Постанова № 10208120, 01.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2010 року Справа № 9/58-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Швеця В.В.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 22.06.2010 року:

позивача: Савельєва-Стрижикурка Л.Є.- предст., дов.№55/10 від 01.03.2010 року

Сидоренко О.А.- предст., дов.№02/10 від 11.01.2010 року

відповідача: Доманський В.П.- предст., дов. від 01.03.2010 року

третьої особи: Кареніна Г.М.- предст., дов. від 15.03.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2010р. у справі №9/58-10

за позовом: приватного підприємства “Науково-виробниче комерційне об’єднання “Пульсар” (м. Дніпропетровськ)

до: комунального підприємства “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

третя особа: головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення 80656 грн. 54 коп. за договором про надання юридичних послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року (підписано 11.05.2010р.) у справі №9/58-10 (суддя Подобєд І.М.) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.03.2010р. задоволений позов приватного підприємства “Науково-виробниче комерційне об’єднання “Пульсар” (м. Дніпропетровськ) до комунального підприємства “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи –головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про стягнення 80656 грн. 54 коп. за договором про надання юридичних послуг, з яких 79800 грн. основного боргу, 626,40 грн. збитків від інфляції і 230,14 грн. –три проценти річних. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто також 798 грн. витрат на державне мито і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –комунальне підприємство “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2010 року по справі №9/58-10 і припинити провадження у справі, оскільки господарським судом були порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, в порушення ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів про надання юридичних послуг за договором від 04.05.2005р. за вересень-грудень 2009р. і січень-лютий 2010р., доказів доручення від відповідача на ім’я позивача з правом надання послуг ГоловАПУ міської ради. За п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги (виконані роботи). При розрахунку ціни позову позивач не вірно розрахував кількість днів прострочення, починаючи з 5 числа, а не з 6-го, як це передбачено ст. 252 ЦК України і ст. 50 ГПК України. Судом не були враховані вимоги ст. 527 ЦК України, якими передбачено особисте прийняття кредитором виконаного зобов’язання, акти не були досліджені та належним чином оцінені судом. Відповідач зазначив, що юридичні послуги за спірним договором надавались йому позивачем до листопада 2009р., що підтверджується актами виконаних робіт за вересень і жовтень 2009р. Після направлення листів від 03.11.2009р. №09/06-78 і від 10.11.2009р. №09/18-312 з пропозицією припинити дію договору і надати інформацію про стан виконання договору (стосовно судових справ учасником, яких є відповідач), позивач припинив надавати послуги.

Позивач – приватне підприємство “Науково-виробниче комерційне об’єднання “Пульсар” (м. Дніпропетровськ) –у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні вказав, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Так п.1.3 Договору передбачає надання послуг третім особам, що відповідає ст.636 ЦК України. За усною домовленістю стороні за договором третьою особою, якій надаються послуги, було визначено ГоловАПУ. На думку позивача, в рамках укладеного договору позивачу було доручено надавати юридичні послуги третій особі. Ці послуги полягали в представництві інтересів ГоловАПУ в судах, консультуванні спеціалістів, підготовці проектів відповідей, тощо. Доручення керівництва ГоловАПУ надавалися юристам позивача в формі резолюцій на спеціальному аркуші до документу, який передається до роботи. Юристам позивача щорічно надавалися довіреності на представництво інтересів ГоловАПУ. В даному порядку роботи виконувалися весь час дії договору.

Комунальне підприємство “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) –третя особа –у відзиву на апеляційну скаргу і представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Послуги третій особі надавалися постійно, у тому числі і у терміни, за який стягується заборгованість.

Розпорядженням в.о. голови судової палати №406 від 22.06.2010 року у зв’язку з відпусткою судді Бахмат Р.М. склад колегії суддів було змінено і справа розглядалася колегією суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Швеця В.В.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 11.00 29 червня 2010 року і до 10.10 01 липня 2010 року.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 04 травня 2005 року між сторонами у справі був укладений договір про надання юридичних послуг, за умовами якого позивач (виконавець) зобов’язався за дорученням відповідача (замовника) надавати юридичні послуги, а замовник (відповідач) прийняв на себе зобов’язання прийняти надані юридичні послуги та оплатити їх на умовах цього договору.

Вартість послуг передбачена сторонами у п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди від 18.12.07р.) і складає 14600 грн. за один календарний місяць.

Сторони домовилися, що послуги за даним договором за дорученням замовника можуть бути надані виконавцем третім особам (п. 1.3 Договору).

Отже, укладений сторонами договір є змішаним договором, який має ознаки договору про надання послуг (глава 63 ЦК України), договору на користь третьої особи (ст.636 ЦК України) та договору доручення (глава 68 ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором від 04.05.2005 року позивач зобов’язався надавати юридичні послуги відповідачу, тобто зазначений договір є договором доручення. Але сторони в договорі передбачили можливість надання послуг за цим договором будь-яким третім особам за дорученням замовника (відповідача).

Розділом 3 договору від 04.05.2005 року сторони домовилися, що заявка на виконання доручення видається уповноваженим представником і направляється начальнику юридичного відділу виконавця або юрисконсультам згідно їх спеціалізації, тобто сторонами встановлений порядок видачі доручення. Це кореспондується із главою 68 ЦК, яка встановлює, що вчинення відповідних дій провадиться або за договором доручення, або на підставі довіреності. Разом з тим, за таким договором одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Отже, за наявності укладеного між сторонами договору, виконавець повинен діяти від імені замовника (а не від власного імені) і на підставі відповідної довіреності. Таких довіреностей відповідач (замовник) позивачу (виконавцю) не видавав. Крім того, неможливо представляти інтереси третьої особи від імені замовника (цивільне законодавства не передбачає такого інституту представництва).

Отже, за укладеним договором можливо тільки надати відповідні послуги третій особі від імені замовника та за його дорученням. При цьому, за змістом ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Як вже зазначалося представництво однієї особи від імені іншої особи перед третьою особою є нездійсненною дією.

Не може укладений договір і бути в повному обсязі договором на користь третьої особи. Так, відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що на користь третьої особи може бути укладений тільки весь договір, а не його частина, як про це передбачено сторонами, оскільки у випадку укладання договору на користь третьої особи цим договором не може скористатися замовник, а відповідно до ч.4 ст.636 ЦК таке право у замовника виникає тільки у випадку, коли третя особа відмовилася від свого права.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, сторони в договорі від 04.05.2005 року могли врегулювати свої відносини у спосіб, встановлений цим договором, і врегулювали їх, але порядок виконання цих відносин вони змінювати не могли, оскільки він встановлений відповідними нормами права, які регулюють дані правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи замовник будь-яких доручень у встановленій законом формі виконавцю не видавав. Третя особа в силу договору не має право на видачу таких доручень від власного імені, тому резолюція начальника ГоловАПУ на відповідному бланку із змістом „Юридичний відділ. Прошу розглянути”, які були долучені до матеріалів справи, і розпорядження ГоловАПУ №3-а від 25.01.2007 року „Про порядок надання доручень юридичному відділу ПП НВКО „Пульсар” видавалися в іншому, ніж передбачений договором від 04.05.2005 року, порядку і не можуть вважатися такими, що виконані позивачем за цим договором.

Крім того, довіреності на представництво інтересів видавалися фізичним особам, які не є стороною за договором від 04.05.2005 року, тому ці довіреності і дії фізичних осіб також не можуть слугувати доказом здійснення дій і виконання обов’язків саме на підставі договору від 04.05.2005 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не є належними доказами надання ним послуг саме на підставі договору від 04.05.2005 року.

Щодо наявності актів виконаних робіт, слід зазначити наступне: п.4.1 договору передбачена оплата саме за надання юридичних послуг. Послуги повинні бути чітко визначені. Зазначені в актах юридичні послуги не є конкретними, а носять загальний характер, тому не можуть слугувати підставою їх оплати. Крім того, як встановлено судом і не заперечується позивачем послуги стороні за договором –комунальному підприємству “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради не надавалися. Оцінка факту надання послуг третій особі надана вище.

Отже, наявність актів виконаних робіт у даному випадку не може бути підставою для задоволення позовних вимог. За таких обставин помилковим є висновок місцевого господарського суду, що „встановлення під час даної справи конкретного обсягу юридичних послуг, які були надані Позивачем у спірному періоді, та наявність доручень Відповідача про надання цих послуг Третій особі, не є суттєвим для вирішення спору у даній судовій справі”.

Вищенаведене свідчить, що місцевий господарський суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи і прийняв рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і відмови в задоволенні позовних вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року у справі №9/58-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах відмовити.

Стягнути з приватного підприємства “Науково-виробниче комерційне об’єднання “Пульсар” (49051 м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 38, код ЄДРПОУ 21947034) на користь комунального підприємства “Центр містобудування, архітектури та кадастру” Дніпропетровської міської ради (49600 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 29а, код ЄДРПОУ 23250105) 403 грн. 28 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий О.С. Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

В.В. Швець