Рішення № 102103131, 30.11.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"30" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/25/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Управління освіти та культури Берегівської міської ради, м. Берегове Закарпатської області

про стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 470 307 грн. 91 коп. збитків та 32 328 грн. 70 коп. збитків відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

Секретар судового засідання – Тягнибок К.О.

представники:

Позивача – Горбатова А.А., адвокат, довіреність № 007Др-23-0321

від 01.03.2021 року

Відповідача – Орябко М.В., адвокат, ордер серії АО № 1019609 від 24.02.2021 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Управління освіти та культури Берегівської міської ради, м. Берегове Закарпатської області про стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 470 307 грн. 91 коп. збитків та 32 328 грн. 70 коп. збитків відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач за період з вересня по грудень 2020 року спожив 138 877,55 м.куб. природного газу та всупереч умовам Договору, не провів оплату за поставлений природний газ, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 213 274 грн. 17 коп., з яких 742 966 грн. 26 коп. становить заборгованість відповідача за Договором, розрахована виходячи із ціни 5,3497938 грн. за 1 м.куб. згідно Додаткової угоди № 3 до Договору та 470 307 грн. 91 коп. складають збитки, які становлять упущену вигоду позивача, що виникла як різниця між вартістю природного газу, поставленого по ціні 5,3497938 грн. за 1 м.куб. та фактичною вартістю природного газу за цінами, які існували на ринку у відповідні місяці постачання та які вказувалися в додаткових угодах з наданням підтверджуючих документів. Окрім того, оскільки за період вересень-листопад 2020 року фактичний об`єм споживання природного газу відповідача менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 32 328 грн. 70 коп. у відповідності до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав наявність заборгованості за спожитий природний газ перед позивачем в розмірі 742 966 грн. 26 коп., розраховану виходячи із ціни 5,3497938 грн. за 1 м.куб. згідно Додаткової угоди № 3 до Договору та просив суд задовольнити позов в цій частині. Водночас, відповідач заперечив проти задоволення позову в частині стягнення суми 470 307 грн. 91 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди та збитків у сумі 32 328 грн. 70 коп. у відповідності до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов в частині стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ, в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову в частині стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову в частині стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ підписана уповноваженою особою, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд прийняв визнання позову відповідача в частині стягнення 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення учасників процесу,

суд Встановив:

23.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут” (постачальником, позивачем у справі) та Управлінням освіти та культури Берегівської міської ради (споживачем, відповідачем у справі) укладено Договір постачання природного газу № 41АВ887-517-20 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (ДК 021:2015-09120000-6 “Газове паливо”) у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).

В преамбулі Договору сторони погодили, що при вирішенні всіх питань, які не обумовлені Договором, сторони керуються Законом України “Про ринок природного газу”, Правилами постачання, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.

Відповідно до п. 4.2. Договору, загальна ціна природного газу визначається з врахуванням тарифу на транспортування, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Загальна сума Договору становить 1 725 000 грн., в т.ч. ПДВ 287 000 грн. Загальна ціна природного газу становить 5 370,486 грн. за 1 000 куб.м., в тому числі ПДВ 895,081 грн. (загальна ціна за одиницю товару), та складається з:- ціни природного газу 5 206,595 грн. за 1 000 куб.м., в т.ч. ПДВ 867,766 грн. (ціна за одиницю товару/ціна природного газу за одиницю товару); - тариф транспортування 163,891 грн. за 1 000 куб.м., в тому силі ПДВ 27,315 грн.

Додатком № 2 до Договору сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2020 рік в обсязі 321 200,00 куб.м., зокрема по місяцях – квітень 2020 року - 20 тис.м.куб., травень 2020 року – 1,7 тис.м.куб., червень 2020 року – 1,3 тис.м.куб., липень 2020 року – 1,2 тис.м.куб., серпень 2020 року – 1,4 тис.м.куб., вересень 2020 року – 4,4 тис.м.куб., жовтень 2020 року – 20 тис.м.куб., листопад 2020 року – 85 тис.м.куб., грудень 2020 року – 186,2 тис.м.куб.

В подальшому, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 25.03.2020 року до Договору, згідно з якою внесено зміни до абз. 2 п. 4.2 Договору та погоджено, що загальна сума договору становить 1 074 097 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 179 016 грн. 20 коп. Крім того, сторонами внесено зміни до Додатку 2 Договору та погоджено, що договірні обсяги постачання природного газу на 2020 рік становлять 200 000,00 куб.м., в тому числі по місяцях: квітень 2020 року – 1 тис.м.куб., травень 2020 року – 1,7 тис.м.куб., червень 2020 року – 1,3 тис.м.куб., липень 2020 року – 1,2 тис.м.куб., серпень 2020 року – 1,4 тис.м.куб., вересень 2020 року – 4,4 тис.м.куб., жовтень 2020 року – 20 тис.м.куб., листопад 2020 року – 83 тис.м.куб., грудень 2020 року – 86,0 тис.м.куб.

20.07.2020 року сторонами спору укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, згідно з якою внесено зміни до абз. 2 п. 4.2. Договору та передбачено, що ціна газу з 01.03.2020 року становить 5,370486 грн. за 1 куб.м. з ПДВ. З 01.06.2020 року ціна становить 3,9166666 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,1365760 грн. Ціна за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,0532427 грн., крім того ПДВ 0,8106485 грн., всього з ПДВ – 4,8638912 грн.

Додатковою угодою № 3 від 30.09.2020 року сторонами спору внесено зміни до п. 4.2. Договору та викладено у наступній редакції: “п. 4.2. Ціна газу з 01.09.2020 року становить 4,3215855 за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,1365760 грн. Ціна за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,4581615 грн., крім того ПДВ 0,8916323 грн., всього з ПДВ – 5,3497938 грн.” та викладено Додаток № 2 до Договору у такій редакції: “Договірні обсяги постачання природного газу на 2020 рік становлять 181 947,08 куб.м., в тому числі по місяцях: квітень 2020 року – 0,32547 тис.м.куб., травень 2020 року – 0,04144 тис.м.куб., червень 2020 року – 0,35628 тис.м.куб., липень 2020 року – 0,02557 тис.м.куб., серпень 2020 року – 0,48841 тис.м.куб., вересень 2020 року – 0,800 тис.м.куб., жовтень 2020 року – 20 тис.м.куб., листопад 2020 року – 80 тис.м.куб., грудень 2020 року – 79,90991 тис.м.куб.”.

Згідно з п. 10.7. Договору, істотні умови даного Договору постачання природного газу (договору про закупівлю в розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Договором та Законом України “Про публічні закупівлі”, зокрема у разі:

- зміни ціни природного газу за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого постачальником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від компетентного органу (ДП “Держзовнішінформ” та/абоТоргово-промислової палати та/або регіональних ТПП та /або ДП “Укрпромзовнішекспертиза” та/або Державної служби статистики України та/або її територіальних органів) (пп. 2);

У документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена діюча (середня) ринкова ціна за одиницю товару і її порівняння з ринковою (середньою) ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення або має бути зазначено інформацію про відсоток росту/зменшення ціни в межах розрахункового періоду. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміну курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю (пп. 7).

У зв`язку суттєвим коливанням ціни на ринку природного газу протягом періоду червень-вересень 2020 року, позивач листом № 88709-Сл-5988-0920 від 18.09.2020 року звернувся до відповідача з пропозицією про укладення додаткової угоди щодо зміни ціни товару у вересні 2020 року та надав відповідачу для підписання додаткову угоду № 3 до Договору, якою передбачалася ціни на природний газ у розмірі 5,3497938 грн. за 1 куб.м.; додаткову угоду № 4 до Договору, якою передбачалася ціни на природний газ у розмірі 5,8842382 грн. за 1 куб.м.

Позивачем, у відповідності до умов пункту 10.7. Договору, до вказаного листа від 18.09.2020 року долучено документальне підтвердження коливання ціни газу на ринку, а саме – довідки Закарпатської Торгово-промислової палати від 07.09.2020 року № 15.06-07/194 (Цінова довідка № Ц-64), від 10.09.2020 року № 15.06-07/196 (Цінова довідка № Ц-66), від 17.09.2020 року № 15.06-07/198 (Цінова довідка № Ц-68).

У відповідь на вказаний лист позивача, відповідач надіслав на адресу позивача лист від 28.09.2020 року вих. № 303, в якому надав зауваження до цінових довідок Закарпатської ТПП, долучених в якості підтвердження коливання цін на ринку, оскільки на думку відповідача дані Української енергетичної біржі не є репрезентативними.

На лист відповідача від 28.09.2020 року позивачем надано відповідь № 88706-Сл-6083-0920 від 28.09.2020 року, в якій наведено додаткові обґрунтування щодо необхідності підняття ціни на газ через неочікуваний та стрімкий ріст цін на ринку природного газу, наведено інформацію щодо цін на європейських газових хабах, а також надано розрахунок ціни на газ за результатом використання “Калькулятора вартості газу” - електронного інструмента, що розміщений на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель ProZorro.ua. Вказаним листом позивач направив відповідачу додаткову угоду про розірвання Договору.

Листом від 30.09.2020 року № 308 відповідач повідомив, що не вбачає підстав для розірвання Договору, підписані зі свого боку додаткові угоди не повернув.

30.09.2020 року позивачем надано відповідачу цінову довідку № Ц-77 Закарпатської ТПП (від 30.09.2020 року № 15.06-07/211) у підтвердження коливання цін на ринку газу протягом серпня, вересня 2020 року.

В подальшому, так як ціна на ринку природного газу продовжувала зростати, позивач листом від 01.10.2020 року № 88709-СЛ-6157-1020 повідомив відповідача про те, що починаючи з 01.10.2020 року вартість природного газу, що постачається на умовах Договору становить 7,8638912 грн. за 1 куб.м. з врахуванням тарифу на добу за замовлену потужність та ПДВ, у зв`язку з чим позивач надав відповідачу для підписання проект відповідної додаткової угоди у двох примірниках, з долученням цінової довідки Закарпатської ТПП № Ц-76 (вих. № 1506-07/212 від 01.10.2020 року).

Як вбачається із пояснень позивача, примірник додаткової угоди № 3 від 30.09.2020 року відповідач надав в Берегівське відділення ТОВ “Закарпатгаз Збут” 06.10.2020 року та повідомив про відмову від підписання додаткової угоди № 4.

В подальшому, відповідач направив лист від 05.10.2020 року № 314, яким зазначив, що у відповідності до укладеного між сторонами Договору зміна вартості ціни за одиницю товару здійснюється раз в місяць за підсумками розрахункового місяця. Відповідач просив звернутися з пропозицією зміни ціни на початку листопада.

13.10.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 88706-Лв-6510-1020, в якому повторно повідомив про необхідність підняття цін газу у відповідних періодах (у вересні та у жовтні 2020 року) до рівня ринкової. Крім того, до вказаного листа позивачем було долучено додаткове підтвердження наявності коливань на ринку газу у жовтні 2020 року – цінові довідки Закарпатської ТПП № Ц-79 (від 05.10.2020 року № 15.06-07/215) та № Ц-80 (від 08.10.2020 року № 15.06-07/216). Крім того, при відсутності зі сторони відповідача оформленої згоди на зміну ціни згідно отриманої додаткової угоди, позивач повторно звернувся з проханням щодо розірвання (припинення) Договору № 41АВ887-517-20 від 23.03.2020 року у зв`язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, підписавши відповідну долучену з даним листом Додаткову угоду.

Відповідь на вказані звернення щодо укладення Додаткової угоди на збільшення ціни у жовтні Товариством отримано тільки 30.10.2020 року (лист управління від 26.10.2020 року № 358), в якому відповідач зазначив “щодо вартості ціни природного газу за жовтень місяць 2020 року, то логічним та доцільним є врегулювання даного питання за підсумками місяця”. Відповідач пропонував за результатами жовтня підготувати довідку датовану листопадом місяцем із зазначенням параметрів, відповідно до умов пп. 2 п. 10.7. Договору.

Листом від 30.10.2020 року № 88706-Сл-6969-1120 позивач повторно повідомив відповідача про те, що ціна у жовтні 2020 року становить 7863,8912 грн. за 1 000 м.куб., а також повідомив, що ціна реалізації газу у листопаді складає 8849,8912 грн. за 1 000 м.куб. та у підтвердження зростання ціни на ринку природного газу надано довідку Закарпатської ТПП від 27.10.2020 року № 15.06-07/226 (цінова довідка № Ц-87).

Листом від 30.10.2020 року № 88709-Сл-6821-1020 позивачем направлено відповідачу Додаткову угоду на збільшення ціни починаючи з листопада 2020 року на 8849,8912 грн. за 1 000 м.куб.

Листом № 389 від 10.11.2020 року відповідач зазначив, що у ціновій довідці № Ц-87 від 27.10.2020 року Закарпатської ТПП, на його думку, відсутня інформація, яка зазначена в абз. 2 пп. 2 п.10.7. Договору.

Листом № 88709-Сл-7251-1120 від 17.11.2020 року позивач повторно повідомив відповідача про те, що ціна на жовтень 2020 року становить 7863,8912 за 1 000 м.куб, на листопад – 8,8498912 грн. за 1 000 м.куб., про що позивач звертався з відповідними листами з наданням підтверджуючих документів. Разом з тим, з метою врегулювання договірних відносин, позивач додатково надав відповідачу ще одну довідку Закарпатської ТПП від 12.11.2020 року № 16.06-07/239 (цінова довідка № Ц-95).

