Рішення № 10207971, 08.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №05/881

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: Гвоздинської К.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент"

до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 24070,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент" (далі за текстом позивач) заявлено позов до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі за текстом відповідач) про стягнення 24070,03 грн., з яких: 13662,40 грн. боргу, 1144,52 грн. інфляційних нарахувань, 308,81 грн. 3 % річних, 2123,10 грн. пені, 6831,20 грн. штрафу.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з»явився, причину нез»явлення суду не повідомлено. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, відповідно до п.3.6 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тому суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

08.07.2009 між відповідачем та ТОВ "Корпорація Спецторг" укладено договір довгострокового постачання № Ч-299 (далі за текстом Договір). Відповідно до Договору ТОВ "Корпорація Спецторг" поставила відповідачу по накладній № И-002336 від 08.07.2009 товар (4 автошини) на суму 13662,40 грн. з відстрочкою платежу до 20.07.2009.

24.11.2009 між ТОВ "Корпорація Спецторг" та позивачем укладено договір № БА-58/09 про відступлення права вимоги до відповідача за вказаним Договором щодо права вимоги повернення заборгованості, сплати неустойки, інфляційних втрат, 3 % річних. Відповідач залишив без реагування вимогу позивача від 05.01.2010 щодо повернення заборгованості за Договором, пені, інфляційних нарахувань, 3 % річних та штрафу, що стало підтавою для для звернення до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Отриманий відповідачем товар за накладною № И-002336 від 08.07.2009 на суму 13662,40 грн. останнім не оплачений, що підтверджується актом звірки розрахунків від 09.07.2009 між ТОВ "Корпорація Спецторг" та відповідачем.

Відповідно до п. 10.3 Договору, при простроченні оплати товару позивач має право на стягнення пені, виходячи із розміру суми заборгованості та подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.

Позивачем нарахована пеня у сумі 2123,10 грн. Позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач має право на стягнення пені за шість місяців, тобто, за 182 дні. Позивач просить стягнути пеню за 275 днів, що суперечить вищевказаній нормі права.

Відповідно з видатковою накладною № И-002336 від 08.07.2009 відповідачу надана відстрочка за отриманий товар у вигляді 8 банківських днів. Термін сплати - до 20.07.2009. У вказаний термін відповідач товар не оплатив. Починаючи з 21.07.2009, у позивача виникло право на стягнення пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України за шість місяців та вартості неоплаченого товару.

Виходячи з наведеного, сума пені, яка підлягає стягненю з відповідача, становить 1424,26 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1144,52 грн. інфляційних нарахувань та 308,81 грн. 3 % річних. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

Позивач, посилаючись на п. 10.6 Договору, згідно з яким при простроченні оплати більше 1 місяця він має право, крім стягнення передбачених п. 10.3 сум боргу та пені, додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості. Позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, законодавець за прострочку платежу передбачив єдиний вид штрафної санкції у вигляді пені. Штраф за таке порушення чинним законодавством не передбачено.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент" , м. Київ, вул. Полупанова, 21, код 35847272, 13662,40 грн. боргу, 1144,52 грн. інфляційних нарахувань, 308,81 грн. 3 % річних, 1424,26 грн. пені, 165,40грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.А. Швидкий

Рішення підписане 18.06.2010