Рішення № 10207845, 29.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2010 Справа № 2/295-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Хайдельберг Цемент Україна", ідентифікаційний код 00292923, вул. Акціонерна, 1, м. Кривій Ріг Дніпропетровської області,

до Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

про стягнення 116840 грн. 00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Алексєєв Д.Є., довіреність від 09.06.2009 р.;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Ця справа розглядається в господарському суді з 15.09.2006 року.

Відповідно до позовної заяви та заяви про зміну позовних вимог Відкрите акціонерне товариство "Кривий Ріг Цемент" звернулось до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі: 115 992,97 грн. основного боргу, 5 837,29 грн. пені, 5799,64 грн. штрафу за отриманий ним на підставі договірних відносин цемент та відповідальності за порушення зобов'язань, а також судові витрати по справі 1267,99 грн. по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2570,75 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи у справі.

Суд у порядку ст. 25 ГПК України здійснив процесуальне правонаступництво позивача на відкрите акціонерне товариство "Хайдельберг Цемент Україна" у зв'язку із зміною назви позивачем.

Позовні вимоги, як стверджує позивач, ґрунтуються на умовах договору позивача з приватним підприємцем ОСОБА_1 про купівлю-продаж цементу від 22.02.2006 року за № 125к. Позивач вказує, що за договором відповідач отримав від позивача у свою власність цемент будівельний, за який не розрахувався у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, про що повідомив як особисто у судовому засіданні, так і у відзиві на позов та через свого представника, який брав участь у розгляді справи. Приватний підприємець ОСОБА_1 вважає, що він належним чином виконав усі зобов'язання за договором від 22.02.2006 року, розрахувавшись з позивачем за отриманий ним товар повністю. Відповідач відмовляється від сплати за товар з наступних мотивів (том 5, а.с.15-20): відповідач не надавав позивачеві заявку на відпуск товару; відповідач не здійснював передоплати цементу за умовами договору; за договором період поставки визначений кінцевою датою - 31.03.2006 року; угоди про поставку товару у квітні місяці 2006 року між сторонами не було; довіреність на отримання від продавця товару видана на ім'я ОСОБА_1, а тому відпуск іншим особам товару є неправомірним з боку постачальника; відповідач отримав у квітні місяці 2006 року товар особисто за накладними на загальну суму 68900 грн., оплата яких, як стверджує відповідач, здійснена ним в період з квітня по листопад 2006 року; товар відвантажений стороннім особам за накладними №28228 від 05.04.2006 року на суму 3400 грн., №28237 від 11.04.2006 року на суму 3400 грн., №28248 від 12.04.2006 року на суму 6800 грн., №28247 від 12.04.2006 року на суму 680 грн., №28246 від 12.04.2006 року на суму 3400 грн., №28245 від 12.04.2006 року на суму 3400 грн., №28249 від 13.04.2006 року на суму 2720 грн., №28253 від 14.04.2006 року на суму 3400 грн., №28255 від 14.04.2006 року на суму 10200 грн., №28254 від 14.04.2006 року на суму 3400 грн., №28259 від 17.04.2006 року на суму 680 грн., б/н від 21.04.2006 року на суму 3060 грн. та №28643 від 21.04.2006 року на суму 3400 грн.

В судове засідання 29.06.2010р. відповідач не прибув, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що в господарському суді Херсонської області в цей же час призначено іншу справу з позовом до нього. Суд відхилив це клопотання, оскільки, по-перше, відповідач у даній справі мав двох представників, участь яких у справі міг забезпечити та, по-друге, суд не визнавав участь представників сторін у цьому засіданні обовязковою, не витребовував додаткових доказів. Докази, які є у справі були дослідженні у попередніх засіданнях за участю ОСОБА_1 і його представників та є достатніми для ухвалення рішення у цій справі у даному судовому засіданні.

Суд зазначає, що даний спір розглядається господарським судом по першій інстанції втретє.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.09.2007 року позов задоволено. Дане рішення постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.12.2007 року скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 24.04.2008 року рішення господарського суду Херсонської області від 04.09.2007 року та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 06.12.2007 року у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2008 року залишено без змін з тих же підстав.

Постановою ВГСУ від 14.05.2009р. зазначені рішення господарського суду Херсонської області та постанова Запорізького апеляційного господарського суду скасовані, а справа направлена на повторний новий розгляд.

ВГСУ зазначив, що висновки господарського суду у даній справі є передчасними та не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та виконання вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Суд витребував відповідні документи на виконання вказівок ВГСУ з метою: перевірки та оцінки податкових документів, дорожніх листів та інших документів, які б могли свідчити про фактичне неодержання чи одержання продукції (цементу) за договором; врахувати та надати правову оцінку підписів на накладних за лютий-березень 2006 року; дорожніх листів за квітень 2006 року; виписки з книги обліку видачі цементу за квітень 2006 року; листу відповідача № 57 від 01.06.2006 року; акту звірки розрахунків станом на 01.06.2006 року.

Господарський суд з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи, ухвалами від 30.06.2009 року, від 13.07.2009 року, від 10.09.2009 року та від 29.09.2009 року зобов'язував відповідача ОСОБА_1 надати відомості про прізвища, імена та по батькові усіх водіїв, що здійснювали управління автомобілями належними відповідачеві в лютому-квітні 2006 року, а також їх адреси місця проживання (чи знаходження), наявні засоби зв'язку з ними для їх виклику до суду для дачі пояснень з предмету спору.

Відповідач ОСОБА_1 відмовився виконати вимоги суду, посилаючись на відсутність у нього цих відомостей, в тому числі, вказував, що його документи господарської діяльності знаходяться в приміщенні ЗАТ “Ремонтно-будівельне управління 12”, м. Херсон.

Господарський суд за своєю ініціативою та за клопотаннями позивача ухвалою від 13.07.2009 року (том 5 а.с.29) витребував від УСБУ в Херсонській області копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та матеріалів відмовної справи за заявою ВАТ "Хайдельберг Цемент" щодо злочинних дій з боку ОСОБА_1. Крім того, цією ухвалою суд витребував від ЗАТ “Ремонтно-будівельне управління 12”, м. Херсон відомості щодо місцезберігання документів господарської діяльності ОСОБА_1, а також від УПФУ в Білозерському районі Херсонської області відомості про найманих працівників, що знаходилися в трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_1 у лютому-травні 2006 року.

За повідомленням ЗАТ “Ремонтно-будівельне управління 12”, м. Херсон спростовано твердження ОСОБА_1 про знаходження документів в приміщеннях ЗАТ.

За повідомленням УПФУ в Білозерському районі Херсонської області в трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_1 у 2006 році знаходилися:

- ОСОБА_3, трудові відносини січень-березень 2006 р.;

- ОСОБА_4, трудові відносини січень-грудень 2006 р.;

- ОСОБА_5, трудові відносини січень-грудень 2006 р.;

- ОСОБА_6, трудові відносини січень-грудень 2006 р.;

- ОСОБА_7, трудові відносини січень-грудень 2006р.

Заслухавши представників сторін та особисто відповідача, дослідивши надані сторонами та іншими підприємствами і установами документи та відомості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем і відповідачем укладено 22.02.2006 року договір № 125к купівлі-продажу цементу із строком дії до 31.12.2006 року (п.9.1.). Предметом даного договору відповідно до пункту 1.1. є зобов'язання продавця (позивача) передати у власність покупця (відповідача) цемент (надалі - товар) та зобов'язання покупця прийняти товар та оплатити його вартість. Розділом 3 договору передбачено строки та порядок поставки.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2006 року до Договору змінено умови поставки продукції та визначено, що покупець самостійно вивозить придбаний товар.

Поставка товару за договором здійснювалася в місяцях лютому-березні-квітні 2006 року. Товар, що був поставлений відповідачеві в лютому та березні 2006 р. відповідачем сплачений повністю. Предметом позову є стягнення заборгованості за поставлений товар у квітні місяці 2006 р.

З метою повноти з'ясування суті та характеру фактичних відносин між сторонами суд дослідив виконання зобов'язань за договором в цілому за весь період їх існування.

Так, як видно з матеріалів справи позивач на виконання договору продав відповідачеві товар на загальну суму 281272,74грн. в лютому, березні та квітні 2006 року. В тому числі в лютому місяці продано товару на суму 18020,12 грн., в березні 2006 року на 107872,93грн. та в квітні 2006 року - на суму 155856,03грн.

За проданий товар відповідач здійснив платежі в лютому-листопаді 2006 року на загальну суму 165279, 77грн.

Залишок заборгованості згідно розрахунку позивача становить 115992,97 грн.

