Рішення № 102078046, 20.12.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1724/21

Номер провадження 2/573/469/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

20 грудня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,

з участю секретаря: Федорченко Г.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

I. Стислий виклад позовної заяви

18 жовтня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору від 24 березня 2011 року ОСОБА_1 отримала в ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив назву на АТ КБ «ПриватБанк», кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 15 000 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 14 вересня 2021 року у неї утворилася заборгованість у сумі 14 270 грн 42 коп., яка складається з наступного: 11 270 грн 13 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту та 3 000 грн 29 коп. – заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів та процентів, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з останньої вказану суму боргу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» одночасно з позовною заявою надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 62).

ІІІ Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 23 листопада 2021 року. У 15-денний строк з дня вручення даної ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 69-70).

Протокольною ухвалою від 23 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 20 грудня 2021 року в зв`язку з неявкою відповідача (а. с. 72).

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання двічі не з`явилася без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом вручення судових повісток (а. с. 75).

Правом на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 також не скористалася.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки під час підготовки справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про її розгляд.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач двічі в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статей 280 - 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

24 березня 2011 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі по тексту Умови та Правила).

Відповідно до змісту вказаної вище заяви, ОСОБА_1 погодилася та засвідчила своїм підписом, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов`язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку (а. с. 13).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами в справі був укладений кредитний договір приєднання, згідно з яким позичальник приймає і погоджується з запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид зазначений у Пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

Згідно з п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь - який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил клієнт зобов`язаний: погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, по перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених діючим договором.

У випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплати винагороди банку.

За користування кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 365 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил) (а. с. 15-38).

Судом також встановлено, що за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» видав ОСОБА_1 наступні кредитні картки:

1) 24 березня 2011 року кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до січня 2015 року,

2) 24 березня 2011 року кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до березня 2015 року,

3) 01 жовтня 2014 року кредитну картку № НОМЕР_3 з терміном дії до серпня 2017 року,

4) 28/ серпня 2017 року кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до червня 2021 року (а. с. 12).

01 жовтня 2014 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт у сумі 3 800 грн, розмір якого збільшувався декілька разів, востаннє 20 травня 2019 року до 15 000 грн. Станом на 19 грудня 2019 року кредитний ліміт ОСОБА_1 складає 0,00 грн (а. с. 11).

Разом з цим з матеріалів справи також вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість за кредитним договором. Останній платіж у сумі 64 грн 31 коп. було сплачено 07 квітня 2021 року. Однак, внаслідок того, що щомісячні платежі за кредитним договором вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на 14 вересня 2021 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 14 270 грн 42 коп., з них: 11 270 грн 13 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3 000 грн 29 коп. – заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 7-18, 59-84).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов`язань, зокрема, за договором позики.

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

VІ. Висновки суду

Аналізуючи наведені вище норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами в справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов.

АТ КБ «ПриватБанк»» виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушив, кредитні кошти не повернув та проценти за користування ними не сплатив.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 14 270 грн 42 коп., яка складається з основної заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом.

VIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).

Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» судом задоволено в повному обсязі, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 2 270 грн (а. с. 49).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 204, 207, 526, 549, 599, 610, 611, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1 Д (адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 14 270 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 42 копійки заборгованості за кредитним договором та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя