Рішення № 102100914, 22.12.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1294/21 Провадження № 2/613/439/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Макушинської О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/1294/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», треті особи – Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС), Територіальний сервісний центр МВС № 6343 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, про визнання права власності на транспортний засіб, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача – адвокат Тризна Є.М., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС), Територіального сервісного центру МВС № 6343, третя особа: ТОВ «Укравтозапчастина», у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, прийнятої судом, просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі №б/н рама № НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.07.2008 придбав у ТОВ «Укравтозапчастина» моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі №б/н рама № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою-рахунком серії ДДР № 407772 від 07.07.2008. Нотаріально договір не посвідчувався, оскільки представник ТОВ «Укравтозапчастина» повідомив, що довідки-розрахунку буде достатньо, щоб зареєструвати моторолер. Також позивачу було видано акт прийому-передачі транспортного засобу від 07.07.2008, сертифікат відповідності, митну декларацію, яка свідчить про розмитнення даного моторолера, та дилерський договір від 15.05.2007, та роз`яснено, що в будь-який час він може звернутися до відповідних установ для реєстрації транспортного засобу. Позивач вважає, що фактично між ним та продавцем ТОВ «Укравтозапчастина» укладено договір купівлі-продажу моторолера.

ОСОБА_1 зазначає, що 17.06.2021 він звернувся до територіального сервісного центру № 6343 м. Богодухів із заявою про реєстрацію моторолера, однак, у проведенні реєстрації йому було відмовлено з посиланням на те, що довідка-рахунок не є правовстановлюючим документом для реєстрації транспортного засобу.

Разом з тим, у розумінні п.8 постанови КМУ від 07.09.1998 № 1388 в редакції, чинній станом на дату придбання моторолера, вказана довідка-рахунок була належним та достатнім документом, на підставі якого здійснювалась державна реєстрація права власності транспортного засобу. Моторолер придбаний позивачем на законних підставах, протягом 13 років він відкрито і безперервно користується моторолером, а відтак, наявні підстави для визнання за ним права власності на нього за набувальною давністю у відповідності до ст.ст.328, 344, 392 ЦК України.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 30.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Територіального сервісного центру МВС № 6343, третя особа: ТОВ «Укравтозапчастина» про визнання права власності на транспортний засіб – прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачам та третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та письмових пояснень щодо позову або відзиву.

14.09.2021 представник Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС) подав до суду відзив, у якому зазначив, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, який є складовою частиною НАІС - (Національна автоматизована інформаційна система) ГСЦ МВС України, транспортний засіб QT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , на території України зареєстрованим не значиться. Вказав, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 941 від 18.11.2015 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів») з 18.11.2015 довідки-рахунки виключено з переліку документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. В силу п.8 зазначеного Порядку, чинного на час звернення ОСОБА_1 до ТСЦ № 6343, довідка-розрахунок не є документом, на підставі якого здійснюється реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20.09.2021 замінено у справі відповідача – Регіональний сервісний центр МВС в Харківській області на його правонаступника – Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС).

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 04.11.2021 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС), Територіального сервісного центру МВС № 6343, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» про визнання права власності на транспортний засіб. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