Для організації отримання товару з терміналу в м. Херсоні відповідач ОСОБА_1 надав продавцю довіреність на своє ім'я на отримання товаро-матеріальних цінностей. В той же час, товар від продавця ОСОБА_1 отримував не особисто, а для організації вивезення товару з терміналу він мав найманих працівників-водіїв, які на транспортних засобах, належних ОСОБА_1 отримували товар. Відпуск товару здійснювався за накладними, що виписувалися на ім'я ОСОБА_1, але підписи в цих накладних ставилися водіями, які отримували товар на ім'я ОСОБА_1

Такий порядок взаємовідносин склався між сторонами та приймався представниками продавця та відповідача. Так, товар, який у вказаний спосіб був отриманий на ім'я ОСОБА_1 був частково сплачений ОСОБА_1 в березні-квітні 2006 року на загальну суму 151215,23 грн.

З метою отримання виконання за договором позивачем направлено відповідачеві лист № 31 від 22.05.2006 року з вимогою платежу про погашення 130533,85 грн. боргу, який утворився станом на 22.05.2006 року і прострочення становить від 16 до 32 днів.

Відповідач листом № 57 від 01.06.2006 року повідомив позивача, що він намагається отримати кредит у сумі 100000,00 грн., який повністю буде перерахований позивачу для погашення боргу.

Таким чином, переписка продавця з грошовою вимогою та відповідь на вимогу з гарантуванням оплати чітко вираженої в претензії заборгованості вказує на наявність саме заявленої суми боргу та її визнанням з боку ОСОБА_1 станом на 01.06.2006 року.

Проведеним у справі експертним дослідженням (том 2 а.с.54-58) експертом зроблено однозначний висновок про те, що за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 01.05.2006 року обліковується заборгованість ОСОБА_1 в сумі 130533,85грн. Також, судовим експертом зроблено висновок, що станом на 31.11.2006 року заборгованість ОСОБА_1 складає 115994,06 грн. В той же час, експерт вказує, що відпускні документи на ОСОБА_1 оформлені з порушеннями, які ставлять під сумнів фактичне отримання товару ОСОБА_1

Суд вважає доведеним факт отримання товару від позивача відповідачем наведеними фактичними даними та наступним.

Заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується також постановою слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 29.01.2009 року (том 5 а.с.35) про відмову у порушенні кримінальної справи, в якій зазначено, що під час перевірки викладених в означеній заяві фактів в рамках досудового слідства у кримінальній справі № 487 встановлено, що відповідно до умов договору № 125-к купівлі-продажу цементу від 22 лютого 2006 року ВАТ "Кривий Ріг Цемент" (правонаступником якого є ВАТ "Хайдельберг Цемент України") на протязі лютого - квітня 2006 року відпустило на адресу ПП ОСОБА_1 цемент на загальну суму 281272,70 грн., за який від покупця надійшла оплата в сумі 165279, 77 грн. Заборгованість за поставлений цемент склала 115992,97 грн.

Правовідносини боргу також підтверджуються листом прокурора Херсонської області від 12.11.2009 року №04/4-200-вих-09 (том 5 а.с.114), надісланий у відповідь на повідомлення господарського суду про наявність ознак злочину у спірних правовідносинах, прокурор повідомив, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області в межах кримінальної справи № 487 перевірялась заява ВАТ "Хайдельберг цемент України" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) стосовно приватного підприємця ОСОБА_1 щодо заволодіння ним в 2006 році цементом на загальну суму 115992,97грн. Виходячи з того, що ОСОБА_1 частково оплатив одержану продукцію, визнав борг перед ВАТ "Хайдельберг цемент України" та мав намір його повернення у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Факт заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, яким станом на 01.06.2006 року ОСОБА_1 підтверджує свій борг у розмірі 117003,85грн. (факсограма на а.с. 118 т. 4).

Правовідносини між сторонами підтверджуються відповідними доказами позивача, а саме: розрахунками та накладними, платіжними дорученнями про сплату поставленого товару, податковими накладними, випискою з аналітичного рахунку бухгалтерського обліку №361 по розрахункам з вітчизняними покупцями, випискою з книги обліку руху, (видачі) цементу тощо (том3 а.с.54-149), відповідно до яких покупець ОСОБА_1 є дебітором (боржником) позивача на суму позову.

