Рішення № 102095961, 29.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2021 Справа №607/15828/20

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

представника відповідача, адвоката Дубчака С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – Банк, Позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року у розмірі 36 913,45 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в жовтні 2017 року Банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

28 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету–заяву до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року. Положеннями анкети–заяви визначено, що анкета–заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач вказує, що Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку із чим, станом на 23 квітня 2020 року у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 36 913,45 грн. 30 січня 2019 року Банк надсилав відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак останній не вчинив дій, направлених на виконання своїх зобов`язань. Відтак, посилаючись на наведене, Позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року провадження у справі № 607/15828/20 відкрито та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 листопада 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Покликався на те, що анкети–заяви до договору про надання банківських послуг відповідач не підписував, будь–якого договору з позивачем не укладав. Підпис в Анкеті–заяві до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року проставлений біля його прізвища йому не належить та є підробленим. Враховуючи те, що відповідач не підписував Анкети–заяви до договору про надання банківських послуг та не укладав кредитний договір, отже сторони не дійшли згоди стосовно усіх істотних умов договору. Відтак, ОСОБА_1 не приймав на себе будь–яких зобов`язань за договором, а тому він не повинен сплачувати банку будь–які грошові суми за таким договором.

Ухвалою судді від 20 листопада 2020 року клопотання про витребування оригіналів документів задоволено. Витребувано в АТ «Універсал Банк» оригінал Анкети–заяви до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року, копія якої долучена до позовної заяви у справі № 607/15828/20.

16 листопада 2020 року судом зареєстровано пояснення представника позивача, у яких він зазначив, що у розрахунку заборгованості вказані суми без врахування суми, яка була повернута відповідачу у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував умови договору реструктуризації. З 02 жовтня 2018 року по 03 грудня 2019 року жодних поповнень картки відповідач не робив, а поповнення, які відбулись 03 грудня 2019 року та 27 грудня 2019 року відбулись в межах умов підготовки договору реструктуризації, після внесення контрольних платежів 28 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписав договір реструктуризації. За договором реструктуризації банк зменшив заборгованість у частині пені і комісії, тому у позові була зазначена менша сума відсотків. Відповідно до договору реструктуризації погашення частини заборгованості, визначено в п.п. 2.1. цієї Угоди буде здійснюватися клієнтом з 01 січня 2020 року по 01 січня 2021 року рівними частинами в розмірі 3 076,12 грн щомісячно до 01 числа включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 . Але після підписання договору реструктуризації відповідач не зробив жодного поповнення картки, у зв`язку з чим його дія була припинена та скасовані відсотки були повернуті на рахунок відповідача. Тому заборгованість відповідача складається з суми, яка була на момент укладання договору реструктуризації, а саме: загальна сума заборгованості становить 58 790,61 грн, в тому числі: 1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 22 022,35 грн; 2. заборгованість за пенею та комісією 36 768,26 грн. Також ці суми зазначені в договорі реструктуризації, який був підписаний відповідачем. Представник позивача просив приєднати до матеріалів справи виправлену позовну заяву з розрахунком заборгованості. У виправленій позовній заяві він зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 листопада 2020 року становить 58 790,61 грн, у тому числі: 22 022,35 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 36 768,26 грн – заборгованість за пенею та комісією, відтак просив стягнути вказану суму із відповідача. Також приєднав новий розрахунок заборгованості станом на 10 листопада 2020 року.

Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні, яке відбулося 07 грудня 2020 року суд постановив відмовити у приєднанні вказаних письмових пояснень із збільшенням позовних вимог.

16 листопада 2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, де він зазначив, що без активації картки неможливо використовувати кредитні кошти, пін–код також встановлюється власноручно клієнтом, що спростовує позицію відповідача щодо не підписування ним анкети–заяви та неотримання карти. Під час реєстрації у мобільному додатку «Монобанк», для подальшого встановлення кредитного ліміту, відповідач додав виписку по картковому рахунку з нарахуванням заробітної плати. Отже, клієнт власноручно підписав анкету–заяву, тому що без підпису картку неможливо отримати. Також відповідачем було оформлено 4 розстрочки на загальну суму 29 097,02 грн, кошти на погашення яких відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту, тому що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору розстрочки.