24.11.2021 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій відповідачем зазначено ТОВ «Укравтозапчастина», а третіми особами – РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, ТСЦ МВС № 6343.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що у 2008 році придбав моторолер у ТОВ «Укравтозапчастина», яким було видано йому довідку-рахунок серії ДДР № 407772 від 07.07.2008. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу моторолера не проводилось, оскільки на той час закон цього не вимагав. Реєстрація вказаного моторолера позивачем не була здійснена, оскільки на час його придбання обов`язкової реєстрації таких транспортних засобів також не вимагалося. На вказаному моторолері позивач проїздив кілька років, після чого він зламався та стояв у гаражі, і потреби в цьому не виникало. На даний час позивач відремонтував моторолер та має намір ним розпоряджатися, для чого необхідно здійснити його державну реєстрацію. За результатами усного звернення до ТСЦ МВС позивачу було повідомлено про те, що довідка-рахунок не є належним та достатнім документом для державної реєстрації моторолера. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Укравтозапчастина» з проханням оновити правовстановлюючий документ на моторолер, однак, йому було відмовлено, з посиланням на сплив значного часу з моменту придбання транспортного засобу. При зверненні до ТСЦ МВС № 6343, позивачу було відмовлено у здійсненні державної реєстрації моторолера з посиланням на те, що реєстрація на підставі довідки-розрахунку не передбачена пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1988. З огляду на викладене, беручи до уваги, що ТОВ «Укравтозапчастина» відмовилось надати йому належний правовстановлюючий документ на транспортний засіб, при цьому, він останні 14 років відкрито користується моторолером за відсутності такого документу, просить визнати за ним право власності на вказаний транспортний засіб.

Представник позивача у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності. Зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС) в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданому до суду письмовому відзиві просив розглядати справу без його участі та приймати рішення на розсуд суду.

Представники відповідача та третьої особи ТСЦ МВС № 6343 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин поважності неприбуття у судове засідання суду не повідомили. Відзиву на позов та письмових пояснень щодо позову або відзиву не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник позивача, відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до копій дилерського договору № 61-03 Г від 15.05.2007, укладеного між ТОВ «Укравтозапчастина» (Дилер) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОПТ» (Імпортер), а також акту прийому-передачі транспортного засобу від 07.07.2008, ТОВ «ГЛОБАЛ ОПТ» на виконання п. 19 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України № 228 від 31.07.2002, Імпортер передав, а Дилер прийняв транспортний засіб: моторолер марки DT-125QT, № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 (а.с. 8, 9).

Сертифікатом відповідності серії ВВ № В11176, термін дії з 28.04.2007 до 27.04.2009, виданим фірмі «Guangdong Dafu Motorcycle Co, LTD», Xiebian, Guangfu Road, Nanhai Citi, Guangdong, Китай, зареєстрованим у реєстрі за № UA 1.080.0053474-07, підтверджується, що продукція моторолери, зокрема марки DT-125QT, відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R 78-02-2002, ДСТУ UN/ECE R 71-00:2000, ДСТУ UN/ECE R 63-00-2002, ДСТУ UN/ECE R 10-01:2002, сертифікат видано органом сертифікації метало- та деревообробного обладнання та продукції машинобудування і систем якості Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (а.с. 5).

Вказаний вище моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 разом з іншими 109 моторолерами марки DT-125QT був ввезений на територію України на підставі митної декларації від 10.07.2007 № 511000002/7/009958, у якій відправником/експортером зазначено IMPRESA TRADING LTD (United Kingdom); одержувачем/імпортером - ТОВ «ГЛОБАЛ-ОПТ» (м. Київ). Вказана митна декларація була прийнята митним органом, про що свідчить відбиток штампу Одеської митниці № 269 від 10.07.2007, та за нею було сплачено митні платежі, що підтверджується відповідним відбитком штампу Білгород-Дністровської митниці.

Зазначене свідчить про те, що моторолер, марки DT-125QT,двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 , був розмитнений у встановленому законом порядку (а.с. 6).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії довідки-рахунку від 07.07.2008 серії ДДР № 407772, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОЗАПЧАСТИНА», ОСОБА_1 продано та видано моторолер марки DT-125QT,двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) б/н, вартістю п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок (а.с. 11).

17.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до начальника ТСЦ № 6343 РЦС ГСЦ МВС в Харківській області із заявою про реєстрацію придбаного ним 07.07.2008 згідно довідки – рахунку моторолеру марки DT-125QT, номер шасі № НОМЕР_2 (а.с. 4).

На вказаній заяві наявна резолюція начальника ТСЦ № 6343 РЦС ГСЦ МВС в Харківській області, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації, оскільки згідно з п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 довідка-рахунок не передбачена (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Як зазначалось вище, позивачем було придбано у ТОВ «Укравтозапчастина» моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 , що підтверджується фактом видачі довідки від 07.07.2008 серії ДДР № 407772, згідно з якою ОСОБА_1 сплачено за моторолер 5990,00 грн.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі по тексту – Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За змістом пункту 8 наведеного Порядку (в редакції, чинній станом на дату придбання ОСОБА_1 моторолера та видачі довідки-рахунка від 07.07.2008) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплені печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, довідка-рахунок підтверджує обставини укладення договору купівлі-продажу автомобіля.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 по справі № 484/3915/15-ц.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фактично між позивачем та ТОВ «Укравтозапчастина» був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, досягнута згода щодо усіх істотних умов договору, відбулось повне виконання договору, а саме передача та прийняття рухомого майна, повна сплата його вартості.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 941, яка набрала чинності з 19.11.2015, внесено зміни до Порядку № 1388, зокрема, абзац 2 пункту 8 цього Порядку викладено в наступній редакції :

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені та засвідчені в установленому порядку:

договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

договори купівлі-продажу нових транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою;

свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу;

акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби;

інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.

Таким чином, з 19.11.2015 довідку-рахунок виключено з числа документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.

Отже, позивач наразі не має жодного правовстановлюючого документу на транспортний засіб – моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 , оскільки довідка-рахунок не є таким документом, а митна декларація та дилерський договір № 61-03 Г від 15.05.2007 жодним чином не пов`язують ввезений та розмитнений моторолер із ОСОБА_1 .

Відповідно до п.7 Порядку № 1388 (в редакції, чинній з 09.11.2015) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні

засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають

записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

З огляду на викладене, оскільки позивачем вчасно не здійснено реєстрацію придбаного моторолера, а такого документа, як довідка-рахунок, на даний час немає в переліку документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, ОСОБА_1 користується моторолером марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 без будь-якої правової підстави.

Іншою особою права власності на вказане майно не заявлено.

Водночас, попередній володілець – ТОВ «Укравтозапчастина» - відмовляється видати ОСОБА_1 документ, який би підтверджував перехід права власності та правомірність володіння вказаним транспортним засобом, посилаючись на сплив значного періоду часу з моменту придбання вказаного моторолера, що свідчить про відмову дилера визнати право власності позивача.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як встановлено частинами 1, 3, 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

Суд зазначає, що відсутність у позивача належного правовстановлюючого документу тягне за собою безповоротну втрату можливості здійснити державну реєстрацію моторолера у зв`язку з прийняттям з прийняттям Постанови КМУ№ 941«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету МіністрівУкраїни з питань реєстрації транспортних засобів» від 18 листопада 2015 року.

При цьому, як сплив значного періоду часу, так і зміни у національному законодавстві в частині порядку державної реєстрації не можуть порушувати право власності позивача на рухоме майно, яке набуто на законних підставах.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 14.05.2019 року (справа №910/17274/17), зазначено - аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно дост. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років, для рухомого п`ять. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тощо.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач протягом повних 13 років відкрито і безперервно володіє та користується моторолером марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі б/н, рама № НОМЕР_2 , за відсутності будь-якого правовстановлюючого документу та державної реєстрації, тобто, за відсутності правових підстав для цього, з метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання права власності на вказаний моторолер за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», треті особи – треті особи – Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС), Територіальний сервісний центр МВС № 6343 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, про визнання права власності на транспортний засіб – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності право власності на моторолер марки DT-125QT, двигун № НОМЕР_1 , шасі №б/н рама № НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», адреса : 02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А, код ЄДРПОУ 3072204.

Третя особа : Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС), адреса : 61013,м. Харків, вул. Шевченка, 26, код ЄДРПОУ 40112097.

Третя особа : Територіальний сервісний центр МВС № 6343 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, адреса : 62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Спортивна, 5Б.

Повне судове рішення складено 22.12.2021.

Суддя О.С. Сеник