Відтак, ТОВ “Закарпатгаз Збут” у відповідності до умов Договору та згідно з нормами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” направлялися відповідачу Додаткові угоди на збільшення ціни у зв`язку з істотним коливанням цін на ринку природного газу з наданням відповідних належних та достатніх підтверджуючих документів, виданих компетентним органом, у відповідності до умов пп. 2 п. 10.7. Договору.

На думку позивача, відповідачем як стороною Договору здійснювалися протиправні та недобросовісні дії, спрямовані на затягування внесення змін до Договору (та в результаті невнесення змін до Договору), з метою споживання природного газу по завідомо заниженій ціні, яка не відповідає ринковим цінам.

Позивач вважає, що внаслідок такої поведінки відповідача позивачу заподіяно збитки, які становлять упущену вигоду, оскільки позивачем не одержано прибуток, на який він мав право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання та додержання правил здійснення господарської зобов`язання відповідачем.

Крім того, згідно з п. 3.1. Договору, договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться в Додатку 2 до Договору.

Додатком 2 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.03.2020 року) визначено договірні обсяги постачання на 2020 рік, зокрема, на вересень 2020 року – 4,4 тис.м.куб., на жовтень 2020 року – 20,0 тис.м.куб., на листопад 2020 року – 83,0 тис.м.куб.

Додатковою угодою № 3 від 30.09.2020 року сторони, зокрема, внесли зміни до Додатку 2 щодо Договірних обсягів постачання, зокрема, на жовтень 2020 року – 20,0 тис.м.куб., на листопад 2020 року – 80,0 тис.м.куб.

Згідно актів приймання-передачі природного газу відповідачем фактично спожито: у вересні 2020 року – 684,22 куб.м. природного газу; у жовтні 2020 року – 13 943,06 куб.м. природного газу; у листопаді 2020 року – 57 411,00 куб.м. природного газу.

Згідно з умовами пп. 5.3.2. Договору, споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. Порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення Договору постачання визначаються Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем.

Згідно з п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі – Правила постачання), відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (пп. 1).

Таким чином, оскільки за період вересень-листопад 2020 року фактичний об`єм споживання відповідачем природного газу менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором, позивачем нараховано відповідачу збитки у загальній сумі 32 328 грн. 70 коп., розраховані відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання.

У відповідності до абз. 2 пп. 2 п. 3 розділу VІІ Правил постачання, споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту отримання акту-розрахунку відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

16.12.2020 року позивачем направлено відповідачу акт-претензію вих. № 88706-Сл-7727-1220 про відшкодування збитків. Відповідач не сплатив вказану суму збитків добровільно та не надав мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

За приписами ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 623 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок боржника, який порушив зобов`язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає підстави для зміни або розірвання договору. За змістом ч. 1 вказаної статті ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до норм ч. 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції, що діяла на момент укладення сторонам Договору постачання природного газу № 41АВ887-517-20 від 23.03.2020 року, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу № 41АВ887-517-20 від 23.03.2020 року, відповідно до умов якого в редакції Додаткової угоди № 3 від 30.09.2020 року сторонами погоджено ціну на природний газ у розмірі 5,3497938 грн. за 1 куб.м.

Позивач у відповідності до умов Договору поставив відповідачу природний газ в необхідних для нього обсягах, а саме: у вересні 2020 року в обсязі 684,22 м.куб.; у жовтні 2020 року в обсязі 13 943,06 м.куб.; у листопаді 2020 року в обсязі 57 411,00 м.куб.; у грудні 2020 року в обсязі 66 839,27 м.куб.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 742 966 грн. 26 коп., розрахована виходячи із ціни 5,3497938 грн. за 1 м.куб. згідно Додаткової угоди № 3 до Договору.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повну оплату за спожитий природний газ, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 742 966 грн. 26 коп., факт існування якої належним чином доведений та відповідачем визнаний у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем визнаними у повному обсязі. Позов у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки за змістом ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а із змісту укладеного між сторонами Договору, зокрема, п. 10.7., вбачається право сторін договору, а не обов`язок, щодо внесення змін до договору у випадку, зокрема, зміни ціни природного газу за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування у відповідача передбаченого договором або законом обов`язку щодо внесення змін до договору у разі зміни ціни природного газу на ринку, та відповідно, не доведено порушення такого обов`язку відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків у сумі 470 307 грн. 91 коп., які становлять упущену вигоду, що виникла як різниця між вартістю природного газу, поставленого по ціні 5,3497938 грн. за 1 м.куб. та фактичною вартістю природного газу за цінами, які існували на ринку у відповідні місяці постачання та які вказувалися позивачем в додаткових угодах, що направлялись відповідачу відповідними листами, однак, не були підписані останнім.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків згідно п.п. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання, то суд за аналізом матеріалів та фактичних обставин справи доходить до висновку, що такі підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено вище, за період вересень-листопад 2020 року фактичний об`єм споживання природного газу відповідача з ресурсу позивача менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором.