14 грудня 2020 року представником відповідача, адвокатом Дубчаком С. П. подано суду заперечення на відповідь на відзив, у якій він покликається на ті ж обставини, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

12 січня 2021 року судом зареєстровано відповідь на заперечення на відповідь на відзив, подане представником позивача, у якій він зазначив, що всі твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях, адже ОСОБА_1 жодних доказів не було надано в якості підтвердження своїх заперечень проти позову. Порядок оформлення картки «Монобанк» складається не тільки з фотографування документів, а також і з інших етапів, що свідчить про неможливість отримати картку будь–кому і на всіх етапах відбувається перевірка отриманої інформації. Виконаний Банком розрахунок заборгованості за договором, укладеним між Банком та Боржником є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів. Згідно п. 62 Розділу IV Регістри аналітичного та синтетичного обліку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Тобто виписка є належним доказом, яка стосується безпосередньо предмету позову та підтверджує наявність заборгованості відповідача перед банком. До того ж реєстрація відбулась на номер відповідача і протягом всього часу номер не змінювався.

15 січня 2021 року суд протокольною ухвалою без видалення в нарадчу кімнату постановив розглядати справу № 607/15828/20 за правилами загального позовного провадження.

27 січня 2021 року судом зареєстровано заяву про надання доказів на виконання ухвали судді про витребування доказів, якою суду надано оригінал анкети–заяви до Договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року.

Ухвалою судді від 01 березня 2021 року клопотання про витребування оригіналів документів задоволено. Витребувано в АТ «Універсал Банк» оригінал Угоди від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року, копія якої долучена до відповіді на відзив у справі № 607/15828/20.

15 травня 2021 року судом зареєстровано заяву про надання доказів на виконання ухвали судді про витребування доказів, якою суду надано оригінал угоди про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 28 жовтня 2017 року.

Ухвалою судді від 18 березня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Дубчака С. П. про призначення почеркознавчої експертизи в справі задоволено. Призначено у цивільній справі № 607/15828/20 почеркознавчу експертизу, на вирішення якої постановлено наступні питання: 1. Чи виконано підпис у Анкеті–заяві до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року у графі «Клієнт» після слів « ОСОБА_1 » ОСОБА_1 чи іншою особою? 2.Чи виконано підпис на Угоді від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року у графі «Клієнт» після слів «Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області» та перед словом та літерами « ОСОБА_1 » ОСОБА_1 чи іншою особою? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

04 серпня 2021 року від Науково–дослідного інституту судових експертиз та права на адресу суду надійшов висновок експерта Л. В. Фраймович № 4478/21 від 19 липня 2021 року за результатами проведення судово–почеркознавчої експертизи.

Ухвалою судді від 05 серпня 2021 року провадження у справі № 607/15828/20 відновлено.

Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 28 вересня 2021 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак разом із позовною заявою подав клопотання, в якому просив суд про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача, адвокат Дубчак С. П. в судовому засідання заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на викладене у заявах по суті та у висновку експерта.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

28 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету–заяву до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року.

За умовами п.п. 2, 3 Анкети–заяви, підписавши анкету–заяву, відповідач погодився з тим, що ця анкета–заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (Згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, Клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту шляхом надсилання повідомлення у Мобільний додаток.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 «Основні положення» Розділу І «Умови і правила обслуговування фізичних осіб» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб, Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи Master Card, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно–правових актів Національного Банку України.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Згідно із пп. 2.2. п. 2 «Основні положення» Розділу І «Умови і правила обслуговування фізичних осіб» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб, Договір, що укладається між Банком та клієнтом містить елементи різних договорів. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

