Рішення № 10208051, 22.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  Справа №18- 12-11/2594

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - представник не з’явився,

від відповідача -           Мацінська А.А., Оберемок І.І. - представники за довіреністю,

          від третьої особи - представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень”,

м. Кривий Ріг

до фізичної особи –підприємця Прибитько Геннадія Васильовича,

м. Полтава

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

фізичної особи –підприємця Жадан Валентини Петрівни,

м. Канів, Черкаської області

про           стягнення 413600 грн. 00 коп. позадоговірної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року до господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” до фізичної особи –підприємця Жадан Валентини Петрівни про стягнення 5 100 грн. 00 коп. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань згідно контракту на виготовлення (передачу) продукції від 29 серпня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 жовтня 2009 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог фізичну особу –підприємця Прибитька Геннадія Васильовича.

Під час розгляду справи, позивач надав суду заяву від 23 листопада 2009 року про збільшення позовних вимог (а.с. 43 –46 т. 1), в якій просив суд стягнути з фізичної особи –підприємця Жадан Валентини Петрівни 5100 грн. 00 коп. завданої шкоди внаслідок неналежного виконання зобов’язань встановлених контрактом від 29 серпня 2007 року про спільне створення товарної продукції та стягнути з фізичної особи –підприємця Прибитька Геннадія Васильовича 413600 грн. 00 коп. позадоговірної шкоди завданої внаслідок порушення установлених вимог щодо здійснення ним господарської діяльності.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 грудня 2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Жадан Валентини Петрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Прибитька Геннадія Васильовича про стягнення 5 100 грн. 00 коп. залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

          Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2010 року ухвалу місцевого суду від 24 грудня 2009 року скасовано.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 березня 2010 року справу прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. та залучено до участі у справі другим відповідачем фізичну особу –підприємця Прибитька Геннадія Васильовича, у зв’язку із збільшенням позивачем своїх вимог.

05 травня 2010 року позивач надав суду заяву б/н від 03 травня 2010 року про відмову від позову до фізичної особи –підприємця Жадан Валентини Петрівни про стягнення з останнього 5100 грн. 00 коп. збитків.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 травня 2010 року припинено провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” про стягнення з фізичної особи –підприємця Жадан Валентини Петрівни 5 100 грн. 00 коп. збитків та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу –підприємця Жадан Валентину Петрівну.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 79/45.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Справа розглядається після відкладення.

Викликані в судове засідання представники позивача та третьої особи не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 22 червня 2010 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 червня 2010 року за згодою представників відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18-12-11/2594.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

          Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 15 квітня 2007 року між фізичною особою - підприємцем Прибитько Геннадієм Васильовичем (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Жадан Валентиною Петрівною (орендар) було укладено договір оренди №01/0208. Згідно умов даного договору орендар прийняв у тимчасове користування складське приміщення за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 139 –В.

В подальшому 29 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” (замовник) та фізичною особою - підприємцем Жадан Валентиною Петрівною (виконавець) було укладено договір на створення (передачу) продукції.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору замовник доручив виконавцеві, а останній прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по розливу води в ПЕТ пляшки ємкістю 3 і 2 літри, закупорити та упакувати її в тару.

Проте, як зазначав позивач, третя особа не виконала взятих на себе зобов’язань згідно контракту від 29 серпня 2007 року, оскільки відповідач порушив господарські зобов’язання по договору оренди №01/0208 від 15 квітня 2007 року, які полягали в неналежному забезпеченні орендованого фізичною особою - підприємцем Жадан Валентиною Петрівною приміщення електричною енергією, що в свою чергу не дало змоги останній своєчасно створити та передати позивачу виготовлену продукцію.

Згідно копії довідки від 16 лютого 2010 року №146 Канівського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” 04 вересня 2009 року об 11 год. Канівським РЕМ було припинено електропостачання фізичній особі - підприємцю Прибитько Геннадію Васильовичу відповідно до п. 6.1.3.3 договору про постачання електричної енергії №649 від 05 жовтня 2007 року та на підставі припису –попередження № 596 від 01 вересня 2009 року за несплату електричної енергії, відповідно до п. 5 додатку № 3 договору №649 ( а.с. 150 т. 1).

Після оплати заборгованості 02 жовтня 2009 року Канівським РЕМ був наданий дозвіл власнику мереж закритому акціонерному товариству “Канів –Дніпробуд” на поновлення електропостачання відповідачу.

Також в довідці зазначено, що на даний час фізична особа –підприємець Прибитько Геннадій Васильович отримує електричну енергію та виконує зобов’язання згідно договору №649 від 15 жовтня 2007 року в повному обсязі.

Проте, позивач стверджував, що в орендоване третьою особою приміщення електропостачання не відновлене, що призводить до неможливості запуску технологічного обладнання, встановленого позивачем для виготовлення продукції.

При цьому позивач зазначав, що факт відсутності напруги в електричній мережі в цеху розливу води, розташованого по вул. Леніна, 139 - В в м. Каневі підтверджується Протоколом №292 вимірювання напруги електричної мережі від 17 лютого 2010 року та Протоколом №295 вимірювання напруги електричної мережі від 13 квітня 2010 року (а.с. 152, 154 т. 1).

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача 413600 грн. 00 коп. позадоговірної шкоди.

