Ухвала суду № 102089450, 16.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16226/21

Провадження № 2/263/3096/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16.12.2021 року м.Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 41 404, 82 грн., завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка складається з суми матеріальних збитків у розмірі 32 626,62грн, проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу у розмірі 3000 грн., витрат на лікування у розмірі 4108,2 грн. Крім того, позивач ОСОБА_1 прохав стягнути на його користь судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп..

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пп.4,5,7-10 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Вимоги щодо оформлення позовної заяви, а саме пункти 7-10 частини третьої статті175 ЦПК України, позивачем не виконані взагалі та посилання на них в позові відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, самостійно, як позивач у справі, визначив коло осіб, які повинні брати участь у справі, зокрема, зазначив серед складу учасників справи в якості відповідача лише ОСОБА_2 . Позивач обґрунтував це, з вірогідно огляду на правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, яка зводиться до того, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, ОСОБА_1 , не врахував останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, яким була змінена дворічна судова практика стягнення шкоди із заподіювачів шкоди, і яка не враховувала наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В силу вимог ст.1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)), (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19)).

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону, є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону, є страховик в межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі страхувальник.

Відповідно до пп.а ч.41.1 ст.41 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Тобто, якщо ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, співвідповідачем у справі може бути також МТСБУ.

Разом з тим, ОСОБА_1 в позовній заяві взагалі не зазначає відомостей про наявність чи відсутність страхового полісу як винуватця дорожньо-транспортної пригоди, так і свого, а також не зазначив про своє звернення з метою отримання страхового відшкодування (регламентної виплати) відповідно до вимог Закону, а також не надав докази на підтвердження належності транспортного засобу відповідачу ОСОБА_2 чи іншій особі (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу тощо), та правомірності керування відповідачем таким транспортним засобом під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди (водійське посвідчення тощо).

За таких обставин, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, уточнити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують їх, визначитися зі складом учасників справи, оформити позовну заяву у відповідності до вимог ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стаття 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків в межах 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О Соловйов