Підпунктом 5.28 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб, для своєчасного виконання зобов`язань Клієнта перед Банком за Договором, в тому числі оплати платежів та комісії та/або повернення кредиту та/або сплати процентів та/або будь–яких інших грошових зобов`язань Клієнта перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь–якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між сторонами (в т.ч. кредити всіх типів) та/або тарифів та/або додатків до таких договорів, Клієнт уповноважує Банк списувати кошти з будь–яких рахунків Клієнта, в т.ч. використовувати залишки на його рахунках в якості забезпечення виконання зобов`язань Клієнта перед Банком, у випадках настання термінів/строків сплати грошових зобов`язань Клієнта перед Банком у встановленому порядку за Договором.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 «Основні положення» Розділу І «Умови і правила обслуговування фізичних осіб» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб Банк відкриває Клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору з тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно–правових актів Національного Банку України.

Згідно пп. 3.1., 3.4., 3.5. п. 3 «Випуск Платіжної картки» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі – Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети–заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг Monobank (далі – Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети–заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН–код. ПІН код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН–коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку (пп. 5.3 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків фізичних осіб).

Відповідно до пп. 5.6 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів.

Згідно пп. 5.9 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

Підпунктом 5.10 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків передбачено, що сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів, але не менше 100 гривень й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до першого числа наступного дня місця.

Згідно пп. 5.11 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь–який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.

Згідно з Тарифами: пільговий період за карткою: до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001 % річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Також пп. 5.15–5.19 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за Договором.

Відповідно до пп. 5.15, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

Згідно пп. 5.16, у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Відповідно до пп. 5.17, у випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє Клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку потягом якого вони мають бути здійснені.

У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку зазначеного у пп. 5.18, Кредит стає у формі на вимогу, а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення Вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання.

Відповідно пп. 5.23 у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення Щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за Договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі, згідно Тарифів.

Станом на 23 квітня 2020 року у ОСОБА_1 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення пп. 5.16 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» Умов обслуговування рахунків, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 січня 2019 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

Згідно викладених у позові обставин, Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме, випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак ОСОБА_1 порушив умови договору та своєчасно не вносив кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами.

Станом на 23 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 36 913,45 грн, що вбачається з розрахунку заборгованості, яка стала підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

28 грудня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 28 жовтня 2017 року, згідно умов якої в рамках укладеного сторонами договору станом на 28 грудня 2019 року у клієнта виникла заборгованість у сумі 58 790,61 грн, в тому числі: 22 022,35 грн – заборгованість із сплати основної суми боргу (тіла кредиту) 22 022,35 грн та заборгованість із сплати пені – 36 768,26 грн. Підписанням цієї Угоди Сторони домовилися, що відносно Клієнта застосовується наступний варіант реструктуризації боргу за Договором: надання Клієнту відстрочення погашення частину боргу в сумі 36 913,45 грн до 01 січня 2021 року, з погашенням заборгованості починаючи з 01 січня 2020 року (пп. 2.1. Договору); прощення Банком частини боргу у вигляді пені в сумі 21 877,16 грн (пп. 2.2. Договору). Погашення частини заборгованості, визначеної в п.п. 2.1. цієї Угоди буде здійснюватися Клієнтом з 01 січня 2020 року по 01 січня 2021 року рівними частинами в розмірі 3 076,12 грн щомісячно до 01 числа включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 (пп. 2.3. Договору).

Із висновку експерта Науково–дослідного інституту судових експертиз та права Л. В. Фраймович № 478/21 за результатами проведення судово–почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 607/15828/20 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , складеного 19 липня 2021 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Клієнт» під друкованим написом « ОСОБА_1 » в Анкеті–заяві до Договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року (а.с. 131) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку «____Тарнавський В. А.» під друкованим написом «Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області» у графі «Клієнт» в Угоді від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року (а.с. 147) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відтак, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

В силу частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).