Так, згідно з п. 3.1. Договору, договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться в Додатку 2 до Договору.

Додатком 2 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.03.2020 року) визначено договірні обсяги постачання на 2020 рік, зокрема, на вересень 2020 року – 4,4 тис.м.куб., на жовтень 2020 року – 20,0 тис.м.куб., на листопад 2020 року – 83,0 тис.м.куб.

Додатковою угодою № 3 від 30.09.2020 року сторони, зокрема, внесли зміни до Додатку 2 щодо Договірних обсягів постачання, зокрема, на жовтень 2020 року – 20,0 тис.м.куб., на листопад 2020 року – 80,0 тис.м.куб.

Однак, за вказаний період відповідачем фактично спожито у вересні 2020 року – 684,22 куб.м. природного газу; у жовтні 2020 року – 13 943,06 куб.м. природного газу; у листопаді 2020 року – 57 411,00 куб.м. природного газу.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за період вересень-листопад 2020 року фактичний об`єм споживання відповідачем природного газу був менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором.

Згідно з умовами п. 5.3.2. Договору, споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. Порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення Договору постачання визначаються Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем.

Згідно з п. 1 Розділу VII Правил постачання, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (пп. 1).

Суд, оцінивши доводи позивача та перевіривши правильність розрахунку збитків згідно п.п. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання доходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума збитків у розмірі 32 328 грн. 70 коп. відповідно до пп.1 п. 1 Розділу VII Правил постачання.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на п. 3.5. Договору, який передбачає можливість зниження добової норми споживання газу у вихідні та святкові дні, під час канікул у навчальних закладах, оскільки передбачена Договором можливість споживача зменшити добову норму споживання газу у вихідні дні та під час канікул має на меті виключно забезпечення дотримання дисципліни відбору газу.

Згідно з абз. 4 пункту 3.5. Договору, споживач та постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Відтак, пункт 3.5. Договору врегульовує, що з метою забезпечення дисципліни відбору газу споживання природного газу протягом розрахункового періоду (місяця) повинно здійснюватися споживачем рівномірно, при можливості зменшення добового споживання у вихідні дні та під час канікул. При цьому, зменшення (коригування) обсягів природного газу здійснюється у порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

Оскільки договірні обсяги споживання не були скореговані відповідачем у порядку, встановленому Кодексом ГТС, до відповідача підлягає застосуванню відповідальність, передбачена пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ та 32 328 грн. 70 коп. збитків відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем частково визнаними у розмірі 742 966 грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ. Позов підлягає задоволенню частково. В решті позовних вимог належить відмовити.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За результатами розгляду даної справи, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що має складати 11 629 грн. 42 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Проте, із суми 775 294 грн. 96 коп. задоволених позовних вимог, сума 742 966 грн. 26 коп. відповідачем визнана, а тому, наявні підстави для застосування судом при обрахунку судових витрат положень ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, сума 11 144 грн. 49 коп. судового збору, обрахована від розміру визнаних відповідачем позовних вимог, підлягає покладенню на відповідача тільки у розмірі 50%, що складає 5 572 грн. 25 коп.

Відтак стягненню з відповідача підлягає загальна сума судового збору у розмірі 6 057 грн. 18 коп., що включає в себе 5 572 грн. 25 коп. 50% судового збору від суми визнаних відповідачем позовних вимог та 484 грн. 93 коп. судового збору як різниця між судовим збором від задоволених позовних вимог, та вимог, що визнані відповідачем.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 – 79, 86, 129, 130, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Управління освіти та культури Берегівської міської ради, вул. Хмельницького Богдана, будинок 9, м. Берегове, Закарпатська область, 90202 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42508252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, вул. Богомольця Олександра, будинок 21, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39582749) суму 742 966 (Сімсот сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень) грн. 26 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 32 328 (Тридцять дві тисячі триста двадцять вісім гривень) грн. 70 коп. збитків відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу VII Правил постачання природного газу, а також суму 6 057 (Шість тисяч п`ятдесят сім гривень) грн. 18 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 22.12.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.