Ухвала суду № 102083159, 21.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/19644/21

Провадження №1-кп/523/1690/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді Ружицького В.В., за участю секретаря – Попушой І.В., прокурора – Лупашка С.М., в присутності обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника Непотенка Ю.Ю. розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021162490001204 від 07.09.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ст.185, ч.2, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Суворовського районного суду м. Одеси Ружицького В.В. перебуває обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ст.185, ч.2, ч.2 ст.185 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений: може переховуватись від суду оскільки підозрюється у вчиненні не тяжких злочинів, може вчинити інше кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні, корисливі злочини.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що наразі відсутні ризики, та обвинувачений може перебувати під домашнім арештом, що забезпечить належну процесуальну поведінку.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання суд дійшов такого висновку, та встановив наступні обставини.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 3 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11.11.2021 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застви у розмірі у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 68100,00 гривень.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, судом були встановлені наступні ризики, а саме ризик переховування від суду, адже ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії не тяжких, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 5 років. Таким чином будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує ризик того, що останній може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.

Обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності, адже інкриміновані злочини, за версією слідства, він вчинив повторно, неодноразово, у ході розгляду іншого кримінального провадження відносно обвинуваченого, тому існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

На переконання суду вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Крім того обвинувачений безробітний, не має постійного джерела доходу. Разом з тим обвинувачений є громадянином України, зареєстрований та проживає в м. Одесі, що свідчать про наявність у нього певних стійких соціальних зв`язків. Проте, суд вважає, що конкретні обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів та дані про його особу, вказує на неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

З питання встановлення застави то її розмір повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та тому ступеню довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, та з урахуванням його майнового стану. З урахуванням наведеного, статті яка зазначена у клопотання прокурора суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, тобто у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100,00 грн, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, судовий розгляд не завершено, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а встановлені судом обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 171, 177-178, 182-183, 314-315, 369-372, Главою 18 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

2.Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 19.02.2022 року включно.

3.Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на обвинуваченого обов`язків у разі внесення застави, закінчується 19.02.2022 року.

4. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі - 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 68 100,00 гривень.

5.Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

6.У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком до 19.02.2022 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає тобто з міста Одеси, без дозволу суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

7.Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

8. Виконання ухвали покласти на прокурора та ДУ «Одеський слідчий ізолятор», відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.

9.Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

10.На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

11.Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити начальнику ОСІ УДПтСУ в Одеській області.

Головуючий суддя : В.В.Ружицький