Рішення № 10207909, 01.07.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2010 Справа № 13/126-ПН-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ” про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 05.07.2008 р., прийнятого за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” про стягнення 159000 грн. матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені, за участі представників заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

<Текст >

в с т а н о в и в:

30 червня 2009 року порушено провадження у даній справі за вимогами товариства з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ”, спрямованими до приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод”, про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 05.07.2008 р., прийнятого за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” про стягнення 159000 грн. матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені. Ухвалою суду від вказаної дати витребувано справу від третейського суду, але відповідно до листа третейського суду за вих. № 000429/08 від 21.05.2010 р. третейська справа вилучена співробітниками РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області.

Безпосередньо вимоги, викладені в заяві та підтримані представниками заявника при розгляді справи по суті, ґрунтуються на незаконності прийнятого рішення, оскільки склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України „Про третейські суди”, що є наслідком скасування рішення третейського суду на підставі пункту 4 частини 3 статті 51 цього ж Закону. При цьому заявник вказує, що третейський суддя Сеник О.В., яка прийняла оспорюване рішення, перебуває в особливих стосунках з приватним підприємцем ОСОБА_1, який також є третейським суддею того ж третейського суду. Водночас, заявник вказує, що одним із засновників Української товарної біржі „Українська товарна біржа” та товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” є ОСОБА_4, а керівниками обох юридичних осіб є Фісун Тетяна Андріївна, яка, фактично керує як третейським судом (в тому числі і третейським суддею Сеник О.В.), так і відповідачем за третейською справою. За таких обставин заявник вважає, що спірне рішення прийняте суддею, яка перебуває в особливих стосунках з обома сторонами розглянутої третейської справи.

В свою чергу, ПП ОСОБА_1 заявлені вимоги не визнаються з посиланням на відсутність підстав, визначених статтею 51 Закону України „Про третейські суди”, для скасування рішення третейського суду, а крім того, заявник не приймав участі у розгляді третейської справи.

Розгляд справи розпочато в судовому засіданні 10 липня 2009 року, з відкладенням до 1 вересня. В період з 01.09.2009 р. по 11.05.2010 р. провадження у справі було зупинене з підстав, викладених у відповідній ухвалі. Після поновлення справа розглядалась в судових засіданнях 27.05.2010 р., 15.06.2010 р. та 01.07.2010 р. Суд також зазначає, що в судові засідання представники сторін оспорюваного рішення не зявлялись, а тому справа розглянута без їх участі. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.

Крім викладеного судом встановлено, що 10 лютого 2009 року у справі № 13/10-09, розглянутій господарським судом Херсонської області за заявою субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа наказу суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” 159000 грн матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені, прийнято ухвалу, якою відповідну заяву про видачу наказу суду задоволено. Зокрема, судом встановлено, що 5 липня 2008 року постійно діючим третейським судом при Українській Товарній Біржі „Українська Товарна Біржа” у складі судді Сеник О.В. за результатами розгляду справи № 000429/08 від 05.07.2008 року винесено рішення за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” 159000 грн матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені за договором про надання посередницьких послуг від 4 жовтня 2005 року. Так, третейський суд встановив, що 4 жовтня 2005 року між вказаними сторонами укладений названий договір, на підставі якого були підписані акти приймання-передачі робіт на суму 159000 грн, проте відповідач взяті на себе зобовязання по сплаті не виконав, у звязку з чим позивач нарахував пеню в розмірі 60736,37 грн. За змістом резолютивної частини рішення третейського суду з товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” (розташованого у м. Херсоні по Бериславському шосе, буд. 28, код 30907221, розрахунковий рахунок невідомий) стягнуто на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок невідомий) грошові кошти в розмірі 159000 грн матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені.

Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ” не приймало участі у розгляді третейської справи, та справи № 13/10-09, а в подальшому не мало змоги отримати копію оспорюваного рішення третейського суду, а також враховуючи, що третейським судом не направлено на адресу господарського суду третейської справи та копії рішення, суд сприймає наявність рішення третейського суду встановленим фактом у справі № 13/10-09 та залучає до матеріалів справи відповідну копію рішення третейського суду та ухвали від 10.02.2009 р. у справі № 13/10-09.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що порядок утворення, діяльності третейських судів в Україні, вимоги щодо третейського розгляду спорів з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, визначено положеннями Закону України „Про третейські суди”. Зокрема, відповідно до статті 2 цього Закону, в редакції, яка діє на час вирішення даного спору, третейським судом є недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, а третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Враховуючи дату винесення оспорюваного рішення третейським судом, суд вказує на певні положення названого Закону в попередній редакції. Так, за статтею 6 третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, могли розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

У відповідності до статті 45 Закону за результатами розгляду справ третейським судом приймаються рішення, які згідно до частини 1 статті 51 Закону є остаточними і оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених цим Законом. За частиною 2 тієї ж статті Закону, в редакції станом на час вирішення даного спору, рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обовязки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Відповідно до частини 3 статті 51 Закону рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обовязки осіб, які не брали участь у справі.