Заявлену до стягнення вищевказану суму шкоди нараховано позивачем наступним чином:

Відповідно до п.п. 1.4. п. 1 контракту кількість продукції та строки виконання основних етапів робіт визначаються календарним планом (Додаток №2), який є невід’ємною частиною контракту.

Згідно з календарним планом ( Додаток №2), позивач планував отримати у вересні 2009 року продукції в кількості 88800 пляшок, а в жовтні та листопаді 2009 року, відповідно 44000 + 17600 = 61600 пляшок ємкістю 3 і 2 літри.

Загальна кількість недоотриманої за вересень –листопад 2009 року продукції складає 150400 пляшок. Оскільки, як вказував позивач, календарним планом не визначено кількість якої саме ємкості повинно бути розлито пляшок, а ціну на 3 –х літрову пляшку встановлено на рівні 3 грн. 05 коп. та на 2 –х літрову –2 грн. 45 коп. позивач взяв для розрахунку позадоговірної шкоди середню арифметичну ціну, яка складає 2 грн. 75 коп. Таким чином, як стверджував позивач, загальна сума шкоди завданої позивачу станом на 01 грудня 2009 року складає 150400 х 2 грн. 75 коп. = 413600 грн. 00 коп.

За статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, законодавство розрізняє такі окремі підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, як договори та інші правочини та завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю юридичної особи особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Деліктні зобов’язання є позадоговірними. Юридичне значення поділу відповідальності на договірну і позадоговірну полягає в тому, що форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються тільки законом, в той час як договірної відповідальності –як законом, так і умовами договору.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме:

а) протиправної поведінки особи;

б) шкідливого результату такої поведінки. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду);

в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою;

г) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та обрати спосіб такого захисту.

Проте, суд дійшов висновку, що позивачем в даному випадку було невірно визначено особу, котра повинна відповідати за порушення взятих на себе зобов’язань, оскільки відповідач не перебував з позивачем в договірних відносинах.

З пунктів 4.2.2, 4.2.3 договору від 29 серпня 2007 року вбачається, що третя особа – приватний підприємець Жадан Валентина Петрівна (а не відповідач) зобов’язувалась своєчасно та якісно виготовити продукцію з давальницької сировини позивача та передати її позивачу.

Слід також зазначити, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, якби зобов’язання було виконано боржником належним чином. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою відмови в задоволенні таких вимог.

Як вбачається з розрахунку упущеної вигоди, та додатку №2 до контракту від 29 серпня 2007 року сторонами не було визначено кількості якої саме ємкості повинно було бути розлито пляшок у вересні –листопаді 2009 року, а тому зазначений позивачем розрахунок позадоговірної шкоди є неточним.

При цьому, позивачем було зроблено розрахунок суми упущеної вигоди виходячи з середньої вартості однієї пляшки готової продукції, а не з очікуваного чистого прибутку від її реалізації за умови своєчасного виготовлення, тобто без віднімання від ціни продукції її собівартості (витрат на її виготовлення, вартості давальницької сировини, що належить позивачу, та інших складових).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до копії довідки Канівської об’єднаної державної податкової інспекції від 07 грудня 2009 року вих. № 9719/17-042 в 2008 році згідно поданої заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування фізична особа - підприємець Жадан Валентина Петрівна здійснювала підприємницьку діяльність в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за адресою м. Канів, вул. Леніна, 139 В, вид діяльності –“харчова промисловість”. В 2009 році згідно поданої заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування третя особа здійснювала підприємницьку діяльність з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року, вид діяльності –“торгівля газетами”.

Згідно листа державного закладу “Канівська районна санітарно –епідеміологічна станція” від 19 лютого 2010 року № 03/3-179 вбачається, що 18 травня 2007 року фізичною особою - підприємцем Жадан Валентиною Петрівною зареєстровано цех по розливу питної води, що знаходиться за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 139 –В. 12 грудня 2007 року видано дозвіл на роботу цеху по розливу води “Зима –Літо” за №463.

Відповідно до договору від 30 листопада 2007 року №13 проводився контроль за якістю води в лабораторіях райСЕС, останні лабораторні дослідження проводилися в жовтні 2008 року. Надалі заявки на проведення лабораторного контролю не надходили. За встановленим фактом відсутності роботи підприємства в 2009 році державною санітарно –епідеміологічною службою Канівського району цех по розливу питної води був виключений з реєстру підконтрольних об’єктів.

В листі від 01 жовтня 2009 року на ім’я начальника управління водоканалізаційного управління третя особа зазначала, що цех по розливу води в осінньо –зимовий період не працює.

Тобто, з вищевказаних документів вбачається, що з 2009 року фізична особа - підприємець Жадан Валентина Петрівна діяльність, щодо розливу питної води не здійснювала, а тому посилання позивача на факт неналежного виконання відповідачем господарських зобов’язань, зокрема, неналежному забезпеченні електроенергією орендованого третьою особою приміщення є безпідставними.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” про стягнення позадоговірної шкоди є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04 березня1998 року, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Як вбачається з квитанції від 05 квітня 2010 позивачем сплачено державне мито за розгляд позову про стягнення 413 600 грн. 00 коп. лише 102 грн. 00 коп., тоді як 1% від ціни позову становить 4 136 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету України 4034 грн. 00 коп. недоплаченого державного мита.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” вул. Центральна, 1, с. Веселе, Криворізького району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 25021061 в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 4 034 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 29 червня 2010 року.