Ухвала суду № 102097889, 16.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/251/2017

Справа № 428/2875/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Рудік Ю.Ю.,

прокурора Дронової І.С.,

представника потерпілого Пивоварова В.І.,

захисника Дашко Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42016130000000200 у відношенні:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи, в обґрунтування якої він зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22.10.2016 року приблизно о 13:00 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21140 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, в порушення вимог пунктів 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 , який у цей час рухався на велосипеді по перехрестю вулиць Енергетиків та Єгорова м. Сєвєродонецька, внаслідок чого ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, лінійного переламу правої скроневої кістки з переходом на праву тім?яну кістку, отоліквореї праворуч, забитої рани тімяно-скроневої області праворуч, забиття правого стегна.

Відповідно до наявного в матеріалах справи та дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 №297 від 21.11.2016 року при доставленні у лікарню ОСОБА_2 встановлено: відкрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на праву тімяну кістку. Отолікворея праворуч. Забита рана тімяно-скроневої області праворуч, забиття правого стегна. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупого предмету, предметів, зі значною силою. Характер та локалізація тілесних ушкоджень, їх масивність, вкладаються в механізм авто-дорожної травми, при якій мало місце удари об виступаючі частини легкового автомобілю та велосипеда в момент їх зіткнення, а також удару об тверде дорожнє покриття. За давністю, відповідно до медичної документації, можуть відповідати 22.10.2016 року та відносяться до категорії: відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток своду черепа – категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення; забиття правого стегна – до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 могли утворитися при обставинах вказаних останнім, на які він посилається в протоколі допиту від 24.10.2016 року.

Однак, зазначений висновок є необ`єктивним, суперечливим та з явно вираженими ознаками упередженості експерта, який його проводив, окрім того таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, та є таким що не відповідає вимогам процесуального законодавства та нормативних актів щодо проведення судово-медичної експертизи та визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Як наслідок зазначений висновок не дає достовірні відповіді на поставлені перед експертом запитання.

Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995 року, встановлені вимоги до оформлення висновку судово-медичної експертизи, визначена чітка структура висновку та вимоги до кожної частини висновку. Згідно положень зазначеної Іструкції висновок судово-медичного експерта має складатися із наступних частин: вступної, обставин справи, дослідної частини, підсумків.

Висновок експерта №297 від 21.11.2016 року не відповідає положенням п. 1 ч. 5 ст. 69, ч. 1, ч. 3 ст. 101, ч. 1 ст. 102 КПК України, пунктам 3.2 – 3.6 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995 року, пунктам 4.1, 4.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерством охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995 року.

Висновок не містить опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом. У висновку вказано, що експерт провів експертизу за матеріалами справи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак такої справи не існує. До того ж, згідно вимог ч. 1 ст. 102 висновок має містити саме опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом. Таким чином взагалі незрозуміло які ж конкретно матеріали (документи) були отримані експертом для проведення експертизи та які були ним використані при проведенні експертизи.

А з огляду на те, що документи, на які йде посилання у висновку були залучені у якості доказів по справі лише 22.11.2016 року, то взагалі виникають сумніви щодо передачі вказаних документів експерту, та дослідження їх експертом саме 21.11.2016 року.

Зазначений висновок взагалі не містить дослідної частини, яка повинна містити докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались, в тому числі і тих, що реєстрували ушкодження. Зі змісту висновку вбачається, що він містить лише вступну частину, обставини справи та підсумки, однак при цьому не містить дослідної частини. Зазначене ґрунтується на детальному огляді самого висновку експерта, оскільки він складається фактично із цитування медичної карти стаціонарного хворого №28980 на ім?я ОСОБА_2 та протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 24.10.2016 року і не містить в собі окремого дослідження як самої медичної карти стаціонарного хворого №28980 так і оригіналів рентген-знімків ОСОБА_2 , оригіналу ком пакт-диску CD-R із знімками комп?ютерно-томографічного дослідження ОСОБА_2 , відсутні обґрунтування висновків щодо наявності тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_2 та щодо їх причинного зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою. Вказаний висновок не містить даних щодо дослідження (огляду) експертом самого ОСОБА_2 та щодо його участі в проведенні експертизи, його особистих пояснень щодо отриманих ним тілесних ушкоджень.

Ні слідчим під час досудового розслідування, ні експертом під час проведення експертизи не проводилось з?ясування обставин щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у минулому до ДТП, що сталося 22.10.2016 року.

Натомість матеріали справи містять звернення на ім?я слідчого дружини потерпілого ОСОБА_3 та інших родичів потерпілого від 30.10.2016 року, в якому зазначено про те, що потерпілий носить слуховий апарат, оскільки має проблеми зі слухом з дитинства, що були випадки, коли він падав з велосипеда. У зверненні також зазначено, що влітку (того року, коли сталося ДТП) його вже збивав автомобіль на дорозі, він упав і сильно вдарився, в лікарню з цього приводу він не звертався, а відлежувався вдома.