Відмова ОСОБА_1 сплачувати вартість отриманого товару з посиланням на те, що відповідно до умов договору кінцевою датою поставки товару визначено 31.03.2006 року судом визнається неправомірною, оскільки фактично договірні зобов'язання сторонами не були припинені, а мали своє продовження у квітні місяці 2006 року, у зв'язку з чим покупцеві було відпущено товар на умовах цього договору. Даний факт підтверджується довіреністю серії ЯМБ №438507, яку ОСОБА_1 надав для отримання товару від ВАТ "Кривий Ріг Цемент" та яка датована 01.04.2006 року зі строком дії до 30.04.2006 року (том 1 а.с.16). Також доказом продовження правовідносин поставки є накладні на отримання цементу в квітні 2006 року за особистим підписом ОСОБА_1, наприклад накладна № 28230 від 08.04.2006 року (том 1 а.с.17), накладна № 28630 від 20.04.2006 року, накладна № 28644 від 21.04.2006 року та інші.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що у відносинах з ним та позивачем було порушено порядок відпуску товару, який мав відпускатися за його (ОСОБА_1) довіреністю кожному його водієві. В той же час, суд враховує фактичні обставини, які вказують на те, що відпуск товару був організований таким чином, що товар відпускався на довіреність ОСОБА_1 його найманим працівникам. Як видно з обставин справи, водії ОСОБА_1 додержувалися відповідних інструкцій та передавали ОСОБА_1 документи (накладні) за якими ними отримувався товар, а ОСОБА_1, в свою чергу, здійснював їх облік. Ця обставина підтверджується тим, що ОСОБА_1 повністю розрахувався за товар, що був отриманий ним та його працівниками (водіями) в лютому та березні 2006 року.

Суд також враховує надані в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснення, що для відпуску товару водіям у лютому-березні 2006 року він підтверджував повноваження конкретного водія за телефоном особисто відповідальній за відпуск товару особі продавця. Таким чином, суд вбачає, що відносини відпуску товару водіям ОСОБА_1 були побудовані на взаємній довірі матеріально-відповідальної особи позивача та ОСОБА_1, яка відпускала товар "під довіреність на ОСОБА_1" Ці обставини підтверджуються також подальшим визнанням ОСОБА_1 всієї заборгованості перед позивачем за його претензією (вимогою оплати).

За таких обставин порушення порядку оформлення відпуску товару не спростовує самого факту отримання цього товару саме ОСОБА_1 та для ОСОБА_1 Ці ж порушення не звільняють покупця від відповідальності за несвоєчасну сплату вартості отриманого товару та від відповідальності за порушення інших умов договору.

Отже, суд відхиляє заперечення відповідача, які грунтуються на тому, що він не є зобов'язаним платити, оскільки він не підписував відповідних накладних про отримання товару від позивача і що товар відпущено стороннім особам. Суд враховує усталені відносини між сторонами та їх практичну поведінку при виконанні взяємних зобов'язань, подальшу поведінку ОСОБА_1 та інші обставини і вважає поведінку відповідача недобросовісною, такою що суперечить звичаям ділового обороту та основним засадам цивільного законодавства.

Суд відповідно до досліджених документів і відомостей, враховуючи зібрані судом докази та поведінку відповідача приходить до переконання, що товар був отриманий працівниками відповідача (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші) на ім'я ОСОБА_1 та для забезпечення його підприємницької діяльності і отримано-передано в його (ОСОБА_1) розпорядження.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно статті ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється на підставах встановлених законом або договором. Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, як це визначено змістом ст. 615 ЦК.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Положення статей 173, 193 Господарського кодексу України також передбачають, що господарське зобов'язання суб'єктами господарювання у всіх сферах господарської діяльності повинні виконуватись у встановлений строк та належним чином.

Відповідно до пункту 6.5. Договору № 125к від 22.02.2006р. при порушені строків оплати товару, покупець повинен сплатити продавцю штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченої суми з дня, наступного за останнім днем розрахунку за отриманий товар.

Таким чином, ПП ОСОБА_1 порушивши строк оплати товару повинен сплатити ВАТ "Кривий Ріг Цемент" штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченої суми, яка склала 5799,64 грн., згідно розрахунку, який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільногозаконодавства

За таких обставин, оскільки відповідно до положень ст.ст. 173, 193 ГК України господарські договірні зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ "Кривий Ріг Цемент" є законними та обґрунтованими, а тому з цих правових підстав вони підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов суд відносить на відповідача судові витрати у справі, які складаються зі сплати державного мита 1267,99 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн., витрат на експертне дослідження 2570,75 грн.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Хайдельберг Цемент Україна", ідентифікаційний код 00292923, вул. Акціонерна, 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, - 115972,91 грн. (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві грн. 91 коп.) основного боргу, 5837,29 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім грн. 29 коп.) пені, 5799,64 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. 64 коп.) штрафу, 1267,99 грн. (одна тисяча двісті шістдесят сім грн. 99 коп.) сплати державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2570,75 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят грн. 75 коп.) витрат на експертне дослідження.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Примірник рішення направити сторонам по справі.

Суддя П.Д. Пригуза

Повний текст рішення підписано02.07.2010 р.