Так, відповідно до статті 18 названого Закону третейські судді не є представниками сторін, а третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. За статтею 19 Закону третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках.

Враховуючи викладені положення суд констатує, що підстави для скасування рішення третейського суду є вичерпними та, з урахуванням положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підлягають доведенню заявником у даному спорі.

Як зазначено вище, заявник в якості необхідності скасування спірного рішення третейського суду вказує на той факт, що склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України „Про третейські суди”, що є наслідком скасування рішення третейського суду на підставі пункту 4 частини 3 статті 51 цього ж Закону, оскільки третейський суддя Сеник О.В., яка прийняла оспорюване рішення, перебуває в особливих стосунках зі сторонами у третейській справі. Так, приватний підприємець ОСОБА_1 є третейським суддею того ж третейського суду, а одним із засновників Української товарної біржі „Українська товарна біржа” та товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” є ОСОБА_4, а керівниками обох юридичних осіб є Фісун Тетяна Андріївна, яка, фактично керує як третейським судом (в тому числі і третейським суддею Сеник О.В.), так і відповідачем за третейською справою.

При досліджені цих доводів судом встановлено, що ОСОБА_1 є третейським суддею постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа”, свідченням чому є рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 16.02.2007 р. у справі № 0025/07, яке прийняте суддею Добринь О.І. та ухвала Суворовського районного суду м. Херсона від 26.07.2007 р. у справі № 6-66/07, в якій зазначено, що рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” по справі № 0160/06 від 13.04.2007 р. прийняте суддею Добринь О.І. Таким чином, Сеник О.В. та ОСОБА_1 являються третейськими суддями одного й того ж третейського суду.

Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 623580 від 09.04.2009 р. одним із засновників Української товарної біржі „Українська товарна біржа” є громадянин ОСОБА_4, а керівником Фісун Тетяна Андріївна. Водночас, згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 789543 від 15.01.2007 р. одним із засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” є громадянин ОСОБА_4, а керівником Фісун Тетяна Андріївна. Таким чином, Українська товарна біржа „Українська товарна біржа” та товариство з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” є повязаними підприємствами через своїх засновників та керівників. Разом з тим, як керівник УТБ “Українська товарна біржа” Фісун Т.А. засвідчила справжність підпису судді Сеник О.В. на оспорюваному рішенні. Отже, як керівник УТБ “УТБ” Фісун Т.А. перебуває із суддями третейського суду при УТБ “УТБ” в особливих стосунках, обумовлених робочими, діловими звязками та відносинами в одній організації.

За таких обставин, у даному спірному випадку гр. Фісун Т.А., з огляду на те, що вона є керівником ТОВ „Задніпровський керамічний завод”, а також керівником УТБ “Українська товарна біржа”, мала безпосередній вплив на третейського суддю Сеник О.В., яка вирішила спір у справі № 000429/08 між ПП ОСОБА_1 та ТОВ „Задніпровський металокерамічний завод”, а також безпосередньо ПП ОСОБА_1 знаходився в особливих стосунках із самим третейським суддею Сеник О.В. як третейський суддя того ж третейського суду, допущено порушення пункту 4 частини 3 статті 51 Закону України „Про третейські суди”.

Суд також зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ” заявник у даній справі є особою, яка хоча й не брала участь у справі, але третейський суд вирішив питання про її права і обовязки. Зокрема, як слідує з матеріалів справи, між учасниками даної справи існують тривалі судові розгляди значної кількості справ відносно нежилих приміщень, розташованих в будівлі (літера К-4) по АДРЕСА_2. На підставі рішень третейських судів та відповідно судових рішень про видачу виконавчих документів неодноразового видавалися накази та виконавчі листи суду про стягнення заборгованості з різних юридичних осіб, але в процесі їх виконання накладався арешт на майно заявника та вчинялися дії по переоформленню права власності на вказане майно на інших осіб.

За таких обставин заява про скасування рішення третейського суду підлягає задоволенню.

На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ” про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 05.07.2008 р., прийнятого за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” про стягнення 159000 грн. матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені, задовольнити.

2.Скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 05.07.2008 р., прийняте за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод” про стягнення 159000 грн. матеріальної шкоди та 60736,37 грн пені.

Дата підпису рішення 2 липня 2010 року

Суддя М.К. Закурін