Таким чином на момент призначення слідчим по справі судово-медичної експертизи 14 листопада 2016 року слідству була відома зазначена інформація.

Однак, під час досудового розслідування слідчий відмовився з?ясовувати зазначені обставини. Судово-медична ж експертиза була проведена без врахування зазначеної інформації.

Якби на експертизі був присутнім потерпілий ОСОБА_2 , то відповідно експертиза була б проведена з урахуванням вказаної інформації та з точним з?ясуванням та розмежуванням давності отримання тілесних ушкоджень, а також механізму їх виникнення.

Таким чином з урахуванням зазначеного експерт надав суперечливий висновок про давності утворення у потерпілого тілесних ушкоджень саме 22.10.2016 року та щодо механізму їх утворення саме за тих обставин на які вказує потерпілий в протоколі допиту від 22.10.2016 року, що є недопустимим, оскільки не дає ні стороні обвинувачення, ні стороні захисту чіткого розуміння про можливість їх утворення за обставин вказаних потерпілим та давності їх утворення.

Крім того, висновок не підписаний медсестрою ОСОБА_4 , яка була присутня під час проведення експертизи, що є порушенням п. 3.5 Інструкції.

Системний аналіз норм КПК дає можливість зробити висновок, що іншими процесуальними засобами з`ясувати обставини, пов`язані з встановленням тяжкості та характеру тілесних ушкоджень не можливо.

У даному кримінальному провадженні висновок судово-медичного експерта №297 від 21.11.2016 року, є доказом, яким встановлюються обставини, які не можуть бути встановленні іншими доказами, навіть в їх сукупності.

У будь-якому разі речові докази та документи, які надаються експертові, повинні бути отриманні у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залученні до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 555/456/18.

Як же вбачається зі змісту постанови про призначення судово-медичної експертизи від 14.11.2016 року слідчий направляє для проведення судово-медичної експертизи оригінал медичної картки стаціонарного хворого №28980 на 36 аркушах, з кардіограмою, з оригіналами рентген-знімків ОСОБА_2 , у кількості 2 штук, з оригіналом 1 (одного) знімку комп?ютерно-томографічного дослідження ОСОБА_2 , компакт-диском CD-R «Гойванюк И.И. 1939 СКТ ГМ г.Северодонецк, 24.10.2016 г», на підставі якої експерт провів судово-медичну експертизу та зробив висновок судово-медичної експертизи №297 від 21.11.2016 року.

Але зазначені докази були залучені до матеріалів кримінального провадження у якості доказів лише 22.11.2016 року (постанова слідчого про визнання речових доказів та залучення їх до матеріалів кримінального провадження та протокол огляду документів датовані 22.11.2016 року), що унеможливлює та виключає можливість дослідження їх експертом як доказів по справі та проведення на підставі зазначених доказів експертизи, та свідчить про невідповідність висновку положенням КПК України.

У висновку експерта №297 від 21.11.2016 року зазначено, що відкрита черепно-мозкова травма та перелом кісток склепіння черепа відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення.

Однак такі висновки експерта є необґрунтованими та сумнівними з огляду на наступне.

Так згідно п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерством охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995 року до небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Пунктом 2.1.3.о зазначених Правил визначені наступні загрозливі для життя явища: ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об`єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень.

Однак жодними клінічними даними або ж результатами лабораторних та інструментальних досліджень вказаних в п. 2.1.3.о загрозливих для життя явищ у ОСОБА_2 встановлено не було.

Згідно дослідженої судом медичної документації щодо перебування ОСОБА_2 на лікуванні в травматологічному відділенні КУ СГМБ не було встановлено у ОСОБА_2 жодного загрозливого для життя явища, котре без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, могло б закінчитися смертю. Загальний стан потерпілого під час його перебування в травматологічному відділенні фактично дозволив виписати його зі стаціонару 01.11.2016 року.

Експертом у висновку №297 від 21.11.2016 року також не було встановлена наявність або спричинення вказаних загрозливих явищ, та не вказано, що вони без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчилися б чи могли б закінчитися смертю потерпілого.

Відповідно до мультизрізової комп?ютерної томографії головного мозку ОСОБА_2 від 24.10.2016 року під час проведення дослідження було встановлено, що патологічних змін платності речовини мозку на момент дослідження не виявлено. Серединні структури не зміщені. Ознак забою головного мозку, внутрішньо мозкових та оболонкових кровотеч не визначається. Базальні цистерни мозку не змінені. Розміщення параселлярних структур без особливостей. Шлункова система симетрична не розширена, розміри в межах норми. Індекс серединних структур >4. Визначаються ознаки звапніння судинних сплетінь бокових шлуночків і шишковидного тіла, і базальних ядер справа. Борозни конвекситальної поверхні шириною до 2-3 мм не розширені. Борозни мозочка рівномірно виражені. Внутрішні слухові проходи симетричні. Пневматизація біля носових та осередків соскоподібних відростків, що потрапили в зріз сканування, не змінена. Під час оцінки кісткового скелета визначається лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на праву тім?яну кістку загальної протяжності 61 мм, на іншому протязі без кістково-деструктивних та кістково-травматичної патології.

Таким чином за результатами проведеної мультизрізової комп?ютерної томографії головного мозку ОСОБА_2 у нього було встановлено ознаки лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на праву тім?яну кістку протяжністю 61 мм. (тобто тріщина). Осередків пошкодження головного мозку, ознак оболонкових та внутрішньомозкових кровотеч не виявлено.

Поняття ж відкритої черепно-мозкової травми є загальним медичним поняттям травми голови. Згідно міжнародного класифікатора хвороб МКХ-10-АМ відкрита черепно-мозкова травма - це травматичне проникнення в череп або черепну коробку з відкриттям порожнини черепа (розділ 1919 за класифікатором). ВЧМТ в даному випадку включає в себе відкриту рану ділянки голови – забійну рану тім?яно-височної області справа (розсічення шкіри) (S01.81 за міжнародним класифікатором МКХ-10-АМ) та саме лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на праву тім?яну кістку (тріщину) (S02.0 за міжнародним класифікатором МКХ-10-АМ).

З врахуванням зазначеного виявлені у ОСОБА_2 зазначені тілесні ушкодження неможливо віднести до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками, визначеними у пунктах 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерством охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995 року.

До того ж, наявні в матеріалах справи рентген знімки та знімки комп?ютерної томографії головного мозку ОСОБА_2 взагалі не місять інформації про характер тріщини. Як не містять такої інформації і інші наявні в матеріалах справи медичні документи ОСОБА_2 .

Таким чином віднесення експертом виявлених у ОСОБА_2 зазначених тілесних ушкоджень до тяжких тілесних ушкоджень є передчасним, необґрунтованим та суперечливим, таким, що зроблене експертом без належного здійснення дослідження.

Зважаючи на викладене, існують достатні підстави вважати висновок експерта №297 від 21.11.2016 року необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, "…первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

За вказаних обставин, з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин кримінального провадження, забезпечення рівності прав сторін, забезпечення права обвинуваченої на захист і перевірки доводів обвинувачення та захисту по суті пред`явленого обвинувачення, наявність порушень нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи під час проведення її під час досудового слідства, сторона захисту вважає за необхідне призначити по справі повторну судово-медичної експертизи, за обов`язкової участі потерпілого ОСОБА_2 , з огляду на наявність в медичній документації суперечних діагнозів та відсутності достовірної інформації щодо давності отримання тілесних ушкоджень, відсутність інформації щодо характеру перелому склепіння черепу.

Вислухавши захисника, думку прокурора, яка заперечувала проти клопотання, обвинуваченого, який підтримав клопотання, представника потерпілого, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_2 №297 від 21.11.2016 року дійсно містить недоліки, про які зазначає сторона захисту, та ставлять під сумнів зокрема і тяжкість тілесних ушкоджені, давність отримання, характер, враховуючи дані, що були випадки, коли потерпілий падав з велосипеда, влітку того ж року, коли сталося ДТП, його вже збивав автомобіль на дорозі, він упав і сильно вдарився, в лікарню з цього приводу не звертався, а відлежувався вдома, з урахуванням засад змагальності сторін у кримінальному провадженні, а також встановлених під час судового розгляду неточностей та прогалин, які могли вплинути на результати проведеної СМЕ, з урахуванням наданих в судовому засіданні пояснень, суд вважає за необхідне клопотання сторони захисту задовольнити, призначивши по справі повторну судово-медичну експертизу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 223, 333, 369, 372, 392, 532, 533 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника про призначення повторної судово-медичної експертизи задовольнити.

Призначити по справі повторну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити Луганському обласному бюро судово-медичної експертизи (код ЄДРПУО 01983453, адреса: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, 37), на вирішення якої поставити наступні питання:

- Які тілесні ушкодження були встановлені у ОСОБА_2 під час госпіталізації його після ДТП, що сталося 22.10.2016 року?

- Якщо так, то які саме, яка їх локалізація та яка давність та механізм утворення кожного із них?

- Яка ступінь тяжкості виявлених тілесних ушкоджень?

- Чи могли виявлені тілесні ушкодження утворитися внаслідок обставин ДТП, що сталося 22.10.2016 року?

- Чи могли виявлені тілесні ушкодження утворитися внаслідок ДТП, що сталося раніше до 22.10.2016 року, або при падінні з велосипеда до моменту ДТП 22.10.2016 року?

Експертизу провести за участю потерпілого ОСОБА_2 .

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384,385 КК України.

Надати у розпорядження експертів матеріали судової справи № 428/2875/17 та матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР 22.10.2016 за № 42016130000000200.

Копію ухвали для виконання направити Луганському обласному бюро судово-медичної експертизи, а також прокурору Луганської обласної прокуратури Дроновій І.С. для здійснення контролю за її виконанням.

Розгляд кримінального провадження відкласти до отримання висновку судово-медичної експертизи та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя В. М. Олійник