За змістом частин 1–4 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позовні вимоги банку обґрунтовані тим, що 28 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету–заяву до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Однак, ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку із чим, у нього утворилася заборгованість. 30 січня 2019 року Банк надсилав відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак останній не вчинив дій, направлених на виконання своїх зобов`язань. 28 грудня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 28 жовтня 2017 року, згідно умов якої в рамках укладеного сторонами договору станом на 28 грудня 2019 року у клієнта виникла заборгованість у сумі 58 790,61 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 цього Кодексу).

Разом з тим, відповідач заперечував факт підписання Анкети–заяви до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року, а також укладення між ним та банком 28 грудня 2019 року Угоди про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 28 жовтня 2017 року, тобто виникнення між ним та банком будь–яких договірних правовідносини. ОСОБА_1 покликався на те, що підпис в анкеті–заяві до договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року, проставлений біля прізвища відповідача, та підпис на Угоді від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року, проставлений біля прізвища відповідача, йому не належать та є підробленими.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 161/2928/19 зазначив, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність підстав для нарахування боргу, оскільки вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Отже, ухвалення судом рішення у справі про стягнення з боржника кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання кредитного договору неукладеним, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з боржника кредитної заборгованості.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15–ц.

Оскільки ОСОБА_1 заперечував виникнення між ним та Банком договірних зобов`язань, суд призначав у справі судово–почеркознавчу експертизу за клопотанням відповідача та його представника.

Із висновку експерта Науково–дослідного інституту судових експертиз та права Л. В. Фраймович № 478/21 складеного 19 липня 2021 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Клієнт» під друкованим написом « ОСОБА_1 » в Анкеті–заяві до Договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року (а.с. 131) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку «____Тарнавський В. А.» під друкованим написом «Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області» у графі «Клієнт» в Угоді від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року (а.с. 147) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з частинами першою, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Аналіз змісту цієї норми дозволяє визначити ряд умов, за наявності яких цивільно–правовий договір можна вважати укладеним: 1) сторони повинні досягти згоди з усіх істотних умов договору; 2) сторони мають досягти такої згоди у передбаченій законом формі.

У статті 640 ЦК України встановлені додаткові критерії, за якими договір може визнаватись укладеним.

Крім вимог про узгодження сторонами істотних умов, висуваються вимоги до форми договорів або щодо виконання певних умов (дій), які становлять сам зміст цих договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків.

Вказаний висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 316/3022/14–ц.

Відповідно до п 1. Терміни та визначення Розділу 1 Загальні умови Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Анкета–заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (Анкета–заява) – письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета–заява є підтвердженням укладення Договору. У п. 2.11. Розділу 2 Основні положення Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ « Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, клієнт, уклавши Договір, шляхом підписання Анкети–заяви, підтверджує, що: …(а) Клієнт до укладення ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними….

Відтак, вищенаведені положення Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» вказують на те, що підписання Анкети–заяви є обов`язковою умовою виникнення між сторонами договірних зобов`язань.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Установивши, що укладення договору позики між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 не доведено, оскільки відповідно до висновку експерта Науково–дослідного інституту судових експертиз та права Л. В. Фраймович № 478/21 складеного 19 липня 2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Клієнт» під друкованим написом « ОСОБА_1 » в оригіналі Анкети–заяви до Договору про надання банківських послуг від 28 жовтня 2017 року (а.с. 131) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку «____Тарнавський В. А.» під друкованим написом «Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області» у графі «Клієнт» в оригіналі Угоди від 28 грудня 2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2017 року (а.с. 147) – виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості в користь позивача.

Встановлений судом факт неукладеності договору, який позивачем не спростовано, є свідченням того, що у сторін не виникло жодних цивільних прав та обов`язків. Тому вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який є неукладеним, не підлягають задоволенню.

Висновок щодо неукладеності правочину міститься також у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 487/4378/19 та був використаний судом при ухваленні рішення в даній справі.

В силу ст. 141 ЦПК України, понесені витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 09 грудня 2021 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська