Рішення № 10208036, 24.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/836

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Бойко Б.К. директор за посадою, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сюіта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" про стягнення 34761 грн. 74 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 34761 грн. 74 коп. боргу за отримане дизельне паливо, на умовах укладеного сторонами договору, з урахуванням пені, інфляційних та річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 25 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сюіта" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" (відповідач) договору купівлі –продажу №25/02 позивач поставив відповідачу товар –дизельне паливо, за який останній повного розрахунку не провів.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з’явився, свого представника повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору №25/02 від 25 лютого 2008 року позивач продав відповідачу дизельне паливо на загальну суму 574947 грн. 07 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000051 від 03.03.2008 року, № РН-0000061 від 04.03.2008 року, № РН-0000064 від 05.03.2008 року, № РН-0000066 від 07.03.2008 року, № РН-0000122 від 16.04.2008 року, № РН-0000134 від 25.04.2008 року, № РН-0000168 від 07.05.2008 року, № РН-0000169 від 08.05.2008 року, № РН-0000170 від 09.05.2008 року, № РН-0000182 від 15.05.2008 року.

Згідно п. 6.1 Договору, Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю за поставлений Товар (за кожну окрему партію) згідно рахунку –фактури, або за іншим відповідним документом.

Відповідач по вищевказаному договору розрахувався частково в сумі 555307 грн. 25 коп.

Сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків станом на 18.11.2009р., за результатами якої було складено та підписано акт, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 19639 грн. 82 коп.

Позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про погашення боргу №20/04 від 20.04.2010р. Проте відповідач відповіді не надав, заборгованість не погасив.

08.06.2010р. на адресу відповідача направлені позивачем для оплати рахунки –фактура № СФ-0000349 від 03.03.2008р., № СФ-0000352 від 05.03.2008р., № СФ-0000351 від 04.03.2008р., № СФ-0000356 від 07.03.2008р., № СФ-0000658 від 16.04.2008р., № СФ-0000675 від 25.04.2008р., № СФ-0000682 від 07.05.2008р., № СФ-0000684 від 09.05.2008р., № СФ-0000683 від 08.05.2008р., № СФ-0000685 від 15.05.2008р. та вимога про оплату боргу №08-06 від 08.06.2010р. яку отримав уповноважений представник відповідача 12.06.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте відповідач відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, однак відповідач у строки, передбачені договором вартість отриманого товару не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу за поставлене дизельне паливо 19639 грн. 82 коп.

Згідно п. 5.1. Договору, у випадку прострочення сплати за поставлений Товар, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Крім того відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 5328 грн. 59 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1146 грн. 96 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №25/02 від 25 лютого 2008 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар –дизельне паливо.

Поданий позивачем та підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2009р. свідчить про виконання позивачем умов договору та продаж відповідачу товару на загальну суму 574947 грн. 07 коп.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 19639 грн. 82 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, річних та інфляційних, то вони задоволенню не підлягають, оскільки строк виконання зобов’язання відповідача щодо оплати вартості придбаного товару згідно п. 6.1. Договору виник з моменту направлення останньому рахунку –фактури, або за іншим відповідним документом (претензія від 20.04.2010р. та рахунки фактури з вимогою від 08.06.2010р.), а позивачем заявлено позов до суду 28.04.2010р.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька", вул. Цвітківська, буд. 44, м. Черкаси, 19515, код 34567533 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сюіта", вул. Смілянська, буд. 80, кв. 22, м. Черкаси, 18008, код 34923870 - 19639 грн. 82 коп. боргу, 196 грн. 39 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 133 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань