
Справа № 458/826/21
1-кп/458/89/2021
УХВАЛА
про продовження строку домашнього арешту
21.12.2021 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Гучок І.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника обвинуваченого-адвоката Ловінська С.С.
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого-адвоката Ігнатишин В.І.,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021142340000033 від 04.05.2021 клопотання начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Гучка І.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхня Яблунька, Турківського району Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, з професійно-технічною освітою, неодруженому, який працює лісосіком у ФОП ОСОБА_3 , раніше не судимому,
який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142340000033 від 04.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.
У судовому засіданні прокурор Гучок І.В. подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що наявні докази в цьому кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_1 із вчиненням злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України. Продовжують існувати ризики, передбачені у ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні. За наявності таких ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити уникнення ризику та виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Захисник обвинуваченого Ловінська С.С. зазначила, що в мотивувальній частині клопотання прокурора викладені невірні відомості щодо процесуальної поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 не ухилявся від слідства, з`являвся на всі виклики слідчого, а за межами України перебував у той час, коли йому не була вручена підозра в кримінальному провадженні. Щодо впливу обвинуваченого на потерпілого, то вважає, що заборона спілкування з потерпілим, яка встановлена в межах запобіжного заходу, навпаки не сприяє примиренню між обвинуваченим та потерпілим. Просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання, при цьому вказала, що обвинувачений працевлаштований, має постійне джерело доходу, виконує покладені на нього процесуальні обов`язки.
Представник потерпілого Ігнатишин В.І. висловив спільну з потерпілим ОСОБА_2 позицію про те, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, при цьому з урахуванням нічного домашнього арешту, про який просить прокурор, жодних порушень прав обвинуваченого не має, а примирення між обвинуваченим і потерпілим можливе і без їх безпосередньої участі в цьому.
Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вирішуючи клопотання, виходить з таких мотивів.
Згідно з обвинувальним актом в кримінальному провадженні № 12021142340000033 від 04.05.2021 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто в грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; та за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 04.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, який закінчується 04.01.2022.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 181 розділу ІІ КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Розглянувши питання доцільності продовження строку домашнього арешту обвинуваченому, оцінивши доводи всіх учасників судового провадження, суд дійшов висновку про збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу і які передбачені у п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, продовжує існувати і не зменшився обґрунтований ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Існування цього ризику, та те що такий не зменшився, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а саме кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, в якому звинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а за ч. 1 ст. 122 КК України - до нетяжкого злочину.
Відтак, суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим у виді позбавлення волі, саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Суд враховує те, що обвинувачений має закордонний паспорт, використавши який може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на потерпілого та свідків.
При з`ясуванні наявності цього ризику, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань, а саме те, що на стадії судового розгляду потерпілий, свідок допитуються безпосередньо в судовому засіданні.
Суд не провів ще допиту потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а тому у випадку не продовження обвинуваченому запобіжного заходу, він матиме можливість контактувати з ними та здійснювати вплив, тиск на них, зокрема, з метою зміни ними своїх показань або відмови від наданих показань.
Доводи сторони захисту про процесуальну поведінку ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні, зокрема те, що він не переховувався, з`являвся на виклики до слідчого, про те, що обвинувачений працевлаштований та має постійне джерело доходу, суд вважає недостатніми для зміни запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід застосовується для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час усього кримінального провадження, і наявність певного виду запобіжного заходу, а в цьому кримінальному провадженні домашнього арешту, його дотримання обвинуваченим, свідчить про доцільність такого, що в свою чергу забезпечує досягнення мети застосування такого виду запобіжного заходу.
Відтак, за встановлених обставин, суд дійшов переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання в разі визнання його винуватим, враховує задовільний стан його здоров`я, те що він неодружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, працевлаштований.
Зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання про продовження строку обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити.
При цьому, за конкретних обставин справи, встановлених у ході розгляду клопотання, з урахуванням стадії кримінального провадження, такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого є виправданим, вік, стан здоров`я, можливість працювати, дозволяють продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 194 КПК України, необхідно зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 продовжувати виконувати наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Самбірського району Львівської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; 4) не спілкуватися з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; 5) у період часу з 20.00 год. по 07.00 год. не залишати місце свого проживання в АДРЕСА_1 без дозволу суду; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 331 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с Верхня Яблунька, Турківського району Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Зобов`язати ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з Самбірського району Львівської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;
4) не спілкуватися з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
5) у період часу з 20.00 год. по 07.00 год. не залишати місце свого проживання в АДРЕСА_1 без дозволу суду;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали два місяці, тобто до 21.02.2022.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити для виконання до Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала постановлена 21.12.2021.
Суддя О.І. Кшик
Судове рішення № 102077879, Турківський районний суд Львівської області було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 458/826/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: