідки Харківської торгово-промислової палати, Асоціації "Газові трейдери України" та Житомирської торгово-промислової палати. При цьому, наголошує на тому, що зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. у бік збільшення, а лише свідчить про його середню ринкову вартість на певну дату. Крім того, вказані документи не містять доказів на підтвердження вартості газу на попередні дати, з яких починалася зміна ціни на ринку; також у них не вказано, чи є така ціна середньою по Україні, та якою є середня ціна на природний газ на території окремих регіонів України.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що вищенаведені Додаткові угоди є нікчемними в силу закону, а сума надмірно сплачених грошових коштів становить 940 354 грн. 66 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

В обґрунтування підстав звернення до суду та порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено відповідні листи Селидівській міській раді, Східному офісу Держаудитслужби в Донецькій області в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Комунальному некомерційному підприємству "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради". Водночас, останніми не вжито заходів щодо визнання нікчемними укладених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до Державного бюджету в судовому порядку. Наведені обставини у своїй сукупності, на переконання прокурора, зумовлюють підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.

Позивачі явку уповноважених представників у підготовче та судове засідання не забезпечили, натомість, на адресу суду надіслали письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог та заяви про розгляд справи без їх участі

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча судові засідання судом відкладались. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у Витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Надіслана на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поштова кореспонденція також повернута на адресу господарського суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивачів та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

29.01.2018 року між Комунальною лікувально-профілактичною установою "Селидівська центральна міська лікарня" (споживачем, позивачем 3 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (постачальником, відповідачем у справі) укладено Договір на постачання природного газу № 17-377, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2018 році товар: природний газ (класифікатор ДК 021:2015 (CPV) - 0912000-6 - Газове паливо (природний газ) відповідної кількості та якості визначеної цим Договором, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у строки та порядку, на умовах даного Договору.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 355 000 куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 15 000 куб.м., у лютому 2018 року - 75 000 куб.м., у березні 2018 року - 55 000 куб.м., у квітні 2018 року - 10 000 куб.м., у травні 2018 року - 0 куб.м., у червні 2018 року - 0 куб.м., у липні 2018 року - 0 куб.м., у серпні 2018 року - 0 куб.м., у вересні 2018 року - 0 куб.м., у жовтні 2018 року - 40 000 куб.м., у листопаді 2018 року - 65 000 куб.м., у грудні 2018 року - 95 000 куб.м.

Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 8 598 грн., в т.ч. ПДВ (п.п 3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору, ціни на ринку природного газу, що регулюються державою можуть змінюватись, у зв`язку із цим сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному Договорі, може змінюватися нормативними актами уповноважених державних органів, власниками ресурсу, а саме, Торгово-промисловою палатою України, Асоціацією "Газові трейдери України", НКРЕКП, тощо і є обов`язковими для сторін за даним Договором у період їх чинності. Зміна ціни вводиться в дію пропорційно до змін уповноважених органів, з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного Договору. сторона, яка ініціює внесення змін до Договору зобов`язана разом з додатковою угодою направити іншій стороні документальне підтвердження компетентного органу, яким обґрунтовуються внесення таких змін.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 4) продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання, разом з тим, сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами до його укладення, тобто з 01.01.2018 року, і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.2. Договору).

Відповідно до пункту 9.6. Договору, зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу за умов, якщо вони оформлені письмово, зареєстровані і підписані уповноваженими представниками сторін, завірені печатками.

30.01.2018 року до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року сторонами укладені такі Додаткові угоди:

- № 1, якою викладено пункт 2.2. Договору в такій редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 322,856992 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 15,000 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 75,000 тис.куб.м., у березні 2018 року - 55,000 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 10,000 тис.куб.м., у травні 2018 року - 0 тис.куб.м., у червні 2018 року - 0 тис.куб.м., у липні 2018 року - 0 тис.куб.м., у серпні 2018 року - 0 тис.куб.м., у вересні 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 65,000 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 62,856 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 9 454 грн. в т.ч. ПДВ";

- № 2, пункт 2.2. Договору викладено у наступній редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 293,630592 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 15,000 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 75,000 тис.куб.м., у березні 2018 року - 55,000 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 10,000 тис.куб.м., у травні 2018 року - 0 тис.куб.м., у червні 2018 року - 0 тис.куб.м., у липні 2018 року - 0 тис.куб.м., у серпні 2018 року - 0 тис.куб.м., у вересні 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 65,000 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 33,630592 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 10 395 грн. в т.ч. ПДВ";

- № 3 викладено пункт 2.2. Договору в такій редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 280,282 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 15,000 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 75,000 тис.куб.м., у березні 2018 року - 55,000 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 10,000 тис.куб.м., у травні 2018 року - 0 тис.куб.м., у червні 2018 року - 0 тис.куб.м., у липні 2018 року - 0 тис.куб.м., у серпні 2018 року - 0 тис.куб.м., у вересні 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 65,000 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 20,282 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 270 грн. 98 коп. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 10 890 грн. в т.ч. ПДВ".

Відповідно до укладеної Додаткової угоди № 5 від 17.09.2019 року до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року, пункт 2.2. Договору викладено в такій редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 268,638888 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 0 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 70,136 тис.куб.м., у березні 2018 року - 0 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 81,625 тис.куб.м., у травні 2018 року - 0 тис.куб.м., у червні 2018 року - 0 тис.куб.м., у липні 2018 року - 0 тис.куб.м., у серпні 2018 року - 0 тис.куб.м., у вересні 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 65,000 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 11,877888 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 11 975 грн. в т.ч. ПДВ".

Крім того, між сторонами укладена Додаткова угода № 6 від 20.09.2019 року до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року, якою викладено пункт 2.2. Договору у наступній редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 258,033795 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 0 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 70,136 тис.куб.м., у березні 2018 року - 0 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 81,625 тис.куб.м., з травня по вересень 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 65,000 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 1,272795 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 13 170 грн. в т. ч. ПДВ".

Додатковою угодою № 8 від 16.10.2018 року до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року, внесено зміни до пункт 2.2. Договору: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 248,385971 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 0 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 70,136 тис.куб.м., у березні 2018 року - 0 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 81,625 тис.куб.м., з травня по вересень 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 56,624971 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 0 тис.куб.м.", та до пунктів 3.1., 3.2. Договору: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 14 485 грн. в т.ч. ПДВ.".

17.10.2018 року сторони уклали Додаткову угоду № 9 до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року, якою виклали пункт 2.2. Договору в такій редакції: "п. 2.2. Постачальник поставляє споживачу в 2018 році природний газ в об`ємі 248,385971 тис.куб.м., в тому числі по місяцях в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, зокрема: у січні 2018 року - 0 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 70,136 тис.куб.м., у березні 2018 року - 0 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 81,625 тис.куб.м., з травня по вересень 2018 року - 0 тис.куб.м., у жовтні 2018 року - 40,000 тис.куб.м., у листопаді 2018 року - 53,870738 тис.куб.м., у грудні 2018 року - 0 тис.куб.м.", та пункти 3.1., 3.2. Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Загальна вартість даного договору складає 3 052 290 грн. з ПДВ.; п. 3.2. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 14 910 грн. в т.ч. ПДВ.".

Відповідачем на користь позивача 3 було поставлено природній газ у лютому 2018 року в обсязі 70,136 тис.куб.м. на суму 763 781 грн. 04 коп. з ПДВ, у квітні 2018 року - в обсязі 81,625 тис.куб.м. на суму 888 896 грн. 26 коп. з ПДВ, у жовтні 2018 року - в обсязі 7,236 тис.куб.м. на суму 107 888 грн. 76 коп. з ПДВ, у листопаді 2018 року - в обсязі 48,365 тис.куб.м. на суму 721 122 грн. 16 коп. з ПДВ, з 01.12.2018 року по 10.12.2018 року - в обсязі 38,269 тис.куб.м. на суму 570 601 грн. 78 коп. з ПДВ, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт сплати вартості вказаного природного газу на користь відповідача підтверджується платіжними дорученнями № 125 від 04.04.2018 року, № 221 від 13.09.2018 року, № 222 від 20.09.2018 року, № 223 від 20.09.2018 року, № 232 від 04.10.2018 року, № 234 від 10.10.2018 року, № 250 від 08.11.2018 року, № 272 від 12.12.2018 року, № 294 від 22.12.2018 року та № 283 від 26.12.2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на день укладення Договору № 17-377 від 29.01.2018 року).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року шляхом укладення Додаткових угод № 1 від 30.01.2018 року, № 2 від 30.01.2018 року, № 3 від 30.01.2018 року, № 5 від 17.09.2018 року, № 6 від 20.09.2018 року, № 8 від 16.10.2018 року та № 9 від 17.10.2018 року були довідки Харківської торгово-промислової палати від 11.01.2018 року, від 05.09.2018 року, 07.09.2018 року, 02.10.2018 року, довідки Асоціації "Газові трейдери України" № 1 від 10.01.2018 року та № 2 від 15.01.2018 року, а також цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати № В-7273 від 05.10.2018 року, виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".

Суд зазначає, що зазначені вище документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Зазначені документи лише констатують рівень цін на природний газ згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України", а також рівень загальних ринкових цін на газове паливо виключно на час укладення спірних угод, мають суто інформаційний характер, а отже, - останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо її підвищення, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено обсяги поставки природного газу та, при цьому, збільшено ціну за одиницю товару, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Із вищенаведеного слідує, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни і зменшення об`єму, що вказує на те, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору та на зменшення об`ємів поставки природного газу.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 зазначив про те, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як уже було зауважено, пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору.

Суд погоджується із твердженням прокурора, що Додаткові угоди № 1 від 30.01.2018 року, № 2 від 30.01.2018 року, № 3 від 30.01.2018 року, № 5 від 17.09.2018 року, № 6 від 20.09.2018 року, № 8 від 16.10.2018 року та № 9 від 17.10.2018 року не відповідають закону, а тому, є нікчемними.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами. Відповідно до Договору на постачання природного газу № 17-377 від 29.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було зобов`язано поставити споживачеві 355 000 куб.м. газу за ціною 8 598 грн. за 1 000 куб.м з урахуванням ПДВ. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поставило відповідно до Договору лише 245,631 тис.куб.м. природного газу. Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 940 354 грн. 66 коп. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).

У даному контексті суд звертає увагу, що вищевикладені обставини висвітлені також у рішенні Господарського суду Донецької області від 13.05.2021 року у справі № 905/197/21, яке набрало законної сили 04.06.2021 року, а тому, в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу, доказуванню не підлягають.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно зі статтею 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, у відповідності до пункту 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень. Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної постанови, міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 року затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, суд констатує, що Східний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Донецької області.

Як свідчать досліджені судом докази, зокрема, згідно зі статутом Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", його засновником, власником та органом управління є Селидівська міська рада.

Частиною другою статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Статутом Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" (пп. 1.4.) також передбачено, що підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Отже, Селидівська міська рада є засновником Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", управляє закріпленим за ним майном, затверджує місцевий бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

З огляду на вказані вище законодавчі положення, Селидівська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, тому є належним позивачем у цій справі.

Разом з тим, згідно з п. 4.7. Статуту Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається, зокрема, в судах України.

Отже, Комунальне некомерційне підприємство "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" в даному випадку також є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, ні Східним офісом Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, ні Селидівською міською радою, ні Комунальним некомерційним підприємством "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" не вжито заходів щодо застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю.

Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Селидівської міської ради, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених прокурором обставин суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 14 105 грн. 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради", вул. Московська, будинок 43, м. Селидове, Донецька область, 85400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 01991116) суму 940 354 (Дев`ятсот сорок тисяч триста п`ятдесят чотири гривні) грн. 66 коп. сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Донецької обласної прокуратури, вул. Університетська, будинок 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 25707002) суму 14 105 (Чотирнадцять тисяч сто п`ять гривень) грн. 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 21.12.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.