Рішення № 10207984, 22.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №09/1062

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Коцар Я.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Чернігів" м.Чернігів до товариства з обмеженою відповідальністю "НВ-Торгсервіс" м.Черкаси про стягнення 8643,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 8643,94 грн. заборгованості з оплати за товар, поставленого по договору поставки №38/04-м від 01.04.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки №№38/04-м від 01.04.2008 року позивач здійснював поставку відповідачу товарів торгової марки «Здорово», які відповідач прийняв, однак оплатив не у повному обсязі, залишок заборгованості становить 8643,94 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу 05 червня 2010 року ухвали суду через його представника за довіреністю Корнийчук О.С.

Неподання письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки товару №38/04-м (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач (продавець за Договором) продає, а відповідач (покупець за Договором) купляє товари ТМ «Здорово».

Згідно п.2.2 Договору загальна сума складається із сум, зазначених в накладних на кожну партію товару. Накладна є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору передача товару від продавця до покупця здійснюється по видатковій накладній, яка повинна бути оформлена згідно діючому законодавству, дата, зазначена покупцем у видатковій накладній, є датою поставки товару продавцем.

У пункті 4.1 Договору сторони домовились, що оплата за партію товару здійснюється протягом 21 календарного дня з дня поставки, враховуючи дату поставки.

На виконання умов договору позивач протягом квітня-червня 2008 року здійснював поставку товару відповідачу, у тому числі згідно видаткової накладної №000000199 від 09 червня 2008 року на суму 15091,44 грн. Отримання товару відповідачем підтверджуються підписом працівника відповідача на видатковій накладній, скріпленій печаткою товариства, та довіреністю серії ЯОМ №459291 від 10.06.2008 року, виданою відповідачем Петишко В.М. (директор товариства).

Згідно двостороннього акту звірки взаєморозрахунків станом на 19.09.2008 року, який підписаний обома сторонами, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 47941,80 грн. (14.04.2008р. на суму 12224,76 грн., 20.05.2008р. на суму 20625,60 грн., і 09.06.2008р. на суму 15091,44 грн.), а відповідач здійснив оплату в сумі 39297,86 грн. Заборгованість відповідача, згідно акту звірки, становить 8643,94 грн. Після складення акту звірки відповідач кошти не сплачував.

З пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що на день розгляду справи сума боргу не зменшилась.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошових коштів за поставлену продукцію - товари торгової марки «Здорово»(консерви).

Договір, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення зобов’язань та права на стягнення заявленої суми, за своєю правовою природою суд вважає договором поставки між суб’єктами господарювання.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідач прийняв від позивача товар по накладній від 09.06.2008 року, однак у встановлений договором строк, тобто до 29 червня 2008 року, не здійснив оплату отриманого товару.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати в порядку ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 8643,94 грн. боргу зі сплати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 102,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 338,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВ-Торгсервіс", м.Черкаси, вул.Хоменка, 17, ідентифікаційний код 30759344 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Чернігів", м.Чернігів, пр-т Перемоги, 129, ідентифікаційний код 33259568 –8643,94 грн. боргу та 338,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

Повне рішення складено та підписано 25 червня